exit
search
11 квітня 2019

Інформаційний бюлетень №16 (березень)

Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо.

Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні. 

Для того, щоб отримувати щомісячний інформаційний бюлетень електронною поштою, прохання написати лист на адресуdoboni@pravo.org.ua (Мар'яна Добоні, менеджер з комунікації). 

Завантажити у pdf

Інформаційний бюлетень №16 (березень) from Centre of Policy and Legal Reform

КОНСТИТУЦіЯ

ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД

ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

ПРОТИкорупції

ВИДАННЯ

АНОНСИ

 

КОНСТИТУЦіЯ

Підсумок місяця

31 березня 2019 року відбулися вибори Президента України. За результатами голосування, жоден із кандидатів не отримав більшості голосів, відповідно, очікується проведення повторного голосування 21 квітня 2019 року.

 

Відбувся перший тур виборів Президента України

Перший тур виборів Президента України пройшов без істотних та системних порушень, що можуть вплинути на результат, тому можна стверджувати, що вибори відбулися.

За результатами «Національного екзитполу», оприлюдненого 31 березня, п’ятірка лідерів була такою: Володимир Зеленський – 30,6%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,7%, Анатолій Гриценко – 7,1%. Підрахунок Центральною виборчою комісією всіх бюлетенів показав такий результат: Володимир Зеленський – 30,24%, Петро Порошенко – 15,95%, Юлія Тимошенко – 13,40%, Юрій Бойко – 11,67%, Анатолій Гриценко – 6,91%. За даними Громадянської мережі «Опора», чергові вибори Президента України 31 березня 2019 року відбулися в конкурентних умовах та із дотриманням базових стандартів справжніх виборів, а випадки порушення національного законодавства не стали критичною перешкодою для реалізації громадянами свого права обирати і бути обраними.

Таким чином, найважливішим для Української Держави на цей момент завданням є досягнення логічного результату виборчого процесу – інавгурації новообраного Президента, і можна констатувати, що з першим кроком на шляху до цього вдалося впоратися. Повторне голосування має відбутися 21 квітня.

 

Відсутність конкурсної процедури відбору суддів Конституційного Суду України

18 березня відбулося експертне обговорення на тему необхідності забезпечення незалежності суддів Конституційного Суду України, організоване Центром політико-правових реформ та Реанімаційним Пакетом Реформ.

Закон «Про Конституційний Суд України» 2017 року не врегулював порядок відбору суддів КСУ на конкурсних засадах. На нашу думку, відсутність у законі конкурсної процедури відбору суддів КСУ порушує Конституцію. Парламент знівелював нове конституційне положення щодо конкурсних засад відбору суддів КСУ і натомість закріпив псевдоконкурсну процедуру, яка не передбачає конкурсного відбору суддів, а зводиться до формальної оцінки документів кандидатів та проведення співбесід.

Необхідні кроки для вирішення проблеми сформовані у відповідній заяві РПР і містять заклик до

Верховної Ради України:

  • встановити в Законі «Про Конституційний Суд України» конкурсний відбір кандидатів на посади судді КСУ шляхом формування єдиної конкурсної комісії для всіх суб’єктів призначення суддів КСУ із залученням міжнародних експертів;
  • скасувати неконституційні положення статті 208-4 Закону «Про Регламент Верховної Ради України»;

Конституційного Суду України:

  • відкрити конституційне провадження за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо конституційності положень статті 208-4 Закону «Про Регламент Верховної Ради України».

 

ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД

Підсумок місяця

У березні відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань реформування державного управління при Кабінеті Міністрів України, яка координує реалізацію Стратегії реформування державного управління.

 

Чи працюють директорати міністерств?

На засіданні Координаційної ради розглядався звіт про виконання Стратегії реформування державного управління у 2018 році, питання цільових структур апарату п’яти міністерств та визначалися наступні кроки реформи міністерств.

Були схвалені цільові структури апарату Мінрегіону, Міненерговугілля, Мінінфраструктури, Мінкультури та МОЗ. При цьому МОЗ було рекомендовано здійснити перегляд функцій Департаменту впровадження реформ з метою їх оптимізації, перерозподілу та виокремлення невластивих функцій.

