exit
search
18 травня 2012

Експерти обговорили шляхи реформування прокуратури

Новий Кримінальний процесуальний кодекс України не запрацює без здійснення реформи прокуратури згідно з європейськими стандартами.

Про це йшлося під час міжнародної конференції «Реформування прокуратури: європейські стандарти і зарубіжний досвід», організованої Центром політико-правових реформ у співпраці із Департаментом юстиції США (програма OPDAT) та Міжнародним фондом «Відродження».

У роботі конференції взяли участь: голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, радник Президента, керівник робочої групи з питань реформування прокуратури й адвокатури Андрій Портнов, посол США в Україні Джон Теффт, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький, народні депутати України, президент Інституту правової політики Микола Оніщук, заступник Генерального прокурора Григорій Середа, представники Верховної Ради, Адміністрації Президента, Верховного Суду, Генеральної прокуратури, науковці, представники громадських організацій та експерти з інших країн (США, Німеччина, Франція, Грузія, Сербія, Молдова та ін.).

Як зазначив директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, згідно з результатами опитувань, більшість українців вважають правоохоронців, суддів і прокурорів корумпованими і такими, які виконують замовлення окремих політиків або бізнесменів, замість того, аби захищати права і свободи громадян. За його словами, судам і прокуратурі довіряє не більше третини населення України.

Він також зауважив, що належне функціонування нового Кримінального процесуального кодексу можливе у разі подолання корупції в системі правосуддя та спільної боротьби влади, опозиції і громадського суспільства проти вкорінення цього явища.

Як заявив Посол США в України Джон Теффт, прокуратура та суди мають бути незалежними від жодного зовнішнього тиску, чи це стосується політиків, чи представників бізнесу. Тож головний напрямок реформування прокуратури в Україні, на думку посла, це забезпечення незалежності прокурорів та суддів.

«Громадяни мають бути впевнені у незалежності правосуддя. Підозрювані у скоєні злочину мають бути впевнені в об’єктивності розслідування, а злочинці – у справедливості покарання, незалежно від їхнього соціального стану чи політичної приналежності. У свою чергу, прокурори і судді мають бути впевнені у своїй захищеності та у відсутності будь-якого тиску на них. Це ті засади правосуддя у США, яких має досягти українське правосуддя унаслідок реформування», – зазначив американський дипломат.

У свою чергу радник Президента України Андрій Портнов наголосив: ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) – серйозний крок України у реформуванні системи правосуддя. Попереду – тривала робота над іншими законодавчими актами, які дадуть можливість КПК функціонувати належним чином і дадуть змогу подолати корупцію у правосудді.

За словами Андрія Портнова, на розгляд Верховної Ради винесено кілька відповідних законопроектів: «Ми плануємо, щоб Верховна Рада ухвалила закон України «Про адвокатуру» і закон «Про внесення змін до закону про Вищу раду юстиції», який направлений на те, аби зменшити можливості впливу на правосуддя. Цей закон передбачає, що прокурори-члени Вищої ради юстиції позбавляються права ініціювати перевірки суддів, перевіряти їх та вносити пропозиції на звільнення суддів. Також полегшується процедура обрання суддів у парламенті».

Андрій Портнов пообіцяв учасникам конференції, що нові законопроекти базуватимуться на європейських стандартах.

«Перше, що ми маємо взяти за основу, – це Конституцію України. Друга позиція – ми однозначно будемо опиратися на висновки Ради Європи та Венеціанської комісії. Адже у висновках Венеціанської комісії, як правило, закріплені основні принципи, на яких ми маємо базувати свою роботу. Прикладом того, що ми спираємось на висновки європейських інституцій, є наша робота над Кримінально-процесуальним кодексом», – сказав радник Президента України.

У своєму виступі на конференції заступник Генерального прокурора України Григорій Середа відзначив, що, на думку прокуратури, у контексті процесу посилення захисту прав і свобод українських громадян, зокрема підприємців, від надмірного державного впливу, будь-яка прокурорська перевірка не може розпочатися без винесення мотивованої постанови.

«Ми пропонуємо відмовитися від низки актів реагування у правозахисній діяльності, які найбільше викликають спротив і зауваження з боку європейських експертів. Ми не пропонуватимемо такий документ реагування, як припис. Ми готові також відмовитися від протесту, від постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності і пропонуватимемо ввести єдиний уніфікований документ прокурорського реагування у правозахисній сфері – подання», - сказав заступник Генерального прокурора України.

У свою чергу експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук нагадав учасникам конференції про європейські стандарти у системі судочинства і правосуддя, які необхідно врахувати при розробці відповідних українських законів.

«Це реалізація європейських стандартів, визначених Радою Європи. Ми маємо, серед іншого, зробити кваліфікаційний добір кандидатів на посади прокурорів відкритим, щоб він враховував компетентність осіб. Ми повинні прирівняти статус прокурорів до статусу суддів, відкрити і відповідно зробити якіснішою дисциплінарну процедуру. Тобто, щоб були і працювали незалежні дисциплінарні органи, щоб у них включались представники інших юридичних професій», – зазначив Олександр Банчук.

Завантажити книгу "Статус органів публічного обвинувачення: міжнародні стандарти, зарубіжне законодавство та пропозиції щодо реформування в Україні"

 

Доповіді та презентації учасників конференції:

  1. Ігор Коліушко, голова Правління ЦППР "Основні положення проекту Закону України "Про прокуратуру";
  2. Олександр Банчук, експерт ЦППР "Європейські стандарти статусу і діяльності органів обвинувачення";
  3. Джон Тефт, посол США в Україні "Реформа прокуратури в Україні" (українською  / англійською )
  4. Назар Федорчук, спеціаліст програми OPDAT Департаменту юстиції США "Інституційна реформа: керівництво, спеціалізація, структура";
  5. Альбрехт Штанге, старший прокурор Федеральної Землі Нижня Саксонія у відставці (ФРН) "Prosecutorial functions and activities under German law"
  6. Отар Кахідзе, Міністерство юстиції Грузії "Criminal Justice Reform"
  7. Жером Шарре, магістрат Французької Республіки, радник Міністрерства юстиції України "Prosecutor’s status in France"
  8. Валентин Коваль, Надєжда Вєру, прокурори Генеральної прокуратури Республіки Молдова "20 лет реформ в области правосудия - исторические и современные тенденции в реформировании прокуратуры Республики Молдова"