exit
search
23 квітня 2019

Політичний аналіз подій 15–22 квітня 2019 року

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа на адресу doboni@pravo.org.ua.


 

Можливість дострокового припинення повноважень Парламенту

1. Експертна думка ЦППР

Протягом останнього тижня квітня активно обговорювалася можливість дострокового розпуску Парламенту новим Президентом.

2. Контраргумент відповідного органу влади

Відсутній.

3. Оцінка ЦППР контаргументу органу влади

Відповідно до ч. 5 ст. 90 Конституції України повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України. Відповідно до ч. 1 ст. 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України – чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. Таким чином, строк повноважень Верховної Ради України – 5 років. Верховна Рада VIII скликання набула повноважень 27 листопада 2014 року, отже, останній день можливого дострокового припинення повноважень Парламенту – 27 травня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Конституції України новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Щодо строків такого оголошення, то відповідно до ч. 14 ст. 86 Закону України «Про вибори Президента» при повторному голосуванні застосовуються строки, що й до першого туру. Тобто відповідно до ч. 8 ст. 83 «окружна виборча комісія зобов'язана встановити підсумки голосування в межах територіального виборчого округу не пізніше ніж на п'ятий день з дня проведення виборів», а «протокол про підсумки голосування у межах територіального виборчого округу невідкладно після підписання транспортується до Центральної виборчої комісії». Далі відповідно до ч. 7 ст. 84 Центральна виборча комісія «протягом десяти днів, але не пізніше ніж на третій день з дня отримання всіх протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування» встановлює результати виборів Президента України, про що складає протокол. Потім «не пізніш як на третій день після підписання протоколу про результати голосування» (ч. 4 ст. 86) офіційно публікує результати виборів (ч. 6 ст. 84). Тобто на всю процедуру окружна виборча комісія та ЦВК має до 18 днів з дня виборів, тобто до 9 травня.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Конституції України Президент України обирається громадянами України на п'ять років. Петро Порошенко склав присягу 7 червня 2014 року, 5-річний строк його повноважень завершується 7 червня 2019 року.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Конституція України, Закон України «Про вибори Президента України», Постанова Верховної Ради України «Про порядок проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України»

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Верховній Раді України доцільно визначити 7 червня 2019 року днем проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України. Наголосимо, що рішення Президента про дострокове припинення повноважень Парламенту з будь-яких підстав, прийняте після 27 травня, є неконституційним.

 

Конституційний Суд відмовився захищати свою незалежність

1. Експертна думка ЦППР

Велика палата Конституційного Суду України 18 квітня постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення абзацу першого частини третьої, абзацу другого частини третьої, частини четвертої статті 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року №1861–VI. Ухвала є остаточною. На думку народних депутатів України – суб’єкта конституційного подання, Центру політико-правових реформ, цим рішенням Конституційний Суд України залишає себе в потенційній залежності від політичного впливу Парламенту, відмовляється захистити свою незалежність.

2. Контраргумент відповідного органу влади

Наразі на сайті Конституційного Суду України відсутній текст Ухвали про відмову у відкритті провадження, тому неможливо встановити, з яких саме підстав Велика палата Конституційного Суду відмовила у відкритті провадження. Найімовірніше, у зв’язку з відсутністю обґрунтування тверджень щодо неконституційності акта, оскільки інші законні підстави відсутні. На жаль, КСУ використовує підставу «відсутність належного обґрунтування» з метою відмови у розгляді політично складних справ, наприклад, як у випадку з відмовою розглядати конституційність монополії на землі сільськогосподарського призначення.

