exit
search
16 вересня 2019

Інфографіка. Рівень інтегрованості послуг у ЦНАП 30 найбльших міст України і ЦНАП у 20 ОТГ: дані моніторингу

У березні-червні 2019 року експерти Центру політико-правових реформ разом з партнерськими громадськими організаціями – Фондом місцевої демократії, Дніпровським центром соціальних досліджень, Одеським інститутом соціальних технологій, Центром досліджень місцевого самоврядування – у межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», що здійснюється за підтримки Європейського Союзу, досліджували діяльність 50 ЦНАП України.

Мета моніторингу полягала в тому, щоб з’ясувати відповідність ЦНАП вимогам Закону України «Про адміністративні послуги» та критеріям універсаму послуг («one-stop-shop»), особлива увага приділялася інтегрованості послуг у ЦНАП.

Дослідження охопило ЦНАП у 30 найбільших містах України[1] (за винятком окупованої Автономної Республіки Крим та окупованих районів Донецької і Луганської областей), а також у 20 ОТГ.

Ділимося основними результатами моніторингу.

1. Організація роботи ЦНАП та інтегрованість послуг.

  • У більшості досліджених ЦНАП надають основні групи найпопулярніших серед громадян послуг.
  • Послуги з реєстрації місця проживання надаються у 95% досліджених ЦНАП в ОТГ та 83% міських ЦНАП.
  • Послуги з реєстрації юридичних осіб та ФОП, а також з реєстрації прав на нерухомість надаються у 90% ЦНАП міст та ОТГ.
  • Нерівномірним є рівень інтеграції послуг із «закордонними» паспортами та «внутрішніми» паспортами у формі картки. Зазначені послуги надаються у 77% досліджених міських ЦНАП та 45% ЦНАП в ОТГ. Особливо негативним фактом було те, що на момент проведення моніторингу не забезпечено надання «паспортних» послуг у ЦНАП 7-ми міст – обласних центрів (м. Житомир, Запоріжжя, Краматорськ, Кропивницький, Сєвєродонецьк, Херсон, Ужгород).
  • Послуга із вклеювання фото до паспорта у формі книжечки (25/45 років) доступна лише у 67% досліджених міських ЦНАП та в 70% ЦНАП в ОТГ.
  • 97% ЦНАП у містах та 85% ЦНАП в ОТГ забезпечують надання послуг з видачі відомостей з ДЗК та реєстрації земельних ділянок.
  • Найбільш проблемними для інтеграції у ЦНАП є нові групи послуг, зокрема, соціальної та пенсійної сфер, РАЦС, реєстрації транспортних засобів та видачі посвідчень водія.
  • При цьому вищий рівень інтегрованості соціальних послуг (65%) та пенсійних послуг (60%) демонструють ЦНАП в ОТГ. У міських ЦНАП ці показники значно нижчі та дорівнюють 47% та 23% відповідно. Надання послуги з оформлення житлових субсидій забезпечено лише в одній третині досліджених міських ЦНАП (мм. Вінниця, Івано-Франківськ, Кам’янське, Кременчук, Луцьк, Сєвєродонецьк, Суми, Харків, Черкаси). Очевидно, через масовий характер цих послуг їх поки легше інтегрувати у менших громадах.
  • Адміністративні послуги з реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) надаються приблизно у половині досліджених ЦНАП (53% міських та 50% сільських ЦНАП). Але у міських ЦНАП може відрізнятися доступний перелік конкретних послуг сфери РАЦС. І на низьку динаміку інтеграції послуг сфери РАЦС у містах особливо впливає той факт, що ці повноваження досі належать до компетенції Міністерства юстиції.
  • Темпи інтеграції у діяльність ЦНАП послуг з видачі посвідчень водія і реєстрації транспортних засобів є найповільнішими. На момент моніторингу їх надавали лише ЦНАП мм. Вінниця, Кам’янське і Львів. Також керівництвом Краснопільської, Веселівської, Апостолівської ОТГ було укладено угоди про співпрацю з регіональними сервісними центрами МВС. Перешкодами в повноцінній інтеграції цієї групи послуг також є відомций спротив у їх децентралізації та інтеграції у ЦНАП. 

