exit
search
19 вересня 2018

Політичний аналіз подій за період з 10 по 17 вересня 2018 року

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

У рубриці "Щотижневий політичний аналіз" подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.

Відсутність мовного закону та бездіяльність парламенту

1. Експертна позиція ЦППР

28 лютого Конституційний Суд визнав неконституційним у цілому закон «Про засади державної мовної політики». Це так званий «мовний закон» чи «закон «Ківалова-Колесніченка», ухвалений Верховною Радою ще 3 липня 2012 року.

Відтоді в Україні відсутній закон, який комплексно регулює функціонування української мови як державної та розширює на рівні закону положення статті 10 Конституції України. Тому Верховна Рада мусить ухвалити нове профільне законодавство.

2. Позиція відповідних органів влади

11 вересня спікер парламенту на форумі, організованому Реанімаційним папером реформ, наголосив на необхідності врегулювання питання Верховною Радою. Консолідованої позиції фракцій щодо цього немає.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Питання регулювання державної мови є надважливим для українського суспільства та потребує відповідного законодавства. Зараз в парламенті зареєстровано чотири законопроекти, які мають бути розглянуті. Скидається на те, що найліпші шанси на ухвалення в першому читанні мають проекти законів № 5670 та № 5670-д.

Перший законопроект вже більше року знаходиться в парламенті. Його підписали близько 30 народних депутатів з різних фракцій.

Другий – це доопрацьований комітетом з питань культури і духовності проект, побудований на базі першого. Його підтримав комітет і близько 70 народних депутатів. Проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної № 5670-д  спрямований на захист державного статусу української мови як мови громадянства України та утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування і порозуміння в Україні. В проекті врегульовані проблемні моменти закону «Ківалова-Колесніченка», забезпечується використання української мови в публічній сфері. На нашу думку, саме цей проект закону потрібно підтримати.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Стаття 10 Конституції України, Рішення Конституційного Суду № 2-р/2018.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Верховній Раді активізувати розгляд мовного законодавства. Необхідно ухвалити в першому читанні проект № 5760-д, підтриманий комітетом, та в межах доопрацювання під час другого читання вирішити всі спірні моменти.

Це питання потребує вирішення ще за цієї сесії парламенту, оскільки наступна сесія збігатиметься з офіційною передвиборчою кампанією президента, що ускладнить процес ухвалення мовного законодавства.

Першому заступнику голови СБУ Павлу Демчині стало відомо про підготовлене йому повідомлення про підозру у незаконному збагаченні

1. Експертна позиція ЦППР

НАБУ проводить досудове розслідування щодо можливого незаконного збагачення першого заступника голови СБУ Павла Демчини (ч. 3 ст. 368-2 КК України). 13 вересня стало відомо, що Демчина обізнаний із підготовленим йому повідомленням про підозру.

Наступного дня НАБУ підтвердило факт складання цього повідомлення і зауважило відсутність його погодження прокурором спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а також співпадіння у часі між направленням тексту повідомлення про підозру до САП та витоком інформації щодо цього процесуального документа.

2. Позиція відповідних органів влади

Спеціалізована антикорупційна прокуратура вважає, що проект повідомлення про підозру потребує подальшого доопрацювання, і тому прокурор у цьому кримінальному провадженні не погодив його. Щоб переконати громадськість у правомірності та виправданості цього рішення, САП оприлюднила повний текст повідомлення про підозру Демчині, що є безпрецедентним кроком. Також САП спростувала заяви про витік інформації про підготовлене повідомлення саме з цієї установи.

На переконання Демчини, у діях детектива НАБУ, який склав повідомлення про підозру, наявні ознаки кількох злочинів, зокрема, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою. Він направив заяву до Генеральної прокуратури з вимогою розслідувати ці діяння детектива. Відомо, що ці відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Кримінальний процесуальний закон передбачає, що слідчий здійснює повідомлення особи про підозру за погодженням із прокурором. Повідомлення особи про підозру здійснюється, зокрема, за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Втім, лише прокурор як особа, яка має повний доступ до матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, може оцінити сукупність зібраних слідчими доказів на цій стадії та визначити їхню достатність для того, щоб вважати особу підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення. Оскільки громадськість та експерти не мають доступу до цих матеріалів, робити висновки щодо змісту цього повідомлення про підозру, наявності чи відсутності достатніх доказів для цього навряд чи буде об’єктивним.

Оприлюднення повідомлення про підозру першому заступнику голови СБУ, вочевидь, негативно впливає як на досягнення цілей у цьому кримінальному провадженні, так і може негативно відзначитись на взаємодії детективів НАБУ і прокурорів САП.

