exit
search
25 червня 2019

Вплив регіональних громадських організацій та експертів на імплементацію реформ – підбиваємо підсумки

20-21 червня в Києві Центр політико-правових реформ підбивав підсумки реалізації проектів, підтриманих організацією в межах грантового конкурсу «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади». У заході взяли участь представники громадських організацій, які реалізовували проекти, а також експерти Мережі UPLAN.

У вступному слові голова правління ЦППР Ігор Коліушко наголосив, що цей захід також є чудовою можливістю для експертів з різних регіонів України налагодити контакти, обмінятися досвідом та знайти точки перетину в діяльності.

Нагадаємо, у квітні 2018 року Центр політико-правових реформ за підтримки Європейського Союзу оголосив конкурс грантів, переможцями якого стали 15 організацій з усієї України. Перевагу здобули проекти, покликані сприяти зростанню залучення організацій громадянського суспільства як до процесів моніторингу секторальних реформ, так і до імплементації успішних реформ правосуддя, державного управління, змін у системі органів правопорядку, подолання корупції в державі, формування підзвітної і прозорої влади.

Під час підсумкової конференції представники громадських організацій коротко розповіли, над чим вони працювали протягом року.

 

Здобутки реформи місцевого самоврядування

Маргарита Трипольська з Незалежного центру правових досліджень та ініціатив презентувала результати проекту «Оптимальна модель реформування адміністративно-територіального устрою на районному рівні Запорізької та Дніпропетровської областей». Чотири райони в Запорізькій та один у Дніпропетровській областях повністю покрито об’єднаними територіальними громадами, що робить питання про наступний крок у межах реформи децентралізації – новий районний поділ особливо актуальним. У межах проекту відбулися стратегічні сесії, громадські обговорення та експертні круглі столи, а також опитування, результатом яких стала розробка проекту нового районного поділу Запорізької та Дніпропетровської областей і підготовка відповідного аналітичного звіту. Окрім того, напрацювання експертів ввійшли до доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Децентралізація влади: порядок денний на середньострокову перспективу», презентованої в червні 2019 року.

Подібний проект реалізовував Інститут регіонального розвитку. Його експерти в межах проекту «Реформа районного поділу в Україні: аналіз, обґрунтування та адвокатування нового районного поділу західних областей України» розробляли модель районного поділу для Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. Напрацювання організації презентували Орест Микита та Ірина Куропась. До реалізації проекту були залучені провідні експерти та наукові установи, а сама робота відбувалася в кілька етапів: «кабінетне дослідження» – вивчення вже наявних моделей районного поділу згаданих областей, напрацювання критеріїв, на основі яких має здійснюватися поділ, підготовка власного бачення, які і скільки нових адміністративно-територіальних одиниць має бути утворено в межах кожної області, обговорення результатів у фокус-групах. Результати роботи експертів лягли в основу аналітичного звіту.

Христина Тибінка та Анастасія Лепуга з Центру інформаційного консалтингу розповіли про результати проекту «Забезпечення інтересів мешканців через внутрішню організацію самоврядування у містах». Експерти організації аналізували досвід Польщі та Литви зі створення та функціонування мікрогромад у межах міста та дійшли висновку, що найбільш оптимальною для України є польська модель функціонування в муніципалітетах так званих допоміжних одиниць – міських районів. На основі соціологічного дослідження, у якому опитаним пропонували ідентифікувати себе як мешканців міста чи його окремого району, дослідники розробили моделі поділу Тернополя та Івано-Франківська на мікрогромади. Результати роботи лягли в основу видання «Розвиток міських громад. Приклади та практики».

Досвідом актуалізації питання про органи самоорганізації населення в м. Дніпро поділилися представники Інституту реформ та інновацій Роман Сердюк та Ольга Корнєва. У межах проекту «СамоОрг-Дніпро» експерти зосередилися на таких питаннях: 1) привернення уваги до питання про створення органів самоорганізації населення; 2) адвокатування ухвалення місцевою владою рішень, необхідних для запуску процесу створення ОСН у місті; 3) навчання населення, що таке ОСН, для чого вони потрібні та їх створити, для цього, зокрема, експерти підготували методичний посібник «Порядок створення органу самоорганізації населення».

Експерти Полтавського обласного благодійного фонду «Фонд розвитку громади «Ініціатива» в межах проекту «Міста та реформа адміністративно-територіального устрою – втрачені можливості та отримані перспективи» аналізували впровадження реформи децентралізації у великих містах – Полтаві, Сумах, Кременчуку, Ужгороді та Львові. Олександр Іванина наголосив на тому, що вивчення документів показало порушення методики в плануванні (перспективних планах) формування об'єднаних територіальних громад, а також коротко зупинився на найкращих варіантах створення ОТГ на базі згаданих міст.

Перешкоди на шляху до формування ОТГ на базі обласних центрів та міст обласного значення вивчали експерти Чернівецької обласної організації «Комітет виборців», реалізовуючи проект «Громадське посередництво заради формування нових об’єднаних міських громад». Ігор Баб’юк та Ярослав Філяк розповіли про виявлені чутки, страхи, стереотипи, пов’язані з формуванням ОТГ, які гальмують процеси децентралізації у досліджуваних областях, серед яких, наприклад, боязнь втратити самостійність. Усі вони спростовані експертами в буклеті «Долаємо стереотипи при формуванні міських об’єднаних територіальних громад». Ще одним результатом діяльності став аналітичний звіт на основі проведеного опитування головним чином місцевих чиновників з питань утворення ОТГ на місцях.

