exit
search
2 липня 2019

Політичний аналіз подій 24 червня – 1 липня 2019 року

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа на адресу doboni@pravo.org.ua.


 

Президент створив Комісію з питань правової реформи

1. Експертна думка ЦППР

21 червня на сайті офіційного Інтернет-представництва Президента України опубліковано Указ №421/2019 «Про Комісію з питань правової реформи».

2. Контраргумент відповідного органу влади

Відповідно до зазначеного Указу утворено Комісію з питань правової реформи як консультативно-дорадчий орган при Президентові України та ліквідовано Раду з питань судової реформи та Конституційну комісію.

Пріоритетними напрямами роботи Комісії з питань правової реформи визначено підготовку та подання Президентові України пропозицій щодо внесення змін до Конституції України і законів України, спрямованих на забезпечення реалізації конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина, подальший розвиток законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального законодавства України, реформування органів правопорядку, а також створення умов для реінтеграції в єдиний конституційний простір України тимчасово окупованих територій України та населення, що на них проживає.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Центр політико-правових реформ констатує, що, на жаль, створення такої Комісії та формування її складу відбувається в закритому режимі. Зокрема, не відомо про звернення представників Президента України до профільних громадських організацій та аналітичних центрів про делегування своїх представників до роботи Комісії.

Центр політико-правових реформ – один із найстаріших аналітичних центрів, що займається питання конституційної та судової реформ, а також реформи кримінальної юстиції з 1996 року.

Представники Центру в складі Секретаріату Президента працювали над пропозиціями до конституційної реформи за часів діяльності Національної конституційної ради Ющенка. Представники Центру також брали участь у роботі Конституційної асамблеї за часів Януковича та Ради з питань судової реформи президентства Порошенка. Конституційна Комісія використовувала напрацювання представників Центру, зокрема і в роботі над конституційною реформою в частині правосуддя.

Вважаємо, що доробок представників Центру, що напрацьовувався та вдосконалювався більше 10 років, знадобиться в роботі нового консультативно-дорадчого органу. Центр політико-правових реформ готовий працювати та подав пропозиції щодо своїх експертів Президентові України.

4. Пов'язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Указ №421/2019 «Про Комісію з питань правової реформи».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Для забезпечення належної співпраці громадянського суспільства і влади та інклюзивної роботи Комісії з питань правової реформи – включити до складу Комісії представників Центру політико-правових реформ, а також інших незалежних авторитетних аналітичних центрів, що багато років працюють у вказаних сферах.

 

Суд за позовом члена Громадської ради доброчесності остаточно встановив незаконність положень регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які обмежували діяльність ради

1. Експертна думка ЦППР

25 червня Велика палата Верховного Суду підтвердила рішення першої інстанції про визнання протиправними та скасування окремих положень регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Суд скасував положення, які встановлювали вимоги до змісту висновків Громадської ради доброчесності (ГРД), обов'язок ради ознайомлювати суддів з їх змістом та право ВККС залишати висновки без розгляду. Ці положення були однією із причин зупинення участі ГРД у процедурі кваліфікаційного оцінювання у березні 2018 року.

Повноваження ВККС врегульовувати діяльність ГРД не передбачені законом, а тому, ухвалюючи відповідні доповнення до регламенту, ВККС діяла всупереч ст. 19 Конституції України.

За даними ГРД, поки тривав судовий спір (з березня 2018 року), Комісія встигла оцінити близько 2,5 тис. суддів, залишаючи без розгляду затверджені ГРД висновки. Свої дії вона обґрунтовувала в тому числі і скасованими положеннями регламенту. Тобто є підстави стверджувати, що результати кваліфікаційного оцінювання окремих суддів знаходяться під сумнівом.

2. Контраргумент відповідного органу влади

У резолютивній частині рішення визначено, що положення регламенту визнаються протиправними та скасовуються не з моменту їх ухвалення, а з моменту набрання рішенням суду законної сили (з 25 червня 2019 року).

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Скасування судом незаконних положень регламенту ставить під сумнів легітимність результатів кваліфікаційного оцінювання ВККС суддів, стосовно яких ГРД затвердила негативний висновок.

Як випливає зі змісту рішення, суд встановив, що, вносячи відповідні доповнення до регламенту, Комісія діяла не на підставі наданих їй законом повноважень. Тобто ухвалювати відповідні положення вона не мала права. Зважаючи на це, такі положення регламенту були незаконними ще з моменту ухвалення, а їх застосування на практиці призводить до незаконності визначених результатів.

4. Пов'язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Частина 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Задля досягнення цілей кваліфікаційного оцінювання та забезпечення реальної участі громадськості необхідно повторно провести оцінювання тих суддів, щодо яких були затверджені висновки ГРД. Такий «перезапуск» неможливий без внесення змін до закону.

