exit
search
7 вересня 2018

Запропоновані Президентом зміни до Конституції не передбачають юридичних наслідків

Зміни до Конституції щодо закріплення курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію в разі їх ухвалення Верховною Радою не матимуть ані хорошого, ані поганого впливу на зовнішньополітичний напрямок руху держави. Цікавою є спроба Порошенко легитимізувати вплив президента України на внутрішню політику через реалізацію європейського напрямку розвитку країни. Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко.

«Незважаючи на те, що Конституція містить норми прямої дії, ніхто не зможе примусити вище керівництво держави реалізувати запропоновані президентом зміни, оскільки вони не мають юридичних наслідків. Тобто притягнути до відповідальності будь-кого, хто відмовиться їх виконувати, неможливо. Насправді, вони не погані й не хороші, а просто марні», – вважає юрист.

На його думку, навіть якщо після виборів до влади прийдуть проросійські сили, то не виключено, що вони знову змінять Конституцію й усе повернеться назад. Якщо в них не вистачить для цього 300 голосів у Раді, то на рівні Кабміну не реалізовуватиметься Угода про асоціацію з ЄС.

«Адже всі евроінтеграційні процеси в нас зводяться до того, чи реалізує уряд Угоду про асоціацію, чи ні, а також чи ухвалить Верховна Рада необхідне законодавство для того, щоб уряд її реалізував», – пояснив Бондаренко.

Оскільки модель нашої Конституції вже зараз передбачає, що парламент формує внутрішню та зовнішню політику, уряд її реалізовує, а президент не втручається, то експерт не виключає, що Порошенко змінами до основного закону намагатиметься легітимізувати свій вплив на внутрішню політику держави.

«Пропоновані зміни передбачають, що президент гарантуватиме реалізацію курсу про набуття Україною повноправного членства в НАТО та ЄС. Але це в першу чергу залежить не від України, а від країн ЄС та членів НАТО, які проголосують чи ні за наше повноцінне членство. Можливо, президент, вносячи собі нові повноваження, намагається якимось чином легітимізувати свій вплив на внутрішню політику. Періодично президент заявляє, що він дає доручення уряду з якихось питань. Хоча згідно з Конституцією, він не має на це права. Але якщо президент має гарантувати курс на євроінтеграцію, то теоретично він повинен мати на це якісь повноваження. І саме в цій частині й починається легітимізація практики давати доручення уряду», – вважає експерт.

Щодо наміру виключити пункт 14 у перехідних положеннях Конституції, яким дозволялося російському Чорноморському флоту перебувати на території Криму на правах оренди, то тут, на думку Бондаренка, немає жодних протиріч, це давно потрібно було зробити.

Але щодо глобального наміру закріпити рух України до членства в НАТО, то проблема полягає в тому, що не прописані чіткі критерії.

«Раптом за років п’ять НАТО буде перейменоване на якусь іншу структуру, й тоді знову доведеться вносити зміни до Конституції. Не можна закріплювати в Основному законі такі вузькі речі та поняття, адже Конституція – це загальні положення, які закріплюють основні засади існування суспільства та громадян країни», – підкреслив Бондаренко.

На його думку, парламент до виборів не встигне ухвалити президентський законопроект про зміни до Конституції, тому ця ініціатива більше схожа на піар.

«Законопроект зараз зареєстрували, тепер нардепи ухвалять постанову про звернення до КСУ, який подивиться її й винесе своє рішення, про те, що в ній немає порушення прав людини й вона не суперечить процедурі. Потім законопроект має пройти перше читання, а на наступну сесію, яка почнеться в лютому (за умови, що КСУ встигне винести рішення щодо цього законопроекту), вони мають дати 300 голосів «за». До виборів президента вони не встигнуть», – вважає він.

На думку експерта, теоретично в нових положеннях може бути конфлікт із першим розділом Конституції, де йдеться про неможливість існування іноземних військових баз на території України.

«Членство в НАТО не передбачає автоматично створення іноземних баз на території України. Воно передбачає, що українські військові стають військовими НАТО. Але теоретично можуть виникнути проблеми з Конституцією. Але для того, щоб змінити перший розділ Конституції, спочатку потрібно провести референдум, але піар не передбачає таких серйозних зусиль», – підкреслив Богдан Бондаренко.

Раніше ми писали, що оприлюднений текст запропонованих президентом України змін до Конституції.

Матеріал: «Слово і Діло»