exit
search
22 серпня 2019

Серед українців суттєво зросли оптимістичні настрої та віра в краще майбутнє – результати опитування

Напередодні Дня Незалежності України Центр політико-правових реформ спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва підбив підсумки розвитку України за останні 28 років під час прес-конференції «Україна здобула незалежність 28 років тому. Де ми зараз? Куди прямуємо?».

Зокрема, на заході були презентовані результати загальнонаціонального дослідження громадської думки населення України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року. Опитування фінансово підтримав Міжнародний фонд «Відродження», окремі питання були включені до нього на замовлення Центру політико-правових реформ у межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», що фінансується Європейським Союзом. Окрім того, для порівняння були використані результати опитувань, проведених у попередні роки.

Ірина Бекешкіна, директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, акцентувала на таких результатах соціологічного опитування:

1. Уперше за роки замірів (з 2004 року) половина громадян вирішила, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі (протилежної думки дотримуються 23% і ще 26% не визначилися). 

2. Після виборів значущо зросли позитивні відчуття українців у сприйнятті майбутнього України: 56% відчувають надію, а на друге місце вийшов оптимізм – 36%, найвищий показник за увесь час проведення замірів ( з 2005 року), уперше випередивши показник тривоги, який змінився з 33% у грудні 2018 року до 18% у серпні 2019 року.

3. Політична ситуація оцінюється більш позитивно. Уперше 31% громадян визначили ситуацію як достатньо позитивну: благополучною її назвало 5,5% опитаних, спокійною – 26%.

4. Після виборів істотно зросла віра громадян у те, що Україна здатна подолати наявні проблеми та труднощі впродовж найближчих кількох років: з 2015 по 2018 рр. таких «оптимістів» було 17–22%, а у серпні 2019 року – уже 48%, і лише 8% не вірять, що Україна на це здатна. 

5. Якби референдум щодо проголошення незалежності відбувся у серпні 2019 року, абсолютна більшість учасників референдуму (89%) підтримала б незалежність. Такий високий показник спостерігався лише в опитуванні 1991 року, проведеному напередодні референдуму.

На питанні вступу України до НАТО детальніше зупинилася Світлана Хутка, експертка Київського міжнародного інституту соціології. Так, результати опитування свідчать про зростання підтримки громадян вступу України до НАТО з 13% у 2012 році до 41% у серпні 2019 року. Як наголосила експертка, підтримку найбільше показують представники Західної та Центральної України, проте зростання динаміки підтримки на Сході та Півдні в останні роки забезпечило й збільшення загального показника.

Окрім того, пані Світлана звернула увагу на зміну думки громадян про основні суб’єкти, яким варто довірити очищення судової влади від недоброчесних суддів. Якщо у травні 2018 року справу відбору суддів громадяни довіряли насамперед представникам громадськості (41%), експертам із західних країн (34%) та юристам, які не працювали суддями (31%), і зовсім не довіряли президенту (5%) та Верховній Раді (5%), то зараз, навпаки, майже половина населення готова довірити справу оновлення судів новообраному Президенту (49%), новобраного Парламенту (28%) і лише потім експертам із західних країн (23%), юристам, які не працювали суддями (20%), та представникам громадськості (19%). 

Експерт Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко звернув увагу на блок питань у межах опитування, які стосувалися всеукраїнського референдуму. Так, майже 70% громадян ініціювали б референдум з питань встановлення єдиного податку для всіх розміром 5%, а для олігархів – 40%, а також запровадження смертної кари для педофілів. Проте Конституція України прямо забороняє проведення референдуму з питань податків, бюджету та амністії. А щодо смертної кари є відповідне рішення Конституційного Суду України. Ці та інші результати наштовхують на висновок про низький рівень обізнаності громадян про референдум та його законодавчу основу.

«Референдум – це доволі небезпечний інститут, який можна використати як на благо, а в умовах нестабільної, транзитної демократії легалізації авторитарних рішень будь-якого суб’єкта владних повноважень – Президента, Верховної Ради тощо», – застеріг експерт.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, охарактеризував чинники, які заважали розвитку української економіки з часу здобуття назележності. Зокрема, це відсутність пріоритету фінансової стабільності, замагання все зарегулювати, створення класу олігархів, запровадження тимчасового мораторію на продаж сільського господарського призначення, який триває досі, тощо.

