exit
search
20 березня 2019

Політичний аналіз подій за період з 11 по 18 березня 2019 року

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа на адресу doboni@pravo.org.ua.


 

У Парламент внесли законопроект, спрямований на узалежнення суддів та легалізацію недоброчесної поведінки

1. Експертна позиція ЦППР

26 лютого 2019 року 12 народних депутатів зареєстрували проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення окремих положень» №10090. Законопроект має шанси на ухвалення, оскільки його співавторами є депутати 5 із 7 парламентських фракцій та груп, більшість з яких до того ж є представниками провладної коаліції (серед авторів відсутні лише представники «Самопомочі» та «Волі народу»). Ключові положення зводяться до такого:

1)  скасовується заборона суддям претендувати на обрання на виборні посади в органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборчій агітації;

2)  скасовується заборона суддям отримувати будь-які види нагород, зокрема державні нагороди;

3)  судді, які проходили конкурсні процедури, успішно склали іспит, і щодо яких Вища кваліфікаційна комісія суддів України не ухвалила рішення про їх невідповідність займаній посаді (у тому числі щодо яких оцінювання було зупинено) вважаються такими, що автоматично склали кваліфікаційне оцінювання;

4)  змінюється формулювання закону щодо забезпечення суддям належних житлових умов. Замість забезпечення суддів «службовим житлом», пропонується забезпечувати суддів «житлом».

На думку експертів ЦППР, ухвалення цього законопроекту може стати серйозним кроком у бік погіршення ситуації з незалежністю судової влади та поставити під сумнів деякі здобутки судової реформи. Адже деякі з положень законопроекту прямо суперечать європейським стандартам (зокрема у частині зняття обмежень на отримання нагород суддями), частина – спрямована на легалізацію існуючої незаконної практики, яка полягає у приватизації службового житла для особистого збагачення, ще частина – дає можливість окремим суддям уникнути перевірку на доброчесність у межах кваліфікаційного оцінювання. Можна стверджувати, що ці положення виписані під конкретну людину, яка очолює суд, де розглядається більшість позовів, відповідачами у яких є органи влади.

Так, єдиним бенефіціаром поправки щодо автоматичного проходження кваліфікаційного оцінювання є Голова Окружного адміністративного суду м. Києва Павло Вовк, щодо якого є негативний висновок Громадської ради доброчесності. Громадська рада доброчесності затвердила такий висновок, оскільки Павло Вовк отримав нагородну зброю від Міністра внутрішніх справ, сприяв приватизації суддями суду квартир, виділених їм як службові, був поміченим у неналежних зв’язках з політиками.

Цілком імовірно, що політичні сили спробують забезпечити ухвалення цього законопроекту в обмін на гарантії певного результату розгляду судових справ. Наразі на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва перебуває справа щодо визнання незаконним регламенту Громадської ради міжнародних експертів, позови щодо відсутності повноважень окремих членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Задоволення цих позовів може поставити під питання результати конкурсів до Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду.

2. Позиція відповідних органів влади

За даними прес-служби Окружного адміністративного суду м. Києва, його голова Павло Вовк обґрунтував одну з пропозицій законопроекту №10090 щодо заборони суддям балотуватися на виборні посади у такий спосіб: «Основним Законом України прямо та вичерпно визначаються як вимоги до кандидатів на посади народного депутата України та Президента України, так і категорії осіб, які не можуть претендувати на зайняття таких посад. При цьому жодне з вказаних правових положень не встановлює заборону суддям обиратися на вказані посади».

Нам не вдалося виявити публічної позицій органів влади щодо інших положень законопроекту.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Скасування положення закону щодо заборони суддям балотуватися на виборах потенційно може вплинути на незалежність судової влади, особливо в частині публічного сприйняття судді як політично нейтральної професії. Відповідно до п. 4.2 Бангалорських принципів поведінки суддів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю додаткові обов'язки, які він повинен приймати добровільно й охоче.

Вважаємо також маніпулятивним посилання на положення Конституції щодо звуження обсягу прав суддів у зв'язку з забороною балотування на виборні посади. Чинна редакція закону лише розкриває положення статті 127 Конституції України щодо заборони суддям брати участь у будь-якій політичній діяльності.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Відповідно до п. 40 Спільного висновку Венеційської комісії та Генерального директорату з прав людини та правових питань щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 18 жовтня 2010 року можливість для суддів отримувати будь-які нагороди є проблемною з погляду незалежності суддів, оскільки дає можливість віддячити потрібним людям.

Практика прямого обмеження пасивного виборчого права суддів не є українською новацією та поширена в деяких інших європейських країнах. Зокрема, відповідні обмеження існують в Іспанії, Португалії та Італії.

