exit
search
14 лютого 2019

(Не)вийти за межі: кандидати в Президенти обіцяють більше, ніж їм може дозволити Конституція України

14 лютого під час прес-конференції в інформаційному агентстві УНІАН експерти Центру політико-правових реформ та Незалежного центру аналізу політики обговорили ризики президентської виборчої кампанії та проаналізували програми кандидатів на відповідність конституційним повноваженням президента.

Незалежний центр аналізу політики – це молода громадська організація, експерти якої здійснюють моніторинг виборчих процесів, працюють над імплементацією повного циклу аналізу політики, а також у сфері конституційної, судової та парламентської реформи.

Сьогодні в полі уваги експертів НЦАП президентська виборча кампанія, на ризиках та недоліках якої детальніше зупинився Андрій Гливка. За словами експерта, зареєстровано завелику кількість кандидатів у Президенти України – 44 особи. На його думку, це сприятиме розпорошенню голосів виборців, неможливості проаналізувати програми кандидатів та унеможливить контроль за дотриманням закону під час виборів. Окрім того, він коротко зупинився на можливих ризиках виборчої кампанії: маніпуляціях, втручаннях в українські вибори з боку держави-агресора, масових підкупах, незрозумілих способах оскарження результатів виборів.

 

Експерти Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко та Богдан Бондаренко у своїх виступах поділилися результатами аналізу програм кандидатів у президенти України.

Так, Юлія Кириченко переконана, що критично важливо для свідомого вибору майбутнього президента розуміти його роль у механізмі державної влади, сфери відповідальності та конституційні повноваження. «Перш ніж іти на вибори та проголосувати потрібно розгорнути Конституцію України та прочитати розділ п’ять. Саме він містить опис повноважень Президента України – усього 11 пунктів. Це займе не більше 10 хвилин часу», – зазначила вона.

Експерт наголосила, що основні сфери компетенції президента – безпека та зовнішня політика. Проте сьогодні немає жодної програми кандидата в президенти, яка б охоплювала тільки ці сфери, кожна з них містить положення й обіцянки, які виходять за межі компетенції глави держави. Наприклад, президент України не може скоротити чисельність народних депутатів Верховної Ради України до 250 осіб чи надавати гарантії інвесторам, про що йдеться в програмах деяких кандидатів, адже такі повноваження не визначені Конституцією.

Ще один приклад – обіцянки кандидатів вирішити ті чи інші питання на всеукраїнському референдумі. Нагадаємо, навесні 2018 року неконституційним було визнано закон про всеукраїнський референдум 2012 року. Новий закон не ухвалено досі, відповідно, українці не можуть реалізувати на практиці визначене Конституцією право на референдум.

Богдан Бондаренко проаналізував програми топових кандидатів та дійшов висновку, що їх об’єднують дві речі – деперсоналізація (використання безособових конструкцій на зразок «буде зроблено» або множини «ми зробимо») та вихід пропозицій кандидатів за межі конституційних повноважень президента України. На думку експерта, така ситуація зумовлена низькою обізнаністю громадян з Конституцією України та високими патерналістськими настроями в суспільстві.

Відповідаючи на запитання журналіста, Юлія Кириченко сформулювала, якими, на її думку, повинні бути критерії до програми кандидата на посаду президента України:

1) вона на 100% має відповідати повноваженням президента, визначеним Конституцією України. У разі, якщо в програмі йдеться про цілі в інших сферах, потрібно пояснити інструменти їх досягнення;

2) має містити чітке формулювання мети та конкретних дій, як її досягнути.

«Чому під час президентських виборів ми говоримо про Конституцію? У статті 102 Конституції України зазначено, що саме Президент України є гарантом її додержання. У попередні роки президенти були головними порушниками Конституції. Сьогодні ми маємо шанс змінити цю ситуацію», – підсумувала наприкінці прес-конференції Юлія Кириченко. 

Переглянути відео з прес-конференції.

Захід відбувся у межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за підтримки Європейського Союзу.