exit
search
16 квітня 2019

Уроки Грузії для України: конституційна реформа

11 квітня у м. Тбілісі українські та грузинські фахівці в галузі конституційного права обговорили практику внесення змін до конституції, а також обмінялися досвідом функціонування парламентської форми державного правління в Грузії та парламентсько-президентської – в Україні.

Голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко коротко зупинився на історії ухвалення Конституції України, а також охарактеризував зміни, внесені до неї в 2004, 2010 та 2014 роках, які стосувалися форми правління. Детальніше ж експерт зупинився на сучасних проблемах конституційного регулювання, як наприклад:

  • виході Президента за межі своїх конституційних повноважень – через закони і прямі неконституційні дії;
  • недосконалому механізмі формування уряду;
  • суперечливості правового статусу органів з особливим статусом – Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, комісій-регуляторів у сфері природних монополій;
  • політичному впливі Президента на Парламент та Уряд;
  • залежності Конституційного Суду, який не спроможний надійно захистити Конституцію та виконувати роль арбітра.

Член правління ЦППР Юлія Кириченко ініціювала обговорення можливих змін до Конституції України, покликаних вирішити згадані вище і не тільки проблеми. Так, на думку експертки, уникнути загрози проведення референдумів в обхід Парламенту та Уряду, а також в умовах відсутності законодавчої процедури їх проведення можна шляхом позбавлення Президента України повноваження ініціювати референдум або ж наявності в нього такого права лише в чітко визначених та обмежених випадках.  

Обговорюючи можливі конституційні зміни в Україні, колеги з Грузії поділилися досвідом конституційної реформи в їхній країні. Так, за словами Левана Алапішвілі, представника Центру стратегічних досліджень та розвитку Грузії, конституційна реформа в Грузії пройшла у закритому від громадянського суспільства режимі. Фактично це була забаганка влади, що стало причиною багатьох недоліків, зокрема хибної процедури обрання Президента, появи на конституційному рівні пенсійного фонду тощо.

На негативних наслідках такого підходу до реформування Конституції акцентувала також Теона Акубардія, засновниця Громадянської ради безпеки та оборони. За її словами, експерти в галузі безпеки й оборони не були залучені до напрацювання тексту нової Конституції, як результат – сьогодні в Грузії немає окремого органу, відповідального за безпеку (аналогічного українській Раді національної безпеки і борони), що особливо небезпечно в умовах агресивної політики Російської Федерації.

Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» у співпраці з Центром аналізу права та політики.