3. Оцінка ЦППР контаргументу органу влади

Народні депутати звернулися до Конституційного Суду України з проханням фактично захистити свою незалежність – визнати неконституційною обов’язкову політичну підтримку кандидатів на посаду судді КСУ в Парламенті. Так, Парламент ухвалив неконституційні зміни до ст. 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», якими встановив, що «право подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного Суду України може реалізувати депутатська фракція (депутатська група), група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи». Ці пропозиції подаються до Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя. Ще восени 2017 року в Парламенті ухвалено рішення, що кандидатури не можуть подаватися на конкурс самостійно. Але це суперечить ст. 148 Конституції України, яка встановила відбір кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах. Проте Третя колегія Першого сенату КСУ відмовила у відкритті конституційного провадження, і наразі аналогічне остаточне рішення ухвалила Велика Палата Конституційного Суду України.

Таким чином, залишається політизований відбір кандидатів на посаду судді КСУ, що є питанням залежності Конституційного Суду України та його спроможності захистити Конституцію, зокрема від неконституційних дій Парламенту.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Ст. 148 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст. 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Закликаємо Верховну Раду України внести зміни до ст. 12 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст. 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та забезпечити реалізацію конституційної процедури відбору суддів КСУ.

 

Президент України підписав Закон про кримінальні проступки №7279-д, який отримав негативний висновок від експертів Ради Європи

1. Експертна позиція ЦППР

19 квітня Президент України підписав Закон України №7279-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Експерти Ради Європи у 2018 році підготували негативний висновок на цей документ Зокрема, у ньому йдеться: «Необхідність ефективного реагування на масову злочинність щодо незначних правопорушень не повинна допускати нехтування основними процесуальними гарантіями. На жаль, таке нехтування буде наслідком запропонованої процедури (законопроектом – прим. автора), що дозволить застосовувати процесуальні заходи перед внесенням будь-якої інформації до Єдиного реєстру як в обставинах, що призводили до зловживань у минулому, так і в інших випадках, стосовно яких не створено положень для застосування належних гарантій від такого зловживання; крім того, воно залишить незрозумілим обмеження щодо тривалості розслідування та створить можливість здійснення тиску на підозрюваних з метою примушування визнання себе винними і позбавлення сторони захисту основоположних прав» (пункти 193, 194 Висновку).

2. Позиція відповідних органів влади

Парламент ухвалив Закон України №7279-д в цілому ще 22 листопада 2018 року.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

На думку експертів Ради Європи, неприйнятними слід визнати такі положення Закону України 7279-д:

1. Посилення покарань у низці складів злочинів, що не відповідає ані принципу рівності, ані принципу пропорційності. Вони жодним чином не вплинуть на зменшення навантаження на органи досудового розслідування, оскільки порядок розслідування лишиться для таких справ незмінним.

2. Запровадження окремих підрозділів дізнання може призвести до ускладнення роботи системи кримінального правосуддя. Запровадження формальних відмінностей між органами дізнання та органами досудового розслідування лише створить зайве дублювання повноважень і негативно позначиться на ефективності розслідувань.

3. Неприйнятною визнана чергова спроба повернути до тексту КПК можливість проведення перевірок, медичного огляду тощо, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у «невідкладних випадках». Такі зміни відкинуть назад реформу кримінальної юстиції, адже неминуче призведуть до порушень прав особи, яка фактично буде позбавлена гарантії судового контролю за діями дізнавачів.

4. Необґрунтованими є надзвичайно короткі строки дізнання: 72 години після повідомлення про підозру – у разі, якщо особа визнає вину; 20 діб – якщо особа не визнає вину чи існує необхідність у проведенні додаткових слідчий дій; 1 місяць – у разі подання клопотання про проведення експертизи. Нереальність запропонованих строків призведе до застосування органами дізнання незаконних методів тиску на осіб.

5. Надмірно скорочені строки розгляду обвинувальних актів у поєднанні з можливістю розгляду такого висновку судом за відсутності учасників. У разі беззаперечного визнання особою вини – судовий розгляд як такий може взагалі не проводитися.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Необхідно до часу набрання чинності Законом (1 січня 2020 року) привести його положення у відповідність до Висновку Ради Європи.

Усі політичні аналізи

Попередня новина 17 липня 2019
Наступна новина 16 квітня 2019