 

Ефективні органи правопорядку

Денис Кобзін з Харківського інституту соціальних досліджень поділився досвідом, як підвищити рівень довіри населення до поліції. Досягнути високого показника вдалося завдяки створенню та впровадженню в життя системи інформування потерпілих у кримінальних провадженнях про перебіг справи. Це стало можливим завдяки підтримці в межах проекту «Розбудова нових форм взаємодії громади та поліції Балаклійського району Харківської області».

Експерти Агенції сталого розвитку «Астар» у межах проекту «Адвокаційна діяльність в сфері діяльності дільничних офіцерів поліції на місцевому рівні» досліджували роботу дільничних офіцерів поліції на базі трьох ОТГ Хмельницької області та трьох ОТГ Тернопільської області. Проведені глибинні інтерв’ю виявили низку проблем в організації роботи офіцерів поліції, на усунення яких спрямовані розроблені експертами рекомендації. Ще одним здобутком проекту стало аналітичне дослідження про вплив реформи дільничних 2017 року на діяльність офіцерів на дільницях.

За процесом утворення регіональних відділень Державного бюро розслідувань спостерігали експерти організації Statewatch у межах проекту «Громадський контроль над формуванням територіальних управлінь Державного бюро розслідувань (ДБР)». Зокрема, публічні заходи відбулися в семи містах України. Як зазначив Олександр Лємєнов, однією з проблем, яку виявили проведені обговорення, стало нерозуміння громадянами, для чого було створено ДБР та його територіальні відділення, які функції вони виконують тощо.

 

Прозорість проти корупції

Кілька тисяч рішень Ірпінської міської ради на наявність корупційних ризиків проаналізували експерти Незалежного центру політичних досліджень у межах проекту «Відкритість рішень як засіб скорочення корупційних ризиків у громаді Приірпіння». Як зазначили, Юлія Тищенко та Михайлина Скорик, майже 90% з них не були оприлюднені на сайті міської ради, переважно вони стосуються відведення земельних ділянок під забудову. Окрім того, представники організації розгорнули діяльність зі створення четвертого органу самоорганізації населення (ОСН) в м. Ірпінь та підготували посібник «Як і для чого створюється ОСН. Посібник за досвідом міста Ірпінь», активізували питання генерального плану м. Ірпінь та відкритості поточного бюджету міста.

Про прозорість бюджету Луганської обласної ради розповів Ігор Орел з громадської організації «Вибір». У межах проекту «Громадський моніторинг прозорості бюджетної політики на підконтрольній Україні території Луганської області» експерти провели соціологічне дослідження, наскільки добре громада поінформована про роботу місцевої влади, зокрема використання нею коштів. Окрім того, результати моніторингу на основі даних порталу Є-дата та електронної системи закупівель ProZorro оприлюднено в бюлетені «Прозорий бюджет».

 

Судові інновації

Сергій Саханенко та Наталія Колісніченко з Асоціації присяжних України поділилися досвідом популяризації інституту присяжних серед громадян. У межах проекту «Сприяння формуванню дієздатного корпусу присяжних на регіональному рівні інструментами просвіти громадськості» представники організації провели навчання для майже восьми сотень людей про інститут присяжних, форми і способи реалізації права громадянина на участь у справедливому судочинстві. У результаті близько 150 учасників заходів звернулися до місцевих рад із заявою про включення до списків присяжних.

Наповнення веб-сайтів судів України інформацією вивчали експерти Бюро правничих комунікацій із Сум. Одним з результатів проекту «Всеукраїнський моніторинг інформаційної наповнюваності веб-сторінок судів України» стала підготовка інтерактивної інфографіки «Рейтинги інформаційної відкритості судів», розробленої на основі моніторингу 726 веб-сторінок судів України за 10 показниками. Як правильно користуватися нею та яку інформацію можна отримати, застосовуючи різні фільтри, розповіли Роман Сухоставець та Наталія Лебедь.

Проект «Відкритість судів для громадськості та медіа», який реалізовувався ГО «Вектор прав людини», був спрямований на напрацювання єдиних стандартів у комунікаційних сфері в апеляційних судах. Про діяльність та результати проекту розповіла керівниця організації Валерія Рибак. Так, тренінгами для представників прес-служб, експерти охопили 48% апеляційних судів України, провели моделювання роботи «ідеальної» прес-служби суду, а також розробили проекти Типового положення про Прес-службу апеляційного суду, Типової посадової інструкції прес-секретаря апеляційного суду, надали рекомендації про внесення змін до Типової посадової інструкції головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретаря).

 

Конституціоналізм

На прийом до депутатів Івано-Франківської міської ради ходили представники Центру політичних студій у межах проекту «Приймальня депутата», усе фіксували на камеру, на основі чого підготували відеоматеріали про те, як виконують свої обов’язки зі спілкування з мешканцями міста місцеві обранці. Віталій Світлик та Михайло Джогола також розповіли про інші активності в межах проекту – виготовлення та поширення буклетів про повноваження місцевих депутатів, години та місце, де вони здійснюють прийом. Окрім того, експерти розробили єдиний механізм звернень громадян та додатковий механізм підзвітності депутата міської ради перед громадою, відображений у проекті рішення «Про організацію особистого прийому депутатами Івано-Франківської міської ради».

Під час конференції презентували результати моніторингу діяльності центрів надання адміністративних послуг, а також присутні мали можливість обговорити актуальні питання суспільно-політичного життя, реформи державного управління та обмінятися думками з приводу пріоритетів роботи на майбутнє.

Інформацію про всі реалізовані проекти ми зібрали тут:
Українською
English

Фотозвіт з конференції

Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Виступи організаторів та учасників конференції не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.