Проте експерт запропонував окремі заходи в економічній сфері, які допоможуть Україні наздогнати сусідів: забезпечення економічного зростання на 5% і більше щороку, збереження макроекономічної стабільності, зняття мораторію на продаж землі, завершення приватизації, відновлення правовладдя, євроінтеграція, збереження трудових ресурсів тощо.

Питання про суб’єктність/об’єктність Україні на міжнародній арені порушив екс-міністр закордонних справ України, керівник ГО «Центр дослідження Росії» Володимир Огризко. На його думку, сьогодні ми можемо говорити про Україну в статусі «порогової» держави, і питання того, станемо ми суб’єктом чи об’єктом світової політики, повинно залишатися ключовим. На здобуття статусу «суб’єкта» позитивний вплив може мати зростання економіки та військової моці, вступ до Європейського Союзу та НАТО. Щодо останнього, то вирішальну роль у цьому процесі пан Володимир відводить політичній волі нового керівництва держави.

Відомий журналіст та публіцист Юрій Макаров виділив кілька результатів опитування, які, на його думку, свідчать про позитивні зміни в українському суспільстві. Перше – поразка російської пропаганди, незважаючи на те, що розповсюджується вона дуже успішно, друге – розділ між офіційним дискурсом влади та суспільними настроями, які залишаються патріотично налаштованими. З іншого боку, політична неграмотність українців залишається величезною. І на її подолання потрібна системна роз’яснювальна робота.

«Загалом результати опитування свідчать, що серед українців панує оптимістичний настрій, очікування змін та довіра до новообраної влади. Останній раз подібна ситуація спостерігалася після Помаранчевої революції», – підсумувала Ірина Бекешкіна.

Нагадаємо, окремі питання до соціологічного опитування були внесені на замовлення Центру політико-правових реформ у межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», що фінансується Європейським Союзом.

Дивитися результати опитування.

 

Громадська думка України на 28-му році незалежності держави

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року. Опитування проводилося в 103 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, які контролюється Україною. Усього було опитано 2040 респондентів, які за своїми характеристиками представляють доросле населення України (старше 18 років). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опитування фінансово підтримане Міжнародним фондом «Відродження». Деякі питання були включені на замовлення Центру політико-правових реформ у межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», що фінансується Європейським Союзом.

Для порівняння змін громадської думки долучаються результати опитувань, проведених у різний час Фондом «ДІ» разом зі своїми партнерами – Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології, а також деякі дані Моніторингу Інституту соціології НАН України. 

  • Якби референдум щодо проголошення незалежності відбувся у серпні 2019 року, абсолютна більшість учасників референдуму (89%) підтримала б незалежність. Такий високий показник спостерігався лише в опитуванні 1991 року, проведеному напередодні референдуму.
  • Для абсолютної більшості громадян (68%) День Незалежності України – це державне свято, для 23% – це просто вихідний день, і лише 4% українців вважають цей день історичною помилкою. День Незалежності як державне свято найбільше сприймають у Центральному (77%) та Західному (75%) регіонах, дещо менше – на Півдні (58%) та Сході (60%).
  • Дещо більше половини громадян – 53% – дали відповідь, що святкування Дня Незалежності 24 серпня пов’язано з ухваленням Верховною Радою Акту проголошення незалежності України. Решта пов’язує цю дату або з референдумом про незалежність (22%), або з ухваленням Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України (11%), а 14,5% не змогли дати певної відповіді.
  • У ставленні до років незалежності – чого за ці роки було більше, позитивного чи негативного – думки поділилися: 26% українців вважають, що більше було позитивного, 23% – негативного, а більшість – 46% – схиляється до думки, що було порівну й позитивного, й негативного. Водночас порівняно з 2011 роком ці оцінки істотно позитивніші: тоді 31% опитаних відповіли, що більше було негативного і лише 13,5% відповіли, що більше було позитивного. 

Вагома особливість соціально-політичної ситуації в України на 28-му році незалежності – суттєве зростання оптимістичних настроїв та віри у краще майбутнє.

