exit
search
3 серпня 2018

Кількість кримінальних проваджень проти військових в десятки разів більша, ніж за злочини проти основ національної безпеки

Кількість  кримінальних проваджень проти військових в десятки разів більша, ніж за  злочини проти основ національної безпеки / Программы на Громадському радиоЧому кількість кримінальних проваджень стосовно українських військовослужбовців вища, ніж проваджень за державну зраду та тероризм? У студії Громадського радіо розповідав Микола Хавронюк — доктор юридичних наук, член Правління Центру політико-правових реформ, співавтор звіту «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії РФ». 

Тетяна Трощинська: Частково про цей звіт ми вже згадували в нашому ефірі: про його появу та базові речі (докладніше читайте за посиланням), але пан Микола писав розділ про притягнення до відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. І це чутлива, і важлива тема. Як змінилась робота органів правосуддя в умовах збройної агресії на Сході України? Оскільки робота проводилась не тільки із статистичними даними, а й були проведені фокус-групи із живими людьми, з представниками правосуддя. 

Микола Хавронюк: Багато живих людей — це судді, прокурори, які залишили окуповану територію, перебрались на підконтрольну територію і продовжували тут правосуддя. Вони ділилися враженнями і проблемами, яких виникло багато. Одна з проблем — збільшення кількості злочинів: насильницьких, корисливо-насильницьких, військових, злочинів організованої злочинності. 

Тетяна Трощинська: Що впливає на кількісне збільшення злочинів?

Микола Хавронюк: Якщо держава була в стані певної розгубленості, то особи, які схильні до вчинення злочинів, скористалися ситуацією. З іншого боку, на Донбасі було багато військ і, скажемо прямо, не всі військовослужбовці бажали віддано служити батьківщині, тому посилились факти непокори, дизертирства та інших військових злочинів. 

Тетяна Трощинська: Чи можна говорити про певну динаміку, якщо ми говоримо про Збройні Сили України? Якщо це були 2014 — 2015 роки, чи змінилась ситуація під час переходу до контракту? 

Микола Хавронюк: Ситуація змінилась. Якщо говорити про конкретні цифри військових злочинів, то пік таких злочинів припадає на 2015 — 2016 роки. В 2017 році пійшов спад такої активності.

Тетяна Трощинська: Що буде далі, коли конфлікт буде врегульовано? Яка доля людей, які перебувають на непідконтрольних територіях, які працюють там в, так званих, органах влади?

Микола Хавронюк: У звіті ми про це не писали. Але писали про інше. Кількість порушених кримінальних проваджень стосовно військовослужбовців перевищує в десятки разів, а може і в сотні, кількість тих, які вчинили злочин проти основ національної безпеки, терористичні злочини, злочини організованої злочинності, найманство, організація незаконних збройних угрупувань. Я кажу про злочини, які вчиняли особи на непідконтрольних територіях проти громадян України. У звязку з тим, що таких злочинів покарано на сьогодні досить мало, я можу прогнозувати, що держава не бажає цього робити, немає такої державної політики — покарати всіх осіб, які вчинили злочин проти України. Крім того, немає належних можливостей. І існує психологічний фактор, коли судді і прокурори, які мають родичів, квартири, майно на непідконтрольній території, мають певний страх виносити жорстокі вироки або навіть порушувати кримінальне провадження.

Тетяна Трощинська: Ще однією проблемою може бути те, що ті люди, які представляють органи правосуддя, не дуже добре знайомі зі злочинами, пов’язаними з війною та міжнародним гуманітарним правом. Це є проблемою?

Микола Хавронюк: Так, це ще одна проблема законодавчого характеру. Нам вкрай необхідно наблизити наше законодавство до стандартів Міжнародного кримінального суду, в якому зовсім інші визначення військових злочинів, злочинів проти людяності і так далі. Ми маємо уніфікувати наше законодавство, щоб мати можливість передавати справи до Міжнародного кримінального суду після ратифікації статуту.

Тетяна Трощинська: Як співмірити правові механізми та суспільне уявлення про справедливість, коли ми говоримо про злочини вчинені під час війни? З одного боку, слід говорити про часткову амністію, з іншого — про загальні заходи примирення, в той же час — про невідворотність покарань.

Микола Хавронюк: Навіть не під час війни невідвороності не існує. Специфіка нашого державного апарату та правоохоронної системи полягає в тому, що кримінальна відповідальність є вибірковою. Існує і проблема корупції в системі кримінальної юстиції, і перенавантаження слідчих та прокурорів, які просто не встигають розслідувати всі правопорушення та багато інших проблем. Тому невідворотності немає. Що стосується амністії тих осіб, які зараз перебувають на непідконтрольній території, воно наразі не є актуальним. Верховна Рада навіть не спробувала зробити навіть проекту закону про таку амністію. Хоча такий проект давно вже треба було написати, щоб ті люди розуміли, хто з них потрапляє під дії кримінального закону, хто ні, хто попаде під амністію і так далі. Ми говоримо лише про осіб, які зрадили Україні — вчинили конкретний злочин, які брали участь в терористичній діяльності, в незаконних збройних угрупуваннях. 

Повну версію розмови ви можете прослухати за посиланням.

Звіт за результатами дослідження завантажте тут.