exit
search
23 листопада 2018

У Дніпрі обговорили результати діяльності поліцейських комісій в Україні

21 листопада Центр політико правових реформ (ЦППР) та Дніпровський центр соціальних досліджень (ДЦСД) провели у Дніпрі експертне обговорення перших здобутків та недоліків у діяльності поліцейських комісій в Україні.

Про результати роботи поліцейської комісії ГУНП в Дніпропетровській області розповів її секретар, полковник поліції, начальник управління кадрового забезпечення Юрій Небеський. Комісію створено 10 серпня 2016 року, до її складу входять 5 осіб. За цей час було проведено 57 відборів, до поліцейських лав прийнято 478 осіб. Опрацьовано декілька тисяч анкет. Засідання проходять прозоро, здійснюється відеозапис, протоколи засідань комісії розміщуються на сайті ГУНП.

Говорячи про ситуацію з кадрами, Юрій Небеський зазначив, що штат поліції недоукомплектований на 12,3%.

«На сьогоднішній день штат поліції – 9646 осіб. Некомплект – 1143 особи. Ми постійно оголошуємо набір, але, нажаль, не можемо утримати тих, хто вже є. Були такі місяці, коли звільнялося по 150 співробітників», – сказав він.

Основні причини плинності поліцейських кадрів – низька заробітна плата та відсутність мотивації. Крім того, відзначається зниження фахового рівня кандидатів на посади, які часто не мають елементарних знань у відповідній сфері, чи взагалі не розуміють функції та задачі поліції.

Що стосується випускників Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, які могли б долучитися до роботи поліції, Юрій Небеський зазначив, що залежно від року, їх випускається від 120 до 250 осіб. Коли вони приходять на службу до поліції, 10% одразу ж звільняються, ще 10% – впродовж перших 3 місяців, ще 10% – впродовж 6 місяців.

 

Тарас Здреник, член поліцейської комісії ГУНП в Дніпропетровській області від громадськості, висловив свою оцінку роботи комісії та конкурсним відборам.

Він зазначив, що коли рішення щодо претендента на посаду приймається колегіально, в результаті дискусії, це однозначно правильний підхід. Безумовно, що результати складених тестів на знання законодавства та виконання фізичних нормативів також впливають на результат відбору. Проте лише під час співбесіди можна з’ясувати особисту мотивацію претендентів на посаду.

«Перше запитання, що ставиться претендентам, – чи готові ви працювати в поліції? Після цього вже починаються запитання на знання поліцейських законів. Проблеми є у всіх, питання в тому, хто і як з ними порається. Якщо людину влаштовує зарплата і є мотивація, вона залишається працювати, адаптується та виконує свій обов’язок», – зауважив Тарас Здреник.

Денис Голобородько, доцент кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, розповів про те, що стратегія реформування системи освіти МВС передбачає поетапне скорочення кількості курсантів щороку десь на 30%. «Це робиться для того, щоб поступово відійти від курсантів та перейти на таку модель підготовки, за якою всі починають службу з патрульної поліції, працюють там 2 роки, а вже потім зростають далі. Відповідно до концепції, цього року в закладах освіти МВС отримали набір приблизно на 10% менше, ніж у минулому. Це пов’язано з тим, що Нацполіція не зовсім задоволена рівнем підготовки співробітників», – зазначив він.

Чи є проблемою гендерна нерівність у складі поліцейської комісії, адже всі 5 поліцейських комісій, які є у Дніпропетровській області, повністю складаються з чоловіків?

З таким питанням до учасників обговорення звернувся експерт ЦППР Олександр Банчук.

«Жінці ставиться додаткове запитання щодо того, чи має вона родину, дітей, та чи не вплине це на службу. Решта критеріїв відбору – знання та психологічна готовність. Як правило, у жінок більше знань, розуміння того, куди вони йдуть. Тенденція така, що на роботу в поліцію стало приходити більше жінок. Це позитивний момент, який свідчить про відкритість роботи комісії», – зауважив Тарас Здреник.

 

Учасники обговорення підняли питання негативного ставлення суспільства до поліції. Євген Крапивін, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, зазначив, що 3 з 5 членів поліцейських комісій можуть бути представниками громадськості.

«Часто членами поліцейських комісій стають журналісти, громадські активісти, колишні поліцейські, міліціонери, які займаються громадською діяльністю. 60% у складі комісії можуть бути членами громадянського суспільства. Це робилося для того, щоб зросла довіра до поліції, щоб люди бачили, що такі як вони впливають на відбір кадрів на тій території, де вони працюють. Але так вийшло, що насправді їх не 60%, а 40%», – повідомив він.

Роман Сердюк, директор Інституту реформ та інновацій, експерт Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN, зауважив наступне: «Особливістю поліції є те, що вона за гроші громади надає послуги із забезпечення безпеки. Мене, як споживача цієї послуги, не мають турбувати проблеми поліції. Статистика свідчить, що позитивних відгуків завжди в 10 разів менше, ніж негативних. Можливо, МВС варто залучити досвідчених піарників, маркетологів, які будуть забезпечувати позитивне висвітлення діяльності поліції. Вони будуть показувати позитивну сторону її роботи, і таким чином підвищувати авторитет поліції в очах пересічного громадянина».

Говорячи про показники ефективності діяльності поліції, зазвичай мають на увазі статистичні показники: кількість скоєних та розкритих злочинів, зареєстрованих та закритих проваджень.

«В Англії, наприклад, дії поліції оцінюють з огляду на те, чи людяно поставилися до потерпілого, як його вислухали, тобто вимірюють задоволеність діями поліції. У нас те саме прописано в законі, але воно не діє», – зазначила голова правління ДЦСД, регіональний координатор Мережі UPLAN Анна Колохіна.

Експерт ЦППР Олександр Банчук представив результати першого в Україні дослідження про роботу поліцейських комісій, що проводилося протягом другої половини 2017 – першого кварталу 2018 року. Серед виявлених проблем – недостатня кількість утворених комісій, недостатнє представництво громадськості, участь політиків у діяльності комісій, порушення гендерного балансу у складі комісій.

«У звіті за результатами дослідження є низка рекомендацій. Одна з них – Міністерству внутрішніх справ – стосується внесення змін до порядку проведення співбесіди з кандидатами. Існуючого порядку недостатньо, бо він не передбачає типи питань для виявлення компетенцій кандидата», – розповів Олександр Банчук.

Також, на його думку, є обґрунтована позиція, що для поліцейських комісій недостатньо рішення «рекомендувати» чи «не рекомендувати». «Є така рекомендація, щоб були певні бали, щоб була можливість, виходячи з підрахунку всіх балів за попередні тестування, додавати бали. Дуже часто, коли немає третього варіанту (крім рекомендувати та не рекомендувати), комісії важко прийняти рішення», – зазначив експерт.

Учасники заходу обговорили напрямки, в яких громадськість може співпрацювати з поліцією.

«Що стосується громадськості, є багато недопрацювань в інформаційній сфері. Думаю, що представники поліції теж мають надати свою фахову допомогу задля того, щоб певні знання пішли в маси. Вважаю, що доречною буде також допомога науковців у цьому питанні – інформаційному, просвітницькому серед широкого загалу населення, щодо функцій поліції і взагалі тих питань, за якими до неї можна звертатися», – підсумувала Анна Колохіна.

 

Захід відбувся у межах проекту «Посилення громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за підтримки Європейського Союзу. Думки, висловлені експертами Центру політико-правових реформ, жодною мірою не відображають офіційної позиції Європейського Союзу.