  • У серпні 2019 року вперше за роки замірів (з 2004 року) половина громадян вирішила, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі (протилежної думки дотримуються 23% і ще 26% не визначилися). Позитивна оцінка розвитку подій в Україні переважає в усіх регіонах та вікових групах, а найбільш оптимістичні оцінки у Західному регіоні (63%) та в групі молоді, віком до 30 років (71%). Для порівняння: у грудні 2018 року лише 18% визначали розвиток подій як правильний, а 70% – як неправильний. Відносно позитивні оцінки були зазвичай після президентських виборів: у червні 2005 року (43% громадян оцінювали розвиток подій як правильний і 31% – як неправильний) та у квітні 2010 року (відповідно, 35% і 34%). 
  • Після виборів істотно зросла віра громадян у те, що Україна здатна подолати наявні проблеми та труднощі впродовж найближчих кількох років: за попередні роки, з 2015-го по 2018-й, таких «оптимістів» було 17–22%, а у серпні 2019 року – вже 48%, і лише 8% не вірять, що Україна на це здатна. Віра в перспективи України здолати труднощі переважає в усіх регіонах та серед громадян усіх вікових категорій, особливо – серед молоді віком до 30 років (62%).
  • Серпень 2019 року відзначився значно більш сприятливими оцінками політичної ситуації. Вперше 31% громадян визначили ситуацію як достатньо позитивну – благополучну (5,5%) або спокійну (26%). Особливо позитивні настрої серед молоді – 9% оцінює нинішню політичну ситуацію як благополучну і ще 43% – як спокійну. У 2015–2018 рр. позитивні оцінки становили лише 4–10%. Як критичну, вибухову визначали політичну ситуацію 37% громадян у 2015 році, 30% – у 2016-му, 30% – у 2017-му, 25% – у 2018-му і лише 8% – у 2019-му. Водночас усі ці роки переважає оцінка ситуації в Україні як напруженої (52–64%). 
  • Після виборів значущо зросли позитивні відчуття українців у сприйнятті майбутнього України: 56% відчувають надію, а на друге місце вийшов оптимізм – 36%, найвищий показник за увесь час проведення замірів ( з 2005 року). Істотно зменшилася тривога: з 33% у грудні 2018 року до 18% у серпні 2019-го. Надія у думках про майбутнє України переважає у громадян усіх регіонів (52–63%) і вікових груп (54–57%). Почуття оптимізму найбільш характерне для жителів Центрального регіону (44,5%) та Західного (39%), а у віковому розрізі – найбільше оптимістів серед молоді до 30 років (47%) та вікової групи 30–44 роки (41%).
  • У ставленні до НАТО радикальні зміни відбулися у 2014 році. Якщо у квітні 2012 року лише 13% громадян вбачали у вступі до НАТО найкращий варіант безпеки, причому 31% українців віддавали перевагу військовому союзу з Росією та країнами СНД і ще 31% – позаблоковому статусу, то після 2014 року громадська думка радикально змінилася. У наступні роки вступ до НАТО підтримувало 40–46% громадян, військовий союз з Росією та іншими країнами СНД – 5–7%, а прибічниками позаблокового статусу України залишалися 21–28%, проте в останньому опитуванні серпня 2019 року цей відсоток помітно зріс – до 36%. Вступ до НАТО у серпневому опитуванні підтримав 41% українців.
  • Ставлення до вступу України до НАТО ділить регіони: переважно позитивно ставляться до цієї перспективи у Західному регіоні (66% – за вступ до НАТО і 17% – за позаблоковий статус) та у Центральному (відповідно, 52,5% і 26%). Негативне ставлення переважає у Південному регіоні (за вступ до НАТО лише 15%, 13% – за військовий союз з Росією, а більшість – 64% за позаблоковий статус) і у Східному регіоні (за вступ до НАТО 24%, 11% – за військовий союз з Росією, більшість – 42% – за позаблоковий статус). За віковим розподілом існує пряма залежність: найбільше підтримують членство України в НАТО як гарантію безпеки наймолодші: 54% у віковій групі 18–29 років, а за позаблоковий статус виступають значно менше – 22%. Водночас віддають перевагу позаблоковому статусу лише українці, яким за 60 років: 31% обстоюють членство України в НАТО, а 40% – позаблоковий статус. 
  • Опитування містило блок запитань щодо всеукраїнського референдуму – що про це знають громадяни, якою бачать його роль тощо. Результати засвідчили, що знання громадянами цих питань вкрай незадовільне, отже, потрібна суттєва просвітницька робота, яка сприяла би зростанню громадянської свідомості громадян.
  • Зростання довіри до новообраної влади змінило думку громадян щодо тих основних суб’єктів, яким варто довірити очищення судової влади від недоброчесних суддів. Якщо у травні 2018 року справу відбору суддів громадяни довіряли насамперед представникам громадськості (41%), експертам із західних країн (34%) та юристам, які не працювали суддями (31%), і зовсім не довіряли президенту (5%) та Верховній Раді (5%), то зараз, навпаки, майже половина населення готова довірити справу оновлення судів новообраному Президенту (49%), новобраній Верховній Раді (28%) і вже у другу чергу – експертам із західних країн (23%), юристам, які не працювали суддями (20%), та представникам громадськості (19%). А от самим суддям як не довіряли очищення судової влади (6,5%), так не довіряють і нині (9,5%).