Цільова структура Міненерговугілля була схвалена з урахуванням рекомендацій з покладення функцій відділу галузевої науки на Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції. Цільова структура Мінкультури також була схвалена з урахуванням рекомендацій з покладення функцій Управління міжнародного співробітництва на Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції.

Цільова структура Мінінфраструктури була схвалена з урахуванням зміни назви Директорату автомобільного, міського транспорту та дорожньої інфраструктури на Директорат автомобільного, електричного міського транспорту та дорожньої інфраструктури.

Окрім питання цільових структур апаратів міністерств, члени Координаційної ради взяли до відома звіт про виконання Стратегії реформування державного управління. А також було рекомендовано Мінекономрозвитку утворити робочі групи з опрацювання питання позбавлення міністерств функцій з управління об’єктами державної власності, надання адміністративних послуг та здійснення державного нагляду (контролю).

На наступному засіданні Координаційної ради планується обговорити такі питання: як працюють директорати міністерств, чи формують вони державну політику, адже вони створювалися саме для цього. Для суспільства важливими є не назви чи кількість підрозділів та посад у міністерствах, а результативна робота цих органів, зміни на краще у сферах та галузях їх відповідальності.

На думку голови правління ЦППР, члена Координаційної ради Ігоря Коліушка, цільові структури всіх міністерств мають певні недоліки. Створюється більша кількість директоратів, ніж планувалася. Проведення конкурсів на посади фахівців з питань реформ відстає від строків, а тому існують затримки з призначенням на посади. Краще було б створити меншу кількість директоратів, які були б більшими за чисельністю, а з часом, у разі потреби, розділити їх.

Викликає питання цільова структура апарату Мінкультури у зв’язку з її черговою переробкою і появою в ній нових елементів, які не відповідають завданням реформи.

З додатковою інформацією можна ознайомитися на офіційному сайті Уряду за посиланням: https://bit.ly/2Z6QBdU.

 

 

ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ

Підсумок місяця

13 березня 2019 року на засіданні Комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відбулася презентація основних положень законопроекту про адміністративну процедуру. Запровадження загальної адмінпроцедури є невід’ємною складовою реформи державного управління.

 

Депутатам представили законопроект про адмінпроцедуру

На засіданні Комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування його членам – народним депутатам України було представлено законопроект про адміністративну процедуру та докладно пояснено, чому його варто підтримати.

28 грудня 2018 року у Верховну Раду України було внесено урядовий проект Закону «Про адміністративну процедуру» №9456. Спроби ухвалити відповідний закон тривають уже понад 20 років – і поки безуспішні. Головною причиною такого розвитку подій є нерозуміння з боку українських політиків, службовців, громадськості та більшості науковців сутності загальної адміністративної процедури, механізму її функціонування та значимості і потреби для держави і суспільства. Як наслідок, українці потерпають від скандальних забудов, свавільних інспекційних перевірок, необґрунтованих знижень соціальних виплат тощо. Сьогодні громадяни і бізнес мають шанс нарешті отримати справедливу загальну адміністративну процедуру, яка виведе їхні відносини з владою на принципово новий рівень якості.

Профільним комітетом Парламенту щодо законопроекту №9456 визначено Комітет ВРУ з питань держбудівництва. Уряд, міжнародні експерти та громадськість вирішили переконати депутатів у важливості впровадження в Україні загальної адміністративної процедури та заручитися їхньою підтримкою. Саме тому на засіданні комітету, яке відбулося 13 березня, було презентовано та пояснено сутність й основні положення законопроекту. Окрім того, представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Центру політико-правових реформ, Представництва ЄС і таких міжнародних програм, як SIGMA та EU4PAR, прагнули розвіяти страхи, певні «міфи» та надумані «недоліки», які побутують навколо запровадження загальної адміністративної процедури.

За результатами засідання було вирішено перед офіційним розглядом законопроекту на базі профільного комітету провести круглий стіл.

