exit
search
24 вересня 2019

Політичний аналіз подій 13 – 23 вересня 2019 року

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа на адресу doboni@pravo.org.ua.


 

Проект Закону «Про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України)»

1. Експертна думка ЦППР

29 серпня Президент України зареєстрував у Верховній Раді України проект Закону №1028 «Про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України)». Законопроект визначено як невідкладний.

3 вересня законопроект було спрямовано до Конституційного Суду України з метою його перевірки на відповідність положенням статей 157, 158 Конституції України, як того вимагає конституційна процедура зміни Конституції.

2. Контраргумент відповідного органу влади

Відповідно до Пояснювальної записки можливість створення у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів ВРУ є важливою запорукою ефективної організації тих органів та служб, що мають утворюватися Парламентом для забезпечення його роботи.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Загалом ця законодавча пропозиція не має ані позитивного, ані негативного контексту та суттєвого змістовного навантаження. З одного боку, органи, що відповідають характеристиці «консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів» раніше створювалися Парламентом та існують сьогодні, наприклад Інститут законодавства ВРУ. Кошти на його функціонування передбачені в Державному бюджеті України.

Необхідно відмітити, що аналогічне повноваження прямо передбачено в Конституції для Президента України, проте відсутнє у Парламенту, який, незважаючи на це, де-факто його реалізує. Для повного забезпечення реалізації принципу, закладеного у положеннях частини другої статті 19 Конституції, ініційований проект Закону може бути ухвалений. Проте реальної потреби зміни Конституції в цій частині не вбачається.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Конституція України, Закон України «Про Регламент Верховної Ради України».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Перед розглядом цього проекту та потенційним попереднім схваленням необхідно провести широкі обговорення з представниками експертної спільноти. Зміни на рівні Конституції потребують відкритого процесу обговорення та обов’язкового діалогу з громадянським суспільством. Також не зрозуміла відсутність обговорення конституційних змін у створеній для цієї мети Президентом Комісії з питань правової реформи. Так, зокрема, пріоритетними напрямами роботи Комісії з питань правової реформи є підготовка та подання Президентові пропозицій щодо внесення змін до Конституції України і законів України, спрямованих на забезпечення реалізації конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина, подальший розвиток законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального законодавства України.

Звертає увагу і внесення Президентом ще шістьох окремих законопроектів про зміну Конституції. Виходячи з розуміння Конституції як комплексної установчої угоди, стабільності конституційної матерії, варто розглянути можливість поєднання конституційного процесу зміни Конституції.

 

Парламент достроково припинив повноваження всього складу ЦВК

1. Експертна думка ЦППР

13 вересня народні депутати України проголосували в цілому за проект Постанови «Про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії». Таке рішення підтримав 341 народний депутат. При голосуванні категоричну позицію «проти» висловили фракції «Європейська солідарність» та «Голос».

Голосуванню передувало внесення відповідного подання Президентом України, підтримка такої позиції профільним комітетом та реєстрація Постанови №2127 групою народних депутатів зі складу фракції «Слуга народу» та депутатської групи «За майбутнє».

2. Контраргумент відповідного органу влади

Відповідно до Подання, підписаного Головою Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, підставою дострокового припинення повноважень усього складу ЦВК є «неодноразові прояви Центральною виборчою комісією протягом виборчого процесу з позачергових виборів народних депутатів України 2019 року недостатньої виваженості або навіть політичної упередженості у вирішенні окремих питань, які належали до її повноважень, наслідком чого, в тому числі, були численні судові процеси, у яких рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії були визнані судом протиправними. При цьому Президент України вказує на більш ніж двадцять постанов Центральної виборчої комісії щодо відмови в реєстрації двадцяти восьми кандидатів у народні депутати України, скасованих судами».

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Стаття 33-1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» передбачає можливість дострокового припинення повноважень усього складу Комісії Верховною Радою України за вмотивованим поданням Президента України.

Питання про вмотивованість такого клопотання висловили профільні організації Комітет виборців України та Громадянська мережа «Опора». Спільний висновок такий: обґрунтованих підстав для реалізації положень статті 33-1 Закону не було.

Конституція України передбачає індивідуальний характер призначення та звільнення членів ЦВК з посад. Положення статті 33-1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» передбачають колективну конституційну відповідальність ЦВК, що не передбачено Конституцією України. Такі положення є сумнівними з точки зору конституційності.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Конституція України, Закон України «Про Центральну виборчу комісію».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Положення статті 33-1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» є сумнівними з точки зору конституційності, оскільки передбачають колективну конституційну відповідальність ЦВК, що не передбачена Конституцією України.

Парламенту слід виключити статтю 33-1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» та при формуванні наступного складу ЦВК дотримуватися принципів пропорційного представництва фракцій у складі ЦВК і професійності членів ЦВК, номінованих на призначення.

Відповідно до частини третьої статті 209 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» призначення на посади членів Центральної виборчої комісії здійснюється відкритим голосуванням по кожній кандидатурі окремо. Парламент має неухильно дотримуватися парламентських процедур при формуванні складу ЦВК.

Усі політичні аналізи