exit
search
26 листопада 2011

Українські судді продовжують слухняно виконувати вказівки політичної влади

Влада провадить кадрові ротації в судах аби встановити повний контроль над судовою системою України. 

Днями Рада суддів адміністративних судів рекомендувала кандидатуру Ігоря Темкіжева на посаду голови Вищого адміністративного суду. Раніше цю посаду обіймав Олександр Пасенюк, якого нещодавно призначили суддею Конституційного Суду за парламентською квотою.

За тиждень до цього (17 листопада) Темкіжев був переведений  до Вищого адміністративного суду із системи господарських судів. У 2002-2010 роках обіймав посаду голови Господарського суду в Донецькій області. З грудня 2010 року очолював Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Члени Ради одностайно схвалили кандидатуру Темкіжева. До початку голосування на його адресу  не пролунало жодного запитання з боку суддів. Такий крок можна оцінити як визнання суддями адмінсудів, що серед них немає достойних претендентів, які змогли б очолити Вищий адміністративний суд.

Як відомо, остаточне рішення щодо затвердження голови Вищого адміністративного суду має прийняти Вища рада юстиції.

Цілком ймовірно, що вітчизняна судова система вкотре стикається із фактом призначення керівних кадрів за вказівкою згори. Хоча, згідно із законом, кандидатуру пропонують органи суддівського самоврядування. Складається враження, що вони лише виконують політичні замовлення. Пасивність та відсутність  будь-якого спротиву суддів таким діям є підтвердженням їх повної підконтрольності політичній владі.  

Сьогодні голови ключових судових інстанцій є вихідцями із Донеччини і до цього не працювали в очолюваних ними судах або, так чи інакше, мають відношення до діючої влади.

Як приклад, голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Леонід Фесенко, попри законодавчі норми, тривалий час суміщав свою посаду із обов’язками депутата Верховної Ради від Партії Регіонів. Голова Вищого господарського суду Віктор Татьков раніше працював головою Донецького апеляційного господарського суду і не мав досвіду роботи в суді касаційної інстанції.

Верховний Суд України є поки єдиною інстанцією, яка не потрапила під повний вплив політичних рішень. Проте, в 2010 році через ініційовану Президентом судову реформу, Верховний Суд фактично втратив свої повноваження найвищої судової інстанції. Не виключено, що після призначення лояльного до Президента Голови Верховного Суду, цій структурі повернуть значну частину колишніх повноважень.

Сьогодні Вищий адміністративний суд є єдиною інстанцією для розгляду ключових виборчих спорів, а також позовів до Президента і Верховної Ради. Посилення політичного контролю привело до перетворення його з інструменту захисту прав людини на охоронця інтересів влади.