Результати опитування

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то як би Ви на ньому проголосували?

 

1991

2006

2011

2016

2019

 

До усіх

До тих, хто визначився

До усіх

До тих, хто визначився

До усіх

До тих, хто визначився

До усіх

До тих, хто визначився

До усіх

До тих, хто визначився

За акт про незалежність

64,3

88,7

53,3

70,2

51,5

67,1

64,6

86,9

70,8

89,1

Проти акту про незалежність

8,2

11,3

22,6

29,8

25,2

32,9

9,7

13,1

9,5

10,9

Не брав би участі у референдумі

3

 

10,6

 

10,6

 

13,8

 

7,6

 

ВАЖКО ВІДПОВІСТИ 

23,7

 

13,4

 

12,5

 

11,9

 

12,1

 

Як Ви вважаєте, чому ми святкуємо День Незалежності 24 серпня?

В цей день був проведений референдум про незалежність

21,7

В цей день Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України

53,0

В цей день Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України

10,8

ВАЖКО СКАЗАТИ

14,5

Що для Вас означає День Незалежності України?

Вихідний день

22,6

Державне свято, дата створення держави Україна в сучасному вигляді

68,5

Історична помилка, Україні не варто було проголошувати незалежність

4,2

Інше

0,4

ВАЖКО СКАЗАТИ

4,1

Як Ви вважаєте, за роки існування незалежної України було більше позитивного чи негативного?

 

Серпень-2011

Серпень-2019

 Більше позитивного

13,5

25.9

 Скільки позитивного, стільки й негативного

45,8

45.7

Більше негативного

31,4

23.3

ВАЖКО ВІДПОВІСТИ

9,2

5.1

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямках?

 

Квітень 2004

Червень 2005

Листопад 2005

Вересень 2007

Жовтень 2009

Квітень 2010

Серпень 2011

Серпень 2012

Грудень 2013

Грудень 2014

Грудень 2015

Грудень 2016

Грудень 2017

Грудень 2018

Серпень-2019

У правильному напрямку

20,3

42,6

18,3

15,2

6,9

35,1

16,1

19,7

26,1

21,7

15,3

16,2

14,4

18,1

50.5

У неправильному напрямку

55,7

30,6

59,1

67,8

81,1

34,5

61,9

57,6

54,7

57,7

67,9

67,1

73,7

69,7

23.1

Важко відповісти / не відповіли

24,0

26,8

22,5

17,1

12,0

30,4

22,1

22,6

19,1

20,6

16,8

16,8

11,9

12,2

26.9

За даними загальнонаціональних опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом з партнерами – Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

 

Березень 2015

Лютий 2016

Грудень 2016

Грудень 2017

Грудень 2018

Серпень 2019

Здатна подолати протягом найближчих кількох років

21,8

19,1

16,8

21,5

20,2

47,7

Здатна подолати у більш віддаленій перспективі

42,7

45,4

49,3

49,3

46,4

33,7

Не здатна 

21,6

23,4

19,5

15,2

14,9

7,6

Важко відповісти

13,9

12,0

14,4

14,0

18,5

11,0

Як би Ви в цілому оцінили політичну ситуацію в Україні?

