exit
search
19 лютого 2019

Практичні навички та зарубіжний досвід: чого бракує методології викладання конституційного права в Україні?

18 лютого методику викладання конституційного права досліджували науковці, викладачі, експерти Центру політико-правових реформ та Громадської мережі публічного права та адміністрування UPLAN на засіданні круглого столу «Методологія викладання конституційного права: обмін досвідом», що відбувся у Національному університеті «Одеська юридична академія».

Керівник проектів з питань конституційного права ЦППР Юлія Кириченко наголосила на безумовній цінності конституційного права в системі юридичних дисциплін та його впливі на формування конституційної культури суспільства.

Альберт Єзеров, регіональний експерт Мережі UPLAN, в.о. завідувача кафедри конституційного права НУ «Одеська юридична академія», поділився власним досвідом викладання конституційного права. Він також узагальнив результати попереднього опитування «Сучасні проблеми викладання» та навів показники основних форм та методів викладання дисципліни. На його думку, найбільше перепон у викладачів наразі існує у застосуванні нетрадиційних форм викладання.

До обговорення проблем викладання конституційного права на юридичних факультетах вищих навчальних закладів долучилися всі учасники, головним чином акцентуючи увагу на необхідності зміни підходів до викладання провідної галузі національного права.

Зокрема, Мирослава Білак, професор кафедри Українського католицького університету, зазначила: «На жаль, в Україні до сьогодні під час викладання конституційного права Конституція України й надалі вивчається крізь призму розумінні її як Основного Закону, її позитивного розуміння, а не розкривається її сутність (принципи, правила, права людини, інститути та процедури). А для того, щоб ця інформація була донесена до студентів, важливе адекватне розуміння вимог знань, заснованих на комбінації конституційного тексту, caselaw і аналізі доктринального дослідження. Саме такий підхід має лягти в основу методології вивчення конституційного права».

Ігор Коліушко, експерт з публічного права та Голова правління ЦППР, вказав на необхідність вивчення цієї дисципліни з більш практичним підходом. Він підкреслив, що скоріше є «споживачем конституційного права».

На його думку, існують такі проблеми галузі:

  • відірваність вивчення законодавства від практики його застосування;
  • нелогічність та необґрунтованість віднесення процесуального права до конституційного;
  • короткий оглядовий курс конституційного права на першому році навчання.

Доцільно було би, на думку Ігоря Коліушка, «поєднати теорію та практику викладання; чинне законодавство вивчати в практичній площині, упорядкувати структуру галузі, запровадити в межах бакалаврської програми спецкурс «Проблеми конституційного права».

Андрій Крупник, регіональний координатор Мережі UPLAN, представляючи на круглому столі Одеський регіональний інститут державного управління при Президентові України, також вказав на аналогічні проблеми: донесення до студентів сутності конституційного права, його призначення і головне – вміння практичного застосування норм і приписів законодавства, особливо в частині забезпечення прав та свобод людини, як на державному, так і локальному рівнях.

«Засвоєння конституційного права має сприяти створенню умов для підвищення рівня конституційної культури населення, активної та свідомої участі громадян у державотворчих процесах», – наголосив експерт

Михайло Савчин, один з провідних вітчизняних науковців у сфері конституціоналізму, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету, представив новий підручник «Порівняльне конституційне право».

Структура посібника включає як основні інститути конституційного права, так і новітні напрями: «Інституційний дизайн та конституційні моделі влади», Сучасні тенденції конституціоналізму».

Михайло Савчин розповів про основні підходи до вивчення дисципліни «Конституційне право зарубіжних країн», яка складається із загальної та особливої частини та включає вивчення супутніх дисциплін: «Захист прав людини», «Конституційне судочинство», «Парламентське право», «Виборче право».

Про європейський підхід у викладанні конституційного права та досвід європейських навчальних закладів у практиці інтерактивних занять розповіла доцент кафедри конституційного права Одеського Національного університету імені І.І. Мечникова Катерина Кармазіна.

На основі вивчених підходів в університеті створений гурток «Актуальні проблеми конституційного права, права ЄС та правосуддя», в якому практикуються нові підходи до розуміння конституціоналізму – дебати, тестові форми перевірки знань, окремі висновки,

«Конституційне право слід викладати лише із застосуванням практичних навиків, і вивчення зарубіжного досвіду в цьому – багато важить», – переконана Катерина Кармазіна.

Оплески учасників викликав емоційний виступ Володимира Нестеровича, завідувача кафедри державно-правових дисциплін Луганського державного університету внутрішніх справ, який яскраво продемонстрував засвоєння теоретичних знань на практиці, зумівши залучити до цього і учасників круглого столу.

У підсумку учасники круглого столу вирішили створити робочу групу з опрацювання загальних методичних рекомендацій до викладання навчальних дисциплін конституційного блоку.

 

Круглий стіл організовує Центр політико-правових реформ та Кафедра конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія» в межах проекту ЦППР «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», який реалізовується за підтримки Європейського Союзу, за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Думки, висловлені експертами ЦППР, жодною мірою не відображають офіційної позиції Європейського Союзу та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)