Визнання судді таким, що пройшов кваліфікаційне оцінювання, без оцінки доброчесності суперечить конституційним вимогам про те, що суддя має бути не лише компетентним, а й доброчесним (див. ч. 3 ст. 127, пп. 4 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України).

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

На думку експертів ЦППР, доцільно звернути увагу народних депутатів та міжнародних партнерів на ризики, які несе у собі законопроект №10090. Вважаємо, що законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення окремих положень» №10090 від 26.02.2019 року доцільно відхилити.

 

Репутація НАБУ під загрозою через оприлюднення матеріалів журналістського розслідування Лесі Іванової та BIHUS.INFO

11 березня у телепрограмі «Наші гроші з Денисом Бігусом» вийшов відеосюжет «За скільки зливали справи по оборонці. Роль НАБУ, СБУ і прокуратури (таємна переписка, ч. 4-5)». Зі змісту цього сюжету та відповідної публікації «Армія. Друзі. Бабки. Частини 4 і 5», розміщеної на сайті «bihus.info», випливає, ніби НАБУ свідомо затягувало досудове розслідування кримінальних проваджень щодо розкрадання у оборонній сфері, а окремі його детективи – активно сприяли діяльності одного із злочинних угрупувань, що «спеціалізувалося» на систематичному розкраданні державних коштів через постачання неякісних чи контрабандних деталей до військової техніки, постачання цих деталей за заздалегідь завищеними цінами, за «відкатами» тощо.

2. Позиція відповідних органів влади

 12 березня НАБУ опублікувало роз’яснення «Звинувачення НАБУ у пособництві корупційним схемам в ОПК безпідставні», у якому навело аргументи, спрямовані на спростування «звинувачень», які прозвучали на адресу НАБУ у телепрограмі «Наші гроші з Денисом Бігусом». Більше того, у цій же публікації зверталася увага на те, що «жоден зі співробітників НАБУ не брав хабарів і для нас підтвердити це законним шляхом – справа честі». 15 березня опубліковано розгорнуте інтерв’ю Артема Ситника, у якому він відкидає всі звинувачення на адресу НАБУ та акцентує увагу на тому, що НАБУ не отримало від ГПУ всього листування фігурантів щодо оборудок в оборонці й підкупу співробітників СБУ, ГПУ, військової прокуратури. Саме ця обставина, за твердженням очільника НАБУ, і призвела до суттєвого уповільнення темпів розслідування відповідних проваджень. 17 березня опубліковано «Роз’яснення НАБУ щодо оприлюднених матеріалів, переданих від ГПУ до НАБУ», спрямовані на запобігання маніпуляціям та викривленню інформації щодо цього питання.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Абсолютна більшість «звинувачень» на адресу НАБУ ґрунтується на матеріалах листування, достовірність якого ще не підтверджено (наприклад, Ю. Луценко вже заявив, що не все оприлюднене є у матеріалах ГП), а також припущеннях, які поки що не знайшли свого офіційного підтвердження. У зв’язку з цим будь-які висновки як щодо зазначених вище матеріалів журналістського розслідування, так і щодо офіційної позиції НАБУ в цих питаннях були б передчасними та юридично некоректними.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Оскільки в опублікованих матеріалах ідеться про можливі факти вчинення корупційних злочинів, то відповідно до ст. 214 КПК компетентними органами (ДБР та Управлінням внутрішнього контролю НАБУ) має бути відкрито кримінальні провадження за цими фактами.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

12 березня ДБР повідомило, що ним вже відкрито кримінальне провадження щодо можливих фактів отримання неправомірної вигоди службовими особами ГПУ, СБУ, ДФСУ та НАБУ за непроведення досудового розслідування та непритягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних до корупції в оборонній сфері. У НАБУ стверджують, що за фактами можливих неправомірних дій працівників НАБУ, пов’язаних з фігурантами опублікованого сюжету, службове розслідування було розпочато ще до виходу останньої частини журналістського розслідування про корупцію в ДК «Укроборонпром». Водночас відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК підрозділ внутрішнього контролю НАБУ повинен відкрити кримінальне провадження за оприлюдненими 11 березня у телепрограмі «Наші гроші з Денисом Бігусом» фактами.

Експерти ЦППР закликають громадськість та міжнародних партнерів спочатку дочекатися офіційних результатів зазначених вище кримінальних проваджень і лише після цього робити висновки про ефективність, доброчесність та неупередженість окремих працівників НАБУ та його керівництва. Будь-які передчасні висновки можуть негативно вплинути на репутацію поки що єдиного в Україні незаплямованого антикорупційного органу.

 

Усі політичні аналізи