 

Липень 2015

Травень 2016

Червень 2017

Серпень 2018

Серпень 2019

Благополучна

0,5

0,4

0,4

0,3

5,5

Спокійна

3,6

4,2

5,6

4,7

25.6

Напружена

52,1

60,8

60,8

63,6

52,7

Критична, вибухова

36,7

30,0

30,2

25,2

8,4

Важко відповісти

7,1

4,6

3,0

6,2

7,6

Які почуття виникають у Вас, коли Ви думаєте про майбутнє України?*

 

2005

2006

2010

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Грудень-2018

Серпень-2019

Оптимізм

33,8

25,5

25,1

19,7

14,1

23,5

22,9

21,9

20,5

28,1

36,3

Байдужість

2,7

2,8

2,4

4,6

4,8

1,6

2,3

1,7

2,8

3,6

2,5

Радість

11,7

4,8

3,1

1,9

1,4

4,1

1,6

2,3

2,7

5,0

6,6

Безвихідь

6,1

11,2

13,3

11,1

17,8

8,9

11,8

11,0

11,5

8,6

5,5

Упевненість

19,5

9,8

11,2

6,7

5,1

11,7

7,2

7,8

8,9

11,8

13,0

Розгубленість

10,5

16

17,1

12,6

17,1

13,4

16,4

14,0

16,4

14,1

8,5

Задоволеність

9,2

3,4

3,3

1,4

1,7

2,9

1,6

2,2

2,4

2,2

2,5

Песимізм

2,8

7,2

7,8

11,5

11,4

5,7

10,3

10,3

12,1

5,3

3,0

Надія

61,2

50,7

56,5

47,0

32,1

48,8

44,1

44,4

46,6

51,8

55,8

Тривога

24,4

34,4

29,1

34,5

30,9

44,5

39,8

37,7

34,5

32,7

17,8

Інтерес

21,5

17,0

19,8

14,1

11,9

10,2

11,4

10,0

14,1

9,3

14,4

Страх

8,1

11,0

16,4

17,0

22,0

23,6

20,9

22,9

16,8

8,3

3,9

Інше

0,5

0,5

1,1

0,3

0,4

0,6

0,7

0,2

0,3

1,6

0,4

Важко відповісти

7,1

6,8

7,2

8,3

11,0

7,1

4,1

5,6

5,4

4,8

3,8

* Кількість відповідей не обмежувалася

Який варіант гарантування безпеки був би, на Вашу думку, найкращий для України?

 

Грудень

2007

Квітень

2012

Травень

2014

Вере-сень 2014

Грудень 2014

Листо-пад 2015

Грудень 2016

Грудень 2017

Грудень 2018

Серпень 2019

Вступ до НАТО

18,9

13,0

32,6

43,6

46,4

45,7

44,1

38,5

46,1

40,9

Військовий союз з Росією та іншими країнами СНД

31,3

26,2

13,0

14,8

10,1

8,2

6,4

5,3

7,2

7,4

Військовий союз із США

-

-

1,5

-

-

3,4

3,9

5,0

2,9

-

Позаблоковий статус України

30,7

42,1

28,3

22,2

20,9

22,6

26,4

28,6

24,1

35,9

 Інше

1,6

0,9

1,0

0,4

1,0

2,4

2,5

3,1

3,0

0,2

Важко сказати

17,5

17,8

23,7

19

21,7

17,6

16,6

19,5

16,7

15,6

Як Ви вважаєте, чи є в Україні закон про всеукраїнський референдум?

Так

19,0

Ні

11,5

Важко сказати

54,5

На Вашу думку, чи обов’язково проводити всеукраїнський референдум для зміни території України?

Так

19,0

Ні

11,5

Територію України взагалі змінювати не можна

54,5

Важко сказати

15,0

Чи можна визнати питання, що виноситься на всеукраїнський референдум, неконституційним?

Так

23,4

Ні

28,6

Важко сказати

48,0

Хто може визнати питання, що виноситься на референдум за народною ініціативою, неконституційним?

Верховна Рада України

10,1

Верховний суд України

13,2

Конституційний Суд України

42,1

Не знаю

34,6

Чи ініціювали б Ви зараз проведення референдуму в Україні з наступних питань:

 

 Так, ініціював би такий референдум

 Ні

 Важко сказати

Щодо встановлення єдиного для всіх податку в 5%, а для олігархів – 40%

70,6

13,9

15,5

 Щодо встановлення смертної кари для педофілів

69,8

16,1

14,1

Чи маєте Ви право звернення до Конституційного суду щодо визнання закону неконституційним?