«У радянський час не було нічого приватного, не було потреби регулювати відносини чиновника з громадянами. Усе регулювалося на підзаконному, інструктивному рівні, і за такого підходу домінували відомчі інтереси. Тому в Україні політикам, науковцям та всьому суспільству ще бракує інформації про загальну адміністративну процедуру та її призначення. 20 років були витрачені на підготовку та адвокацію цього законопроекту. Нарешті з’явилися добрі шанси на успіх», – зазначив Віктор Тимощук на засіданні комітету.

Наголошуємо, що законопроект потрібно ухвалити в першому читанні ще до майбутніх парламентських виборів восени поточного року. Інакше ця реформа ризикує бути відкладеною на кілька років.

 

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

Підсумок місяця

Завершення відбору суддів до Вищого антикорупційного суду і Верховного Суду, відновлення процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, підважування повноважності окремих членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, призначення очільника Служби судової охорони і реєстрація її як юридичної особи, відкладення запуску електронного суду, чергове рішення Європейського суду з прав людини, яке констатувало серйозну проблему в правовій системі України, – у березні ці події в судовій сфері стали помітними на тлі багатьох інших.

 

Відбір суддів до Вищого антикорупційного та Верховного судів вийшов на завершальний етап

6 березня Вища кваліфікаційна комісія суддів встановила остаточні результати конкурсів та внесла рекомендації для призначення 39 осіб до Вищого антикорупційного суду та 78 – до Верховного Суду (з них 16 – попри негативні висновки Громадської ради доброчесності). Станом на кінець березня Вища рада правосуддя відмовилася вносити подання про призначення однієї особи до ВС, а ще щодо 8 розгляд рекомендацій відкладений. Один кандидат до ВАС припинив участь у конкурсі за власною заявою. Наразі очікується видання Президентом указу про призначення.

Експерт ЦППР Роман Куйбіда: «Механізм Громадської ради міжнародних експертів, застосований під час відбору антикорупційних суддів, виявився ефективнішим, ніж механізм ГРД. Міжнародні експерти брали безпосередню участь в ухваленні рішень спільно з ВККС. Якщо хоча б чотири члени ГРМЕ з шести були проти кандидата, він вибував з конкурсу. Натомість висновки ГРД мали для ВККС рекомендаційний характер. Тому майже половину негативних висновків ГРД під час конкурсу до Верховного Суду ВККС змогла відхилити, навіть жодним чином не мотивуючи таке рішення».

Нагадаємо, що новий ВС працює вже більше року у складі 118 суддів. Така кількість суддів виявилася недостатньою, тому було оголошено донабір. ВАС створений для розгляду справ щодо високопосадової корупції і має розпочати роботу цього року.

 

Нові кадрові проблеми у ВРП та ВККС

14 березня з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів обрав одного члена Вищої ради правосуддя (В. Грищука), ще одна посада залишилася незаповненою. Ключова проблема, з якою стикнувся з'їзд, – чи є навчальні заклади системи МВС «військовими», участь яких у з'їзді законом не допускається. За повідомленням ЗМІ, проти допуску делегатів від таких закладів виступили ВРП та Міністерство юстиції України, натомість Міністерство освіти і науки України зайняло протилежну позицію. Урешті, делегатів допустили до голосування.

Цікаво, що з 12 посад членів ВРП, які стануть вакантними у квітні, буде заповнено лише 7. П’ять вакансій ризикують бути незаповненими, оскільки наразі не вжито жодних заходів для відбору нових членів.

Виникли проблеми і в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, оскільки законність перебування на посаді її окремих членів поставлена під сумнів. Деякі з них призначалися на шість років, але в 2015 році строк повноважень членів ВККС законодавець скоротив до чотирьох років. Наразі 4-річний строк з часу призначення закінчився, але ВККС працює із участю таких членів, виходячи з того, що їх призначили на шість років. Проте в березні Уповноважений Верховної Ради України з прав людини і Державна судова адміністрація України оголосили конкурси на посади двох членів ВККС, вочевидь вважаючи, що строк повноважень членів ВККС С. Щотки С. та Т. Весельської закінчився ще торік у грудні. 28 березня офіс Омбудсмена оголосив переможцем конкурсу суддю у відставці М. Сіроша, щодо якого під час першого конкурсу до Верховного Суду ГРД затвердила негативний висновок, після чого він відмовився від продовження участі у відборі.

