exit
search
15 серпня 2018

"Готово!", "Документ" та інші. Як держава заробляє на громадянах

В Україні п'ятий рік триває реформа адміністративних послуг. Її ефективність важко не помітити. Зараз у Центрах надання адміністративних послуг — ЦНАП — чи в інших офісах за 15 хвилин можна оформити паспорт чи зареєструвати ФОП, отримати довідку з Держгеокадастру чи субсидію.

ЦНАП — спеціально облаштоване приміщення, де можна отримати найширший спектр найпотрібніших адмінпослуг, а також відповідну інформацію. ЦНАП утворюються місцевими органами влади для покращення доступності та зручності адмінпослуг, спрощення процедур їх надання, зменшення умов для корупції.

У своєму блозі міністр юстиції Павло Петренко писав, що реформа адміністративних послуг пов'язана з їх децентралізацією. Мова йде про те, що саме ЦНАП повинні надавати якомога більше послуг населенню та бізнесу, а органи державної влади повинні максимально передавати функції з надання послуг таким центрам.

Однак в реальному житті все інакше: є державні відомства, які не хочуть делегувати свої послуги ЦНАП. Причина — за цим стоять значні кошти, і не завжди прозорі. Власне, це підтверджують і високопосадовці в Кабміні. 

"За кожне повноваження, кожну послугу, яка передавалась на місця була справжня війна, оскільки за цим стояв чийсь небезкорисний інтерес", — писав недавно на свій сторінці в Facebook міністр кабінету міністрів Олександр Саєнко.

Охочих чимало 

У небажанні віддавати послуги ЦНАП засвітився і сам Мін’юст, який створив у 2017 році держпідприємство "Будинок юстиції".

На запит редакції у міністерстві уточнили, що ДП "Будинок юстиції" було створено "для децентралізації у наданні адміністративних послуг Мін'юсту, що дало б змогу громадянам максимально зручно користуватися такими послугами".

Таке твердження суперечить заявам Петренка щодо передавання максимальної кількості послуг у ЦНАП. Подальша доля підприємства виявилася доволі дивною: у Мін'юсті повідомили, що зараз не мають стосунку до "Будинку юстиції".

"Державне підприємство "Будинок юстиції", яке мало право на договірних засадах здійснювати взаємодію з контрагентами, ліквідоване/знаходиться у стадії ліквідації. Наразі "Будинок юстиції" — це самостійне утворення", — зазначили у прес-службі. Тобто ДП створили, щоб через рік ліквідувати, але при цьому воно продовжує діяти?

Так само півтора роки Мінюст нічого не робить аби передати повноваження у сфері РАЦС (орган реєстрація шлюбів — ЕП) органам самоврядування у містах обласного значення. Натомість в обласних центрах за бюджетні кошти відкриваються відомчі офіси Мін'юсту(Open Space РАЦС) на 12 послуг, впроваджуються пілотні проекти "шлюб за добу" з незрозумілою фінансовою складовою.

Загалом охочих заробити на адміністративних послугах в Україні багато.

Серед них — МВС з ДП "Інформ-ресурс", Державна міграційна служба з ДП "Документ", Держгеокадастр.

"Інформ-ресурс" заробляє на довідках про несудимість. Хоча відповідно до законодавства про адміністративні послуги вона безкоштовна і її навіть можна замовити он-лайн, державне підприємство пропонує прискорити процедуру за 500 грн.

"Держгеокадастр всіляко перешкоджає запровадженню надання послуг через ЦНАП, хоча закон це дозволяє. Відомство створює перепони у вигляді нереальних кваліфікаційних вимог до адміністраторів", — зазначає керівник сектору розвитку ЦНАП Офісу реформ адміністративних послуг Олександр Андреєв.

Втрачати гроші за надання адміністративних послуг хочуть далеко не всі відомства. Тимчасом це важливе джерело наповнення місцевих бюджетів — весь адміністративний збір від надання послуг ЦНАП іде в місцевий бюджет.

Натомість, державні підприємства у сфері реєстрації нерухомості та бізнесу зараховують до бюджету лише 40% зароблених коштів, ДП у сфері МВС взагалі залишають собі весь заробіток.

Заробили на паспортах

Найбільш прибутковим серед таких держпідприємств є сервіс Державної міграційної служби "Документ". В його офісах швидко, комфортно, сучасно та з державною гарантією можна оформити закордонний паспорт.