Так, якщо вважаю закон неконституційним

15,6

Так, але лише після отримання остаточного судового рішення, де був застосований неконституційний закон

18,9

Ні, такого права в мене немає

26,5

Не знаю

39,0

Чи може Парламент внести зміни до Конституції без висновку Конституційного суду України?

Так

22,6

Ні

37,7

Не знаю

39,7

   


Кому варто довірити очищення судової влади від недоброчесних суддів? НЕ БІЛЬШЕ ТРЬОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

 

Травень-2018

Серпень-2019

Президенту

4,6

49,3

Верховній Раді

5,4

28,1

Самим суддям – органам судового самоврядування

6,5

9,5

Юристам, які не працювали суддею

31,5

20,1

Експертам із західних країн

34,5

22,8

Представникам громадськості

40,7

19,4

Іншим

3,8

0,5

ВАЖКО СКАЗАТИ

20,5

15,1

 

Регіональні та вікові відмінності громадської думки, серпень-2019

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

 

Захід

Центр/Північ

Південь

Схід

У правильному напрямі

62,9

53,0

41,0

42,9

У неправильному напрямі

15,5

18,9

37,6

22,5

Важко відповісти

21,6

28,1

21,4

34,6

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

60 років і старші

У правильному напрямі

71,3

55,3

44,2

38,8

У неправильному напрямі

12,2

19,6

27,2

29,3

Важко відповісти

16,4

25,1

28,6

31,9

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

 

Захід

Центр/Північ

Південь

Схід

Здатна подолати протягом найближчих кількох років

51,0

50,1

42,6

45,9

Здатна подолати у більш віддаленій перспективі

36,3

36,1

26,7

34,6

Не здатна

7,0

4,7

12,3

7,5

Важко відповісти

5,7

9,0

18,4

12,1

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

60 років і старші

Здатна подолати протягом найближчих кількох років

61,7

49,3

45,2

40,0

Здатна подолати у більш віддаленій перспективі

26,3

34,9

34,3

36,4

Не здатна

4,3

6,6

9,9

8,5

Важко відповісти

7,7

9,2

10,6

15,1

Як би Ви в цілому оцінили політичну ситуацію в Україні?

 

Захід

Центр/Північ

Південь

Схід

Благополучна

7,6

8,1

2,5

1,8

Спокійна

29,8

22,3

35,8

25,0

Напружена

46,5

51,9

50,9

59,1

Критична, вибухова

9,3

8,9

4,9

7,0

Важко відповісти

6,8

8,7

5,9

7,1

Як би Ви в цілому оцінили політичну ситуацію в Україні?

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

60 років і старші

Благополучна

8,7

4,6

4,6

4,8

Спокійна

42,9

32,3

22,5

18,8

Напружена

39,6

48,8

56,4

58,6

Критична, вибухова

3,7

6,0

9,6

10,0

Важко відповісти

5,1

8,3

6,9

7,8

Як Ви вважаєте, чому ми святкуємо День Незалежності 24 серпня?

 

Захід

Центр/Північ

Південь

Схід

В цей день був проведений референдум про незалежність

24,7

16,0

25,3

22,7

В цей день Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України

58,5

53,6

55,7

43,3

В цей день Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України

10,0

13,0

8,1

11,4

Важко сказати

6,8

17,4

11,0

22,6

Як Ви вважаєте, чому ми святкуємо День Незалежності 24 серпня?

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

60 років і старші

В цей день був проведений референдум про незалежність

16,3

22,2

24,2

22,0

В цей день Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України

58,0

52,5

51,2

52,0

В цей день Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України

7,7

13,6

10,9

9,8

Важко сказати

18,0

11,6

13,7

16,2

Що для Вас означає День Незалежності України?

 

Захід

Центр/Північ

Південь

Схід

Вихідний день

20,9

16,5

29,7

26,0

Державне свято, дата створення держави Україна в сучасному вигляді

74,9

77,0

58,5

59,9

Історична помилка, Україні не варто було проголошувати незалежність

1,9

2,8

6,4

6,7

Інше

0,6

0,6

0,0

0,5

Важко сказати

1,7

3,1

5,4

6,9

Що для Вас означає День Незалежності України?

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

60 років і старші

Вихідний день

20,2

24,8

23,1

21,5

Державне свято, дата створення держави Україна в сучасному вигляді

75,3

68,2

68,0

65,3

Історична помилка, Україні не варто було проголошувати незалежність

0,6

3,5

4,6

6,8

Інше

0,4

0,4

0,3

0,6

Важко сказати

3,5

3,0

4,0

5,8

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то як би Ви на ньому проголосували?