Повідомлення П. Демчини про нібито вчинення злочинів детективом може свідчити про його бажання перешкодити здійсненню повідомлення його про підозру. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення визначається слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу. Відтак, у разі відсутності обґрунтованих підозр у вчиненні злочину незаконного збагачення першим заступником голови СБУ це мав би визначити слідчий суддя.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Ст. 36, 40, 42, 194, 222, 276-279 Кримінального процесуального кодексу України; ч. 3 ст. 368-2; ч. 1, 2 ст. 372; ч. 1, 2 ст. 383; ч. 1, 2 ст. 387 Кримінального кодексу України.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Детективи НАБУ повинні в якомога коротший термін доопрацювати повідомлення про підозру П. Демчині та направити його на нове погодження прокурору САП, а прокурор – об’єктивно та неупереджено його розглянути. САП має уникати оприлюднення текстів проектів повідомлень про підозру до самого факту повідомлення особі про підозру.

Факт розголошення слідчим, прокурором відомостей про підготовлене Демчині повідомлення про підозру повинен бути об’єктивно та неупереджено вивчений у межах кримінального провадження щодо можливого розголошення даних досудового розслідування.

Детективи НАБУ повідомили про підозру у незаконному збагаченні міністру інфраструктури Володимиру Омеляну

1. Експертна позиція ЦППР

13 вересня детективи Національного антикорупційного бюро під процесуальним керівництвом прокурорів САП повідомили про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірних відомостей міністрові інфраструктури В. Омеляну.

Слідство встановило, що міністр не вказав у своїх щорічних деклараціях деяке майно, що перебувало у нього в користуванні, та здійснені видатки. Крім того, у 2015 р. міністр набув у власність активи, законність підстав отримання яких не підтверджено доказами та вартість яких значно перевищує його законні доходи.

Прокурор САП клопотав про застосування запобіжного заходу до міністра у вигляді застави у розмірі 5 млн грн, але наразі відсутнє клопотання прокурора про відсторонення Омеляна від посади.

2. Позиція відповідних органів влади

Сам міністр підозру вважає необґрунтованою. Одним із аргументів, які навів Омелян, є результати повної перевірки декларацій міністра за 2015-2017 рр. У них ознаки незаконного збагачення або декларування недостовірних відомостей, на думку уповноважених осіб НАЗК, були відсутні.

Проте ані у судовому засіданні з обрання запобіжного заходу для міністра, ані під час прес-конференції Омелян не навів суттєвих аргументів про достатні доходи для набуття зазначених активів у власність та відсутність підстав для декларування активів у користуванні.

Суддя обрала запобіжним заходом міністру особисту поруку, поручителями виступили міністр молоді та спорту України І. Жданов та народний депутат від фракції «Народний фронт» Федір Бендюженко.

Варто зауважити, що сам Омелян у квітні 2017 р. виступив одним із поручителів під час обрання запобіжного заходу колишньому народному депутату Миколі Мартиненку, якого звинувачують у вчиненні особливо тяжкого злочину і обвинувальний акт щодо якого вже направлений до суду.

Слідчий суддя Ганна Сергієнко також може бути фігурантом кримінального провадження щодо декларування недостовірних відомостей. Як зазначається у висновку НАЗК, який був спрямований до Національного антикорупційного бюро, у діях судді наявні ознаки кримінального правопорушення – декларування недостовірних відомостей. Щоправда, сама суддя вважає це рішення агентства тиском на неї та втручанням у діяльність судді, пов’язуючи його із тим, що саме Сергієнко наприкінці 2018 р. як слідчий суддя розглянула і задовольнила клопотання детективів на проведення слідчих дій у кримінальному провадженні щодо можливого декларування недостовірних відомостей членом НАЗК, екс-головою агентства Н. Корчак.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Кримінальний процесуальний закон визначає, що особа повідомляється про підозру, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри цієї особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таке рішення приймається слідчим органу досудового розслідування та погоджується прокурором.

Оскільки громадськість та експертне середовище не мають доступу до усіх матеріалів цього кримінального провадження та зібраних доказів, певні попередні висновки можливо зробити лише з інформації, озвученої прокурором під час судового засідання. Серед іншого, підозра ґрунтується на відомостях про доходи та витрати міністра, зафіксоване користування незадекларованим майном, інформацією, яка містилась у його переписках із третіми особами тощо.

КПК передбачає, що при обранні запобіжного заходу, серед іншого, мають враховуватися обставини щодо вагомості доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкості покарання, яке загрожує особі у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється; репутації підозрюваного. Слідчий суддя визнав повідомлення про підозру обґрунтованим, але вирішив застосувати м’якший запобіжний захід порівняно із тим, про який клопотав прокурор.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Ст. 36, 40, 42, 176-178, 180, 194, 276-279 КПК; ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції»; ч. 3 ст. 368-2 КК.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо міністра інфраструктури Володимира Омеляна має бути проведене відповідно до приписів кримінального процесуального законодавства із дотриманням розумних строків. У разі достатності зібраних доказів, досудове розслідування має завершитися формуванням обвинувального акту щодо міністра та його скеруванням до суду.

Відповідно до Закону «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді. Порядок, у якому здійснюється відсторонення, визначений у КПК. Незаконне збагачення є злочином у сфері службової діяльності. Таким чином, міністр підлягає відстороненню від своєї посади.