Також у судах тривають спори про відсутність повноважень у трьох членів Комісії – С. Козьякова, С. Щотки та Т. Весельської. За повідомленням ЗМІ, перша інстанція відмовила в задоволенні позову про оспорення повноважності С. Козьякова та С. Щотки як членів ВККС, але, імовірно це рішення буде оскаржене.

Експерт ЦППР Роман Смалюк: «Кадрові проблеми ВРП та ВККС, які загострюються різночитанням державними органами закону, породжують численні підстави для судового оскарження як формування цих органів, так й ухвалених ними рішень, що загрожує належному функціонуванню системи правосуддя загалом».

 

Європейський суд з прав людини: довічники в Україні повинні мати право на перегляд довічного засудження

12 березня Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Пєтухов проти України 2». Заявник, який відбуває довічне засудження, скаржився на відсутність чітких умов, за яких він може розраховувати на помилування.

ЄСПЛ звернув увагу на те, що відповідно до формулювань Указу Президента України «Про Положення про порядок здійснення помилування» довічно засуджені можуть бути помилувані у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин. На думку ЄСПЛ, терміни «виняткові випадки» та «надзвичайні обставини» нечіткі. Таким чином, довічники не мають орієнтирів для поведінки, за якої вони можуть розраховувати на звільнення, а передбачувана юридична процедура для цього – відсутня. ЄСПЛ зробив висновок, що така ситуація не відповідає цілі виправлення і порушує Європейську конвенцію з прав людини.

Експерт ЦППР Максим Середа: «Рішення ЄСПЛ зобов’язує Україну запровадити передбачувані механізми перегляду довічного засудження, найкраще, якщо ці процедури будуть судовими».

У Парламенті очікує ухвалення проект Закону №2033а про запровадження механізму перегляду свавільних вироків, за якими довічники відбувають покарання за чужі злочини. Також у Парламенті знаходиться проект Закону №7337 «Про пенітенціарну систему». Він передбачає можливість для довічно засуджених, які відбули щонайменше 20 років покарання, надати суду особистий план реінтеграції в суспільство та мати перспективу умовно-дострокового звільнення.

 

Продовжилося проведення кваліфікаційного оцінювання

З листопада 2018 року кваліфікаційне оцінювання суддів проводилося незначними темпами з огляду на зайнятість Вищої кваліфікаційної комісії суддів у конкурсних процедурах. З середини березня 2019 року ВККС продовжила здійснювати кваліфікаційне оцінювання суддів.

Від початку року успішно пройшли оцінювання 97 суддів. З них 39 – у межах конкурсу до Верховного Суду, 25 – до Вищого антикорупційного суду, 33 – у межах кваліфікаційного оцінювання. Неуспішним кваліфікаційне оцінювання виявилося для 7 суддів: 2 – не склали іспит, 5 – не набрали мінімально необхідний бал за результатами співбесіди. Ще 18 суддів ВККС визнала такими, що відповідають займаній посаді, однак рішення щодо них не набрали сили з огляду на негативні висновки Громадської ради доброчесності.

11 березня ГРД оприлюднила заяву, у якій закликала ВККС узгодити з громадськістю графік проведення співбесід, скасувати норми Регламенту, які ускладнюють роботу ГРД, та збільшити прозорість процедур оцінювання. У ГРД наголосили, що вони продовжать робити все можливе для оприлюднення фактів недоброчесної поведінки суддів.

 

ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

Підсумок місяця

Уряд удосконалив механізми управління системою безоплатної правової допомоги, а також визначив нову процедуру формування Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.

