exit
search
14 травня 2019

«Судові системи» самопроголошених т.зв. «ДНР» та «ЛНР»

На початку квітня експерти ЦППР презентували дослідження «"Судочинство" в окремих районах Сходу України (аналітичний огляд ситуації на окупованому Донбасі у 2014–2018 роках)». У роботі йдеться про історію формування «судової системи», «суддівського складу», структуру та особливості здійснення «судочинства» на окупованих територіях Донбасу.

Окрім того, окреслено проблеми, які можуть виникнути після деокупації Донбасу та описано можливі шляхи їх вирішення.

«Результати дослідження – це вихідні дані для розроблення механізмів відновлення правосуддя після деокупації окремих районів Донецької та Луганської областей. І хоча не відомо, коли вона відбудеться, виклики, з якими може зіткнутися Україна, потрібно прогнозувати», – зазначає експерт ЦППР Роман Куйбіда.

За автора дослідження Романа Смалюка, після деокупації Донбасу виникне багато питань, які в українському законодавстві не врегульовані жодним чином. Для їх вирішення потрібно вносити зміни до законів. А для того, щоб зрозуміти, які саме механізми випрацьовувати, треба було дослідити, що там створено і функціонує.

Так, «судова система» самопроголошеної т.зв. «ДНР» складається з «Верховного суду», двох спеціалізованих судів – «Арбітражного суду», «Військово-польового суду» та 15 судів загальної юрисдикції. «Верховний суд», який одночасно виконує роль суду першої інстанції, касаційного та конституційного судів, складається з «президії», «військового трибуналу» та 3 «палат» з цивільних, кримінальних та арбітражних справ.

«Судова система» самопроголошеної т.зв. «ЛНР» складається з «Верховного суду» та 16 судів загальної юрисдикції, серед яких «Військовий суд». Як і в самопроголошеній т.зв. «ДНР», «Верховний суд» одночасно виконує роль суду першої інстанції, касаційного та конституційного судів. До його складу входить «пленум», «президія», «апеляційна колегія», «судова колегія у справах військовослужбовців» та «судові колегії в адміністративних, цивільних, економічних і кримінальних справах».

Ознайомитися з повним текстом дослідження можна за посиланням https://bit.ly/2WVdHlJ

Аналітичний огляд підготовлено за підтримки Європейського Союзу в межах проекту Центру політико-правових реформ "Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади".

Микола Коваль,
стажер Центру політико-правових реформ,
слухач «Відкритого університету реформ