exit
search
27 лютого 2019

Неконституційність «незаконного збагачення» означатиме амністію для всіх посадовців

26 лютого з’явилася інформація про те, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне збагачення посадовців.

Декриміналізація незаконного збагачення означатиме повну амністію для абсолютно всіх посадовців із сумнівними статками, а отже — практично нівелює всю антикорупційну реформу в Україні.  

Таке рішення Конституційного Суду призведе до закриття щонайменше 50 справ щодо ймовірного незаконного збагачення топ-посадовців, які наразі розслідує Національне антикорупційне бюро, а також до закриття проваджень щодо всіх справ, які наразі слухаються в судах.

Більше того, всі суб’єкти е-декларування отримають індульгенцію на сумнівні статки, набуті протягом останніх двох із половиною років, після введення в дію відповідальності за незаконне збагачення в чинній редакції.

Рішення про неконституційність цієї статті Кримінального кодексу матиме зворотну дію в часі. Цілком законними можуть виявитися статки чиновників, вартість яких на мільйони гривень перевищує офіційні доходи цих державних службовців.

У разі скасування відповідальності за незаконне збагачення буде зруйнована концепція е-декларування посадовців. Система декларування перетвориться із механізму викриття корупційних статків та ініціювання притягнення до відповідальності на систему інформування населення про збагачення чиновників.

За відсутності відповідальності за незаконне збагачення чиновники декларуватимуть розкішні статки без жодного остраху та без жодних юридичних наслідків.

Злочин брехні в декларації також втратить значення, адже якщо набуття невиправданого майна стане законним, то “потреба” у неправдивому декларуванні зникне.  

Декриміналізація незаконного збагачення порушує міжнародні зобов’язання України та може призвести до припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Правила МВФ передбачають відмову у фінансуванні програми з країною, яка порушила будь-яке з важливих зобов’язань попередніх років, навіть у разі повного виконання поточних зобов’язань.

Декриміналізація незаконного збагачення фактично означатиме забезпечення безкарності чиновників ціною значних фінансових проблем для всіх українців.

Наголошуємо також на відсутності юридичних підстав вважати злочин незаконного збагачення неконституційним та таким, що порушує презумпцію невинуватості.

Твердження щодо того, що злочин незаконного збагачення начебто змушує особу доводити свою невинуватість, не відповідає дійсності.

Тягар доведення злочину незаконного збагачення лежить на стороні обвинувачення. Так, для кваліфікації діяння за статтею 3682 ККУ прокуратура повинна буде довести наявність усіх елементів відповідного складу злочину.

Більше того, усі сумніви щодо доведеності стороною обвинуваченням вини особи мають тлумачитись на користь особи.

Водночас, навіть якби положення статті 3682 Кримінального кодексу України обмежувало дію принципу презумпції невинуватості, це не повинно було б перешкоджати криміналізації незаконного збагачення та притягненню до кримінальної відповідальності осіб, які збагатилися незаконно.

Практика Європейського суду з прав людини (рішення у справі Салабіаку проти Франції) доводить, що у випадку, якщо йдеться про важливі суспільні інтереси, а право особи на захист є забезпеченим, кримінальне право допускає розумне та пропорційне припущення щодо певного факту чи права.

Варто нагадати, що редакція статті  368-2 Кримінального кодексу щодо відповідальності за незаконне збагачення відповідає Конвенції ООН проти корупції, яку Україна ратифікувала у 2006 році.

Ключові антикорупційні організації закликають Конституційний суд не ставити майбутнє України під загрозу заради бажання політичної еліти безкарно грабувати країну.

Підписанти:

  1. Трансперенсі Інтернешнл Україна
  2. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  3. Центр політико-правових реформ
  4. Центр протидії корупції
  5. Центр UA
  6. Антикорупційний штаб
  7. Інститут законодавчих ідей
  8. Громадський Контроль
  9. Рух ЧЕСНО
  10. Фундація DEJURE
  11. Центр громадського моніторингу та досліджень