 

Уряд передбачив утворення Наглядової ради в системі безоплатної правової допомоги

20 березня Кабінет Міністрів України вніс зміни до Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги, якими передбачив утворення Наглядової ради. Мета цих змін  забезпечення автономії та інституційної незалежності системи надання безоплатної правової допомоги від Міністерства юстиції України та інших органів виконавчої влади. Завданнями Наглядової ради стануть контроль й моніторинг діяльності Координаційного центру та його керівництва, надання незалежної оцінки роботи системи. У Положенні передбачені механізми та критерії обрання членів Наглядової ради, затвердження її складу та порядок проведення конкурсу з обрання членів.

Зазначене рішення стало відповіддю Уряду на заклики з боку громадськості і міжнародних партнерів щодо необхідності забезпечення незалежності системи правової допомоги від політичних впливів. Необхідність гарантування незалежності системи стала актуальною під час процедури обрання нинішнього Директора Координаційного центру з надання правової допомоги в 2017 році.

 

Рада громадського контролю при ДБР буде сформована на підставі онлайн-голосування

20 березня директор Державного бюро розслідувань оголосив про формування нового складу Ради громадського контролю. Згідно з рішенням Кабінету Міністрів України від 13 березня цього разу Рада буде сформована на підставі рейтингового Інтернет-голосування.

Зазначене рішення Уряду і ДБР про зміну порядку відбору членів Ради громадського контролю ухвалене внаслідок врахування минулорічних вимог представників громадськості. Оскільки перший склад Ради був сформований шляхом зловживання застарілими процедурами, які не дозволяли відібрати представників громадських організацій, які працюють у сфері реформи органів правопорядку.

 

Як писати скаргу на прокурора – теорія та практика

Що таке дисциплінарна скарга на прокурора, які вимоги до неї та як відбувається її розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів – експерти ЦППР та залучені фахівці навчали адвокатів, активістів та всіх зацікавлених під час семінару «Як написати скаргу на прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів».

Окрім того, тренери детально зупинилися підставах притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності та поділилися власним досвідом написання дисциплінарних скарг, а для закріплення знань запропонували написати скаргу відповідно до зразка, визначеного Законом «Про прокуратуру».

У березні такі семінари відбулися у Дніпрі та Львові, 12 квітня експерти завітають до Харкова, а в травні до Одеси.

Нагадаємо, у січні експерти ЦППР презентували дослідження «Дисциплінарна відповідальність прокурорів в Україні», присвячене вивченню практики притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності в 2017–2018 рр.

 

ПРОТИкорупції

Підсумок місяця

Основна подія місяця – репутація НАБУ опинилася під загрозою через оприлюднення матеріалів журналістського розслідування Лесі Іванової та BIHUS.INFO.

 

Репутація НАБУ під загрозою

11 березня в телепрограмі «Наші гроші з Денисом Бігусом» вийшов відеосюжет «За скільки зливали справи по оборонці. Роль НАБУ, СБУ і прокуратури (таємна переписка, ч. 4-5)». Зі змісту цього сюжету та відповідної публікації «Армія. Друзі. Бабки. Частини 4 і 5» випливає, ніби Національне антикорупційне бюро України свідомо затягувало досудове розслідування кримінальних проваджень щодо розкрадання в оборонній сфері, а окремі його детективи – активно сприяли діяльності одного із злочинних угрупувань, що «спеціалізувалося» на систематичному розкраданні державних коштів через постачання неякісних чи контрабандних деталей до військової техніки, постачання цих деталей за заздалегідь завищеними цінами, за «відкатами» тощо.

12 березня ДБР відкрило кримінальне провадження щодо можливих фактів отримання неправомірної вигоди службовими особами ГПУ, СБУ, ДФСУ та НАБУ за непроведення досудового розслідування та непритягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних до корупції в оборонній сфері.

Починаючи з 12 березня, НАБУ оприлюднило серію матеріалів (роз’ясненьінтерв’ю Артема Ситникауточнень щодо оприлюдненої інформації тощо), у яких відкидало будь-які звинувачення у сприянні корупційним схемам в оборонно-промисловому комплексі України.

