exit
search
2 липня 2019

Підвищення вартості паспортів: що не так з оплатою адмінпослуг в Україні?

З 1 липня 2019 року подорожчало оформлення внутрішнього паспорта (у формі картки): за 20 робочих днів – 345 грн (було – 279 грн), за 10 робочих днів – 471 грн (було – 366 грн). Виготовлення закордонного паспорта обійдеться у 682 грн за 20 робочих днів (було – 557 грн) та у 1 034 грн за 7 робочих днів (було – 810 грн).

Згідно із Законом про Єдиний державний демографічний реєстр, адміністративний збір за виготовлення документа складається з двох окремих платежів – розмір одного встановлює Кабінет Міністрів України, іншого – монополіст Поліграфкомбінат «Україна», який виготовляє бланки. І якщо збільшення вартості КМУ обґрунтовує зростанням прожиткового мінімуму, то поліграфкомбінат підвищує ціну на власний розсуд.

«Такий непрозорий порядок встановлення платежів за паспортні та інші адміністративні послуги є неприйнятним. Платежі мають бути чіткими, зрозумілими і визначеними на рівні закону», – наголошує експерт Центру політико-правових реформ Євген Школьний.

Чергове подорожчання паспортних послуг привід порушити проблематику коштів у сфері адміністративних послуг. Так, експерт Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук звертає увагу на щонайменше три питання.

По-перше, із загалом близько 1 500 адмінпослуг в Україні тільки з паспортної сфери зробили практично бізнес. Навіть до подорожчання з 1 липня ці послуги були досить прибутковими і для держави, і для окремих суб’єктів. Натомість багато інших адмінпослуг або безкоштовні (наприклад, реєстрація бізнесу чи землі), або коштують копійки (наприклад, за реєстрацію шлюбу справляється лише 85 копійок державного мита, а так званий «нотаріат» у місцевому самоврядуванні за більшість послуг отримує по 17, 34 чи 85 копійок).

По-друге, держава покращує свої фінанси за рахунок громадян необґрунтовано. Нагадаємо, що 30% плати за паспортні «послуги» йде у спецфонд Державної міграційної служби, а 70% – у місцеві бюджеті. Більшість органів місцевого самоврядування отримують ці кошти, часто доволі значного обсягу, безпідставно, адже самі нічого не зробили для налаштування паспортних послуг. Таким чином, кошти, яких не вистачає для ДМС, знову беруть з громадян.

По-третє, у паспортній сфері існує безпрецедентне і грубе порушення законів. Зокрема, ДП «Документ» бере додаткові 400 грн з кожного отримувача паспорта. Лише за 2018 рік громадяни втратили в такий спосіб більше 540 млн грн. Усе це можливе через непрозору структуру оплати паспортних послуг та складний механізм визначення цих платежів.

Вихід з такої ситуації експерти вбачають в ухваленні єдиного закону, який би врегулював критерії платності та безоплатності адмінпослуг; механізм встановлення та використання адміністративних зборів; чіткі критерії розмірів таких зборів, особливо їх верхню межу; порядок та способи сплати адміністративного збору; механізми цільового використання коштів, що надходять від сплати цих зборів. Окрім того, він має містити додаток з Переліком найпопулярніших серед громадян адмінпослуг із чіткими розмірами адміністративних зборів. В ефективності запропонованого підходу переконує й міжнародний досвід, адже подібні закони діють у Польщі, Німеччині, Чехії тощо.

«Україні потрібна і прозорість, і правова визначеність, і раціональність та справедливість у сфері оплати адміністративних послуг. Від наведення ладу в цій сфері виграють не лише громадяни як споживачі послуг, але й Мінфін, Мінекономрозвитку, органи місцевого самоврядування та їх асоціації. Закон про адміністративний збір зможе все це забезпечити», – підсумовує Віктор Тимощук. 

Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади». Думки, висловолені під час заходу, є предметом відповідальності Центру політико-правових реформ і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу.