exit
search
17 травня 2019

Конституційні новини в Україні: нова Голова Конституційного Суду через дострокове звільнення з посади судді КСУ

14 травня Конституційний Суд України вперше в історії незалежної України звільнив з посади суддю КСУ – Станіслава Шевчука, який на цей момент був Головою КСУ, за вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе та систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді КСУ та виявило його невідповідність займаній посаді на підставі пункту 3 частини другої статті 149-1 Конституції України.

Принципово нове та позитивне в ухваленому рішенні

Дострокове звільнення судді Конституційного Суду України вперше відбулося обґрунтовано на підставі Висновку постійної комісії з питань регламенту та етики КСУ від 17 квітня 2019 року. Фактично розпочати процедуру звільнення свого колеги не побоялися троє суддів КСУ – С. Сас, І. Сліденко, М. Мельник, які 13 березня цього року звернулися до суддів КСУ з обґрунтованим листом про необхідність невідкладного вжиття кардинальних правових заходів у зв’язку з діяльністю Голови КСУ, яка є несумісною зі статусом судді КСУ.

Попередня практика дострокового звільнення суддів КСУ за порушення присяги Президентом України, Парламентом мала винятково політичне забарвлення та використовувалася як форма тиску на суддів КСУ. Так, звільнення чи загроза звільнення суддів були сталими прийомами тиску на КСУ. З метою впливу на КСУ та формування політично керованого складу Парламент і Президент використовували свої повноваження звільняти суддів КСУ, найчастіше експлуатуючи неврегулювану процедуру звільнення за «порушення присяги» судді.

Як зазначається в аналітичному звіті Центру політико-правових реформ та DRI від грудня 2017 року, «непоодинокими випадками були звільнення суддів КСУ на підставі порушення присяги навіть без будь-якого пояснення, у чому сам суб’єкт звільнення вгледів таке порушення».

Для розуміння принципово нового та позитивного характеру зміни Голови КСУ сьогодні варто згадати звільнення суддів КСУ «за власним бажанням» напередодні ухвалення КСУ Рішення від 30 вересня 2010 року, яким було змінену Конституцію України. Так, на початку вересня 2010 року протягом кількох днів 4 судді КСУ написали заяви про відставку. Фактично це відбулося з політичних мотивів. Натомість було швидко призначено нових суддів КСУ, й Україна отримала неконституційне Рішення КСУ від 30 вересня 2010 року, яке змінювало Конституцію України в інтересах чинного президента Віктора Януковича, розширюючи його повноваження.

Після Революції Гідності та втечі президента Януковича до РФ 24 лютого 2014 року Верховна Рада України  відновила дію Конституції України у редакції 2004 року та винесла Постанову «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді»[1], якою звільнила суддів КСУ А. Головіна, М. Колоса, М. Маркуш, В. Овчаренка, О. Пасенюка, а також запропонувала виконуючому обов’язки Президента України та Раді Суддів звільнити ще сімох суддів КСУ. Підставою для звільнення вказано порушення ними присяги за фактом ухвалення згаданого вище Рішення №20-рп/2010. Однак судді, яких Верховна Рада України запропонувала звільнити, залишилися на своїх посадах.

Більш того вчора КСУ обрав нову Голову саме з цих незвільнених за порушення присяги суддів у 2014 році. Також варто відмітити, що сьогоднішня Голова КСУ проголосувала за скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке викликало незадоволення українського суспільна. Можливо, КСУ для усвідомлення, що суддя КСУ не відповідає займаній посаді, необхідно спочатку обрати її/його Головою Суду?

Отже, саме для забезпечення незалежності суддів КСУ конституційними змінами від 2 червня 2016 року повноваження звільняти суддів КСУ від суб’єктів призначення суддів КСУ (Парламенту, Президента та з’їзду суддів) було передано самому КСУ. Сьогодні варто відзначити, що конституційні новели спрацювали та вперше дострокове звільнення судді КСУ відбулося мотивовано.

Як КСУ захистити свою незалежність

Проте звертаємо увагу на не менш важливу для формування незалежного авторитетного в суспільстві КСУ конституційну новелу щодо нового порядку призначення суддів КСУ, а саме – відбору кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсних засадах (частина третя ст. 148 КУ). Сьогодні вона не працює. На рівні Закону України «Про Конституційний Суд України» та Регламенту ВРУ її фактично вбили, а конкурсний відбір замінили політичною підтримкою майбутніх суддів.

Сьогодні невідкладним завданням для українського Парламенту має стати забезпечення конкурсного відбору кандидатів на посаду судді КСУ шляхом формування єдиної конкурсної комісії для всіх суб’єктів призначення суддів КСУ та скасування обов’язкової політичної підтримки майбутнього судді КСУ.

Юлія Кириченко, експерт Центру політико-правових реформ

Source: Ukrainian Liaison Office in Brussels


[1] Постанова Верховної Ради України «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» від 24.02.2014 року №775-VII: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/775-18 (26.06.2017).