Варто відзначити, що більшість «звинувачень», висловлених на адресу НАБУ, ґрунтується на матеріалах листування та припущеннях, які поки що не знайшли офіційного підтвердження.

Саме тому експерти ЦППР закликають громадськість та міжнародних партнерів дочекатися офіційних результатів відповідних кримінальних проваджень і лише після цього робити висновки про ефективність, доброчесність та неупередженість окремих працівників НАБУ та його керівництва.

 

Експерти ЦППР проаналізували антикорупційні програми органів влади

На сайті ЦППР опубліковано висновки на антикорупційні програми низки державних інституцій. Аналіз здійснювався відповідно до методології, розробленої експертами ЦППР Миколою Хавронюком та Антоном Марчуком. Оцінка антикорупційної програми охоплює вивчення основних засад антикорупційної політики цього органу, корупційних ризиків у його діяльності, пропонованих заходів з їх усунення, навчання та поширення інформації про ці заходи та, відповідно, моніторинг виконання програми. До кожного висновку додано рекомендації з покращення програми.

Нагадаємо, обов’язковість затвердження антикорупційних програм державних інституцій на основі результатів оцінки корупційних ризиків була запроваджена Законом «Про запобігання корупції». На виконання закону Національне агентство з питань запобігання корупції розробило Методологію оцінювання корупційних ризиків та рекомендації з усунення типових корупційних ризиків, затверджені наприкінці 2016 року.

У квітні експерти продовжать підготовку висновків на антикорупційні програми, а також підготуються моніторинговий звіт з комплексною оцінкою функціонування цього інституту. Ознайомитися з аналізом антикорупційних програм органів влади можна на сайті ЦППР за посиланням: https://bit.ly/2HYNdML/.

 

ВИДАННЯ

Корупційні схеми: їх кримінально-правова кваліфікація і досудове розслідування
За редакцією М. Хавронюка

Книга є практичним посібником з питань кримінально-правової кваліфікації та досудового розслідування корупційних злочинів і злочинів, пов’язаних з корупцією. Це видання – своєрідне продовженням іншого посібника, присвяченого питанням юридичної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, який було підготовлено за участі переважно тих же членів авторського колективу і вже витримав два видання. Публікацію здійснено за підтримки Європейського Союзу.[o9]

Директор з наукового розвиту ЦППР Микола: «У цій книзі автори майже не торкаються питань кваліфікації адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, і не коментують антикорупційні положення кримінального процесуального законодавства, натомість, по-перше, більш ретельно, з використанням новітньої слідчо-прокурорської та судової практики, розглядають складні питання правової кваліфікації усіх кримінальних корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, насамперед тих, що підслідні детективам НАБУ, по-друге, пропонують детальні рекомендації щодо методики їх розслідування».

Відповідальність за порушення виборчого законодавства: посібник для членів виборчих комісій, поліцейських, слідчих та суддів
Б. Бондаренко, К. Задоя, Д. Калмиков, Ю. Кириченко, М. Хавронюк, Р. Шехавцов

У посібнику прокоментовано всі закони України, що передбачають юридичну відповідальність за порушення виборчого законодавства під час виборів Президента України та народних депутатів України. Публікацію здійснено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та уряду Великої Британії.

Фінансування партій: хто, кому, як?

У виданні подано основні відомості про державне фінансування політичних партій – коли і як воно було запроваджено, як перевірити, скільки коштів отримала партія і на які потреби використала, тощо. Публікацію здійснено за підтримки Європейського Союзу.

 

АНОНСИ

  • Презентація аналітичного огляду «Кваліфікаційне оцінювання суддів 2016-2018: промiжнi результати» (5 квітня, м. Київ)
  • Презентація дослідження «Судочинство» в окремих районах Сходу України (аналітичний огляд ситуації на окупованому Донбасі у 2014-2018 роках)» (9 квітня, м. Київ)
  • Міжнародний круглий стіл «Конституційна реформа: рекомендації для України через погляд Грузії» (11 квітня, м. Тбілісі, Грузія)
  • Семінар «Як написати скаргу на прокурора до КДКП» (12 квітня, м. Харків)