Водночас експерти ЦППР наголошують, що за існуючих способів формування Комісії цей орган є неефективним. Справа про незаконність положень регламенту засвідчила, що ВККС більше схильна створювати штучні перешкоди участі громадськості у кваліфікаційному оцінюванні, ніж об’єктивно оцінювати суддів та інформацію про них. Зважаючи на те, що члени ГРД домоглися скасування незаконних положень регламенту майже через півтора роки після звернення до суду, з метою попередження подібних дій в майбутньому необхідно розглянути можливість реорганізації Комісії для того, щоб на період проведення реформи включити до складу органів з добору й оцінювання суддів більше представників громадського сектору, яким довіряє суспільство.

«Зачистки» у кадровому складі ВККС?

1. Експертна думка ЦППР

27 червня у ЗМІ з'явилася інформація, що Уповноважена Верховної Ради України з прав людини звільнила члена ВККС А. Козлова нібито через відсутність у нього достатнього професійного досвіду для зайняття посади.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», омбудсман дійсно може це зробити.

Проте А. Козлов призначений на посаду ще в жовтні 2016 року і протягом майже трьох років питання до його професійного досвіду не виникали. На думку проекту PROSUD, А. Козлов фактично є єдиним членом Комісії, який «намагався втілювати судову реформу відповідно до її цілей», а під час перебування на посаді «писав окремі думки щодо рішень Комісії про визнання доброчесними сумнівних суддів та задавав незручні питання на співбесідах». Окрім того, як повідомляли експерти ЦППР, на початку червня А. Козлов публічно заявив про маніпуляції ВККС з голосуванням при ухваленні рішень щодо суддів з висновками ГРД і більше не брав участь у пленарних засіданнях Комісії. Зважаючи на такі обставини, його звільнення можна пов'язувати з намаганням усунути незалежного члена ВККС, ввести до складу Комісії більш лояльного та до формування нового складу парламенту «визнати доброчесними» побільше суддів, щодо яких у громадськості виникли сумніви.

Нагадаємо, що на початку червня за власним бажанням звільнився член ВККС Т. Лукаш, який був призначений за квотою Державної судової адміністрації України.

2. Контраргумент відповідного органу влади

-

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

-

4. Пов'язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до складу ВККС призначається громадянин України, який, зокрема, має стаж професійної діяльності у сфері права не менше п'ятнадцяти років. Однією із підстав для звільнення члена Комісії з посади є виявлення обставин щодо його невідповідності вказаним вимогам (п. 3 ч. 1 ст. 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). При цьому таке рішення ухвалюється органом, що призначив члена ВККС (ч. 3 ст. 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Черговий кадровий скандал у ВККС засвідчує те, що різні політичні сили намагаються в будь-який спосіб встановити або зберегти контроль за ним. Вирішити ці проблеми можна лише шляхом докорінного перезавантаження цього органу зі зміною підходу до його формування.

Конституційний Суд України привів процедуру застосування запобіжних заходів у відповідність до європейських стандартів

1. Експертна думка ЦППР

25 червня Конституційний Суд України ухвалив рішення про визнання неконституційними положень частини 5 статті 176 КПК, які передбачали застосування лише тримання під вартою до осіб, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки, у тому числі причетних до терористичних організацій. Альтернативні запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту чи застави раніше не могли застосуватися до вказаних осіб.

На думку КСУ, ці положення Кодексу допускали тримання під вартою тільки на підставі формального судового рішення, яке обґрунтовувалося лише тяжкістю інкримінованого діяння. А це не забезпечувало гарантії захисту конституційного права особи на свободу та особисту недоторканність (стаття 29 Конституції).

2. Контраргумент відповідного органу влади

Генеральний прокурор одразу ж прокоментував це рішення, зазначивши, що за його наслідками «понад тисячу обвинувачених у тероризмі можуть вийти на волю». Він також закликав Парламент знову передбачити у КПК положення про безальтернативність тримання під вартою для підозрюваних у злочинах проти держави. Фактично Генеральний прокурор запропонував ухвалити закон, аналогічний до того, що визнаний КСУ неконституційним. Такі пропозиції є проявом неповаги до Конституції і прав людини.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Визнання закону неконституційним не означатиме автоматичне звільнення з-під варти всіх підозрюваних і обвинувачених в тероризмі осіб, як може здатися з висловлювань Генерального прокурора Ю. Луценка.

У кожному провадженні слідчі судді повинні розглядати клопотання сторони обвинувачення про продовження строків тримання під вартою. Під час відповідних слухань прокурор зобов’язаний довести обґрунтованість підозри у вчиненні особою відповідного злочину, а також одного із ризиків – переховування, знищення доказів чи слідів злочину, впливу на свідків тощо. Якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, пов’язаного з насильством чи смертю осіб, то суд обмежений у можливості застосування застави як альтернативи арешту.

Але існують й інші альтернативні запобіжні заходи, які дозволяють запобігти втечі підозрюваних осіб – наприклад, цілодобовий домашній арешт з електронним моніторингом руху і вилученням закордонних паспортів.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Генеральному прокурору спрямувати прокурорів у процедурі обрання запобіжних заходів доводити обґрунтованість підозри та існування процесуальних ризиків. Також удосконалити практику застосування альтернативних запобіжних заходів, які дозволяють запобігти втечі підозрюваних осіб.

Усі політичні аналізи