 

Захід

Центр/Північ

Південь

Схід

За акт про незалежність

89,3

77,1

53,1

59,8

Проти акту про незалежність

2,4

5,9

18,0

13,8

Не брав би участі у референдумі

4,3

5,4

10,7

11,0

Важко відповісти

4,0

11,7

18,2

15,4

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то як би Ви на ньому проголосували?

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

60 років і старші

За акт про незалежність

81,4

74,7

69,6

61,7

Проти акту про незалежність

3,6

4,7

12,4

15,3

Не брав би участі у референдумі

4,8

8,4

6,4

9,4

Важко відповісти

10,2

12,2

11,6

13,6

Як Ви вважаєте, за роки існування незалежної України було більше позитивного чи негативного?

 

Захід

Центр/Північ

Південь

Схід

Більше позитивного

41,5

29,0

18,9

11,6

Скільки позитивного, стільки й негативного

46,3

46,1

46,8

43,3

Більше негативного

9,6

19,6

26,5

39,9

Важко відповісти

2,6

5,2

7,7

5,2

Як Ви вважаєте, за роки існування незалежної України було більше позитивного чи негативного?

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

60 років і старші

Більше позитивного

45,8

25,8

23,0

16,8

Скільки позитивного, стільки й негативного

30,9

49,9

47,7

48,4

Більше негативного

12,8

17,5

26,6

32,3

Важко відповісти

10,5

6,8

2,8

2,4

Який варіант гарантування безпеки був би, на Вашу думку, найкращий для України?

 

Захід

Центр/Північ

Південь

Схід

Вступ до НАТО

65,8

52,5

14,6

23,9

Військовий союз з Росією та іншими країнами СНД

2,4

4,3

13,3

11,3

Позаблоковий статус України

17,1

26,0

63,7

42,1

Інше

0,0

0,5

0,0

0,3

Важко відповісти

14,7

16,7

8,4

22,4

Який варіант гарантування безпеки був би, на Вашу думку, найкращий для України?

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

60 років і старші

Вступ до НАТО

53,7

41,4

43,2

30,6

Військовий союз з Росією та іншими країнами СНД

4,5

6,5

7,6

10,0

Позаблоковий статус України

21,9

38,3

37,9

39,8

Інше

0,4

0,2

0,0

0,4

Важко відповісти

19,5

13,6

11,3

19,2

Які почуття у Вас виникають, коли Ви думаєте про майбутнє України?

 

Захід

Центр/Північ

Південь

Схід

Оптимізм

38,6

44,5

26,8

32,1

Байдужість

0,8

2,4

3,3

3,9

Радість

10,4

5,4

2,0

8,9

Безвихідність

4,3

5,6

4,0

7,9

Упевненість

15,7

15,7

4,7

14,9

Розгубленість

7,1

8,6

8,0

10,4

Задоволеність

4,3

1,9

0,5

3,3

Песимізм

1,7

3,0

0,7

7,0

Надія

57,3

51,9

63,3

51,9

Тривога

14,9

16,5

21,8

18,9

Інтерес

17,8

13,3

15,6

11,2

Страх

4,8

2,8

3,6

4,7

Інше

0,7

0,1

0,6

0,4

Важко відповісти

3,0

2,8

5,3

4,5

Які почуття у Вас виникають, коли Ви думаєте про майбутнє України?

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

60 років і старші

Оптимізм

46,8

41,0

33,5

28,0

Байдужість

1,1

4,2

1,9

2,3

Радість

10,4

8,0

5,3

4,2

Безвихідність

1,7

4,0

8,3

6,7

Упевненість

21,4

13,6

11,4

8,9

Розгубленість

5,6

10,0

8,7

8,5

Задоволеність

5,3

2,7

0,7

2,2

Песимізм

1,2

2,2

5,1

3,2

Надія

57,1

56,6

56,1

53,9

Тривога

9,3

16,6

19,6

22,5

Інтерес

24,2

12,3

13,9

11,3

Страх

1,9

3,7

4,6

4,7

Інше

0,0

0,3

0,9

0,4

Важко відповісти

2,4

3,7

3,2

5,1