2. Місце розташування ЦНАП, вимоги до приміщення та його облаштування та інші зручності.

  • Переважна більшість досліджених ЦНАП знаходяться у зручному для добирання місці із належною транспортною інфраструктурою. Приміщення цих ЦНАП розташовані на перших поверхах будівель і мають відповідне зонування, прийом відвідувачів організований за системою «відкритий простір». Втім є певні проблеми: ЦНАП м. Біла Церква та ЦНАП Білоцерківської ОТГ розташовані на 2-му поверсі будівель, які не обладнані ліфтами. Недостатньою площею приміщення характеризуються ЦНАП у м.м. Біла Церква, Житомир, Львів, Херсон, Миколаїв.
  • Приміщення практично всіх досліджених ЦНАП, за винятком ЦНАП м. Львів (центральне відділення) та Тетерівської ОТГ, облаштовані кімнатами особистої гігієни для відвідувачів.
  • У більшості ЦНАП створено належні умови для осіб з інвалідністю, за винятком ЦНАП мм. Біла Церква, Тернопіль, Херсон та ЦНАП Білоцерківської ОТГ. Проте у 12-ти з 30 міських ЦНАП та у 9-ти з 20 ОТГ в ЦНАП немає пристосованих для таких осіб кімнат особистої гігієни.

3. Персонал ЦНАП. Відповідно до результатів проведеного моніторингу, більшість ЦНАП укомплектовано штатами на 100%. На момент проведення моніторингу мали вакансії на посади адміністраторів 8 міських ЦНАП та 5 ЦНАП в ОТГ.

  • Під час проведення дослідження було з’ясовано, що 8 з 30-ти міських ЦНАП та 19 з 20-ти ЦНАП в ОТГ не мають планів підготовки та підвищення кваліфікації персоналу. Не проводяться заходи з підвищення кваліфікації персоналу у 5-ти міських ОТГ (мм. Кам’янець-Подольський, Краматорськ, Черкаси, Чернігів, Ужгород) та у половині досліджених ЦНАП в ОТГ.

4. Робота бек-офісу (організація надання послуг).

  • Взаємодія міських ЦНАП з органами влади відбувається в різний спосіб. Передають документи до органів влади виключно у паперовому виді 9 ЦНАП. Впроваджено електронний документообіг у 4-х міських ЦНАП (мм. Івано-Франківськ, Маріуполь, Миколаїв, Рівне). Більше третини досліджених міських ЦНАП здійснюють передачу документів до бек-офісів в залежності від суб’єктів надання послуг або на паперових носіях, або виключно в електронному виді. Подібний стан справ спостерігається і в ЦНАП в ОТГ.
  • Кількість протермінованих справ становить менше 5% від загальної кількості в 27-ми з 30-ти міських ЦНАП та в 17-ти з 20-ти ЦНАП в ОТГ.

 

Моніторинг ЦНАП проведено Центром політико-правових реформ разом з партнерськими громадськими організаціями (Фонд місцевої демократії, Дніпровський центр соціальних досліджень, Одеський інститут соціальних технологій, Центр досліджень місцевого самоврядування) мережі UPLAN у межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», що здійснюється за підтримки Європейського Союзу, протягом березня-червня 2019 року (польовий етап).

Висновки моніторингу є предметом відповідальності Центру політико-правових реформ і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу.

 


[1] Міста: Біла Церква, Вінниця, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кам’янське, Краматорськ, Кременчук, Кропивницький, Київ, Кривий Ріг, Кам’янець-Подільський, Львів, Луцьк, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівне, Сєвєродонецьк, Суми, Тернопіль, Ужгород, Харків, Херсон, Хмельницький, Чернігів, Черкаси, Чернівці