Це й справді так. Одразу після отримання Україною безвізового режиму з державами ЄС цей сервіс рятував багатьох українців під час "паспортної лихоманки". Не лякала і різниця в ціні — 400 грн порівняно з вартістю у ЦНАП чи територіальному відділені ДМС. Ці 400 грн "Документ" бере за комфортні умови отримання паспорта.

"В Україні легалізовано паразитуючу структуру — ДП "Документ". Хоча закон "Про адміністративні послуги" забороняє брати додаткові кошти, це ДП при оформленні закордонного паспорта бере додаткові 400 грн за консультацію", — пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

Паспортні послуги найпопулярніші серед населення, за їх надання конкурують різні державні організації. Усі вони надають одну послугу, але її вартість різна.

Хтось готовий платити більше і йде у "Документ", хтось чекає паспорт у ЦНАП чи паспортному відділені ДМС. Якщо в столиці 400 грн — не дуже відчутна сума для гаманця, то в регіонах це значні кошти і люди готові стояти в чергах.

За зароблені на паспортах гроші ДП "Документ" зробило гарний сайт, рекламує свої послуги на біг-бордах, а зараз навіть пропонує виїзне оформлення закордонного паспорту.

"Паспортні послуги — одні з найпопулярніших, і політика держави полягала в тому, щоб надавати їх через центри надання адміністративних послуг", — додає Тимощук.

Утім, за даними ДМС, видавати біометричні паспорти можуть лише 80 ЦНАП із 767. Частково це може бути пов’язано з дорогим паспортним обладнанням для паспортних станцій. Воно коштує близько 230 тис грн, і для багатьох ЦНАП це значна сума.

 

У Канаді, Польщі, Німеччині послуги з оформлення паспортів надають муніципалітети або офіси, аналогічні ЦНАП, а федеральна служба та поліція займаються перевірками даних з реєстрів.

В Україні ж поки на паспортах хоче заробляти ДМС і ДП "Документ", а про реальну децентралізацію паспортних послуг тепер уже ніхто не згадує.

Дороге "Готово!"

Окремо в історії про адміністративну реформу стоїть "прозорий" офіс "Готово" на столичному Печерську. Відвідувачі можуть випити там каву, на вході в спекотну погоду працюють пульверизатори.

На сайті "Готово" зазначено, що в одному приміщенні можна отримати до 200 видів послуг. Найбільш популярні — паспортні. Надає їх у приміщенні "Готово" те саме державне підприємство "Документ", що належить Державній міграційній службі. Фактично "Готово" здає в оренду частину свого красивого приміщення.

Хоча на запуск роботи офісу, крім спонсорських коштів, близько 22 млн грн витратив київський обласний бюджет, довідатися про результати роботи КП непросто. Знайти фінансовий звіт компанії за 2017 рік "Економічній правді" не вдалося ні через запит у "Готово", ні через Державну аудиторську службу.

У 2016 році, за інформацією Youcontrol,чистий збиток підприємства становив 2,5 млн грн.

Ініціатором створення проекту "Готово" був Лев Парцхаладзе, тодішній перший заступник голови Київської обласної адміністрації і нинішній заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Він повідомив ЕП, що з вересня 2016 року підприємство самоокупне. Усі доходи надходитимуть в обласний бюджет, хоча фінансовий звіт за 2016 рік говорить інше.

Біля будівлі обладміністрації в центрі міста для "Готово" виділили місце під забудову і кошти з обласного бюджету. Чому кошти виділили з обласного бюджету, а офіс відкрили в центрі Києва? Парцхаладзе пояснює це тим, що Київська область єдина, яка не має адміністративного центру, а Київ рівновіддалений від усіх районів області.

За його словами, за останній рік документ-сервіс "Готово" надав близько 20 тис послуг, з них 60% — жителям Київської області. Перевірити ці цифри не вдалося. Прозорий офіс збудували за рекордний строк — за квітень-липень 2016 року. Проте за 22 млн грн з обласного бюджету можна було обладнати десять ЦНАП в області. Наприклад, в Обухові, Сквирі або в ОТГ Київської області.

На відміну від ЦНАП, "Готово" не надає жодної "соціальної" послуги: житлових субсидій, державних допомог, довідок про внутрішньо переміщених осіб.

"Документ", "Готово" та інші державні підприємства де-факто є комерційними структурами, а Мінфін та Мінекономіки не поспішають регулювати вартість їх послуг. Наприклад, згідно з Декретом про держмито, вартість реєстрації шлюбу, становить 85 коп, проте "Готово" при наданні послуги "шлюб за добу" вимагає мінімум 5 тис грн.

Джерело: Економічна правда

Наступна новина 8 серпня 2018