exit
search
9 жовтня 2017

Державний контроль з боку НАЗК за щоквартальною фінансовою звітністю партій

Відповідно до положень п. 8-1 ч. 1 ст. 11 Закону «Про запобігання корупції»; ст. 17, п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону «Про політичні партії в Україні» аналіз щоквартальних фінансових звітів, підготовка і затвердження висновку за результатами такого аналізу здійснюються НАЗК у строк, що не перевищує двох місяців з дня його надходження.

Аналіз щоквартального фінансового звіту передбачає встановлення відповідності оформлення звіту, включених до нього звітних даних вимогам законодавства, своєчасності подання звіту, повноти та достовірності відображеної у звіті інформації, встановлення наявності або відсутності порушень законодавства щодо фінансування політичних партій або передвиборної агітації.

З метою деталізації цієї процедури 8 вересня 2016 року рішенням НАЗК № 26 було затверджено Положення про аналіз Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Варто одразу ж відзначити, що на реалізацію державного контролю за своєчасністю подання, повнотою, відповідністю оформлення встановленим вимогам закону, а також достовірністю включених відомостей до щоквартальних фінансових звітів партій витрачається левова часта експертного потенціалу департаменту НАЗК з питань запобігання політичній корупції (приблизно 70-80% часу працівників зазначеного департаменту).

Цей вид державного контролю має циклічний характер, який складається з таких умовних стадій:

1) отримання та реєстрація щоквартальних фінансових звітів партій (40 днів з дня закінчення того чи іншого кварталу);

2) оприлюднення щоквартальних фінансових звітів партій на сайті НАЗК (10 днів з дня отримання кожного конкретного звіту);

3) ґрунтовний аналіз щоквартальних фінансових звітів партій на підставі та в порядку, визначеному Законом «Про політичні партії в Україні», а також Положенням про аналіз Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (триває два місяці з дня надходження звіту);

4) складання акту та висновку за результатами зазначеного вище аналізу;

5) у випадку встановлення фактів тих чи інших правопорушень:

– складаються протоколи про адміністративне правопорушення;

– надсилається інформація про вчинення злочину або іншого правопорушення органам, уповноваженим розглядати такі матеріали (НП, НАБУ тощо);

– вирішується питання про припинення чи зупинення бюджетного фінансування статутної діяльності партій (за наявності до того підстав);

6) відбувається юридичний супровід та представництво інтересів НАЗК у суді (передусім у справах про адміністративні правопорушення, ініційованих самим НАЗК) та правоохоронних органах.

Кожен такий етап триває близько трьох місяців. Перша стадія наступного циклу реалізації такого державного контролю (отримання та реєстрація щоквартальних фінансових звітів партій) починається ще на завершальних стадіях попереднього етапу реалізації цієї контрольної функції (зокрема тоді, коли ще відбувається юридичний супровід та представництво інтересів НАЗК у суді та правоохоронних органах). Тому цей вид державного контролю з боку НАЗК має не тільки циклічний, а й перманентний характер.

Станом на 1 квітня 2018 року вже відбулося вісім етапів щоквартального фінансового звітування партій (за І–ІV квартали 2016 року та І–ІV квартали 2017 року).

За нашими підрахунками за цей період до НАЗК мало надійти, щонайменше, 2 820 щоквартальних фінансових звітів партій (1400 – у 2016 році та 1 420 – у 2017 році)[1].

Реально ж до НАЗК надійшло лише 1 967 щоквартальних фінансових звітів партій (898 – у 2016 році та 1 058 – у 2017 році), що складає лише 70% від мінімальної кількості звітів, які мали бути подані за цей період. Як мінімум 864 щоквартальних фінансових звітів партій до НАЗК не надійшло (31%).

Загальна ситуація з поданням щоквартальних фінансових звітів у 2016–2017 роках

Попри зазначене вище варто відзначити, що кількість щоквартальних фінансових звітів, що подаються партіями до НАЗК, спочатку суттєво збільшувалася (пік – звітування за ІІ квартал 2017 року), а з ІІІ кварталу 2017 року почала стабільно зменшуватися.

Динаміка подання щоквартальних фінансових звітів у 2016–2017 роках

Так, якщо за І квартал 2016 року таких звітів було подано лише 192, що складало не більше 55% від загальної кількості зареєстрованих в Україні партій (за інформацією НАЗК), то за ІІ квартал 2017 року таких звітів вже було подано 276, що становило майже 78% від загальної кількості зареєстрованих в Україні партій.

Утім, за ІІІ квартал 2017 року партіями було вже подано на три звіти менше (273) порівняно з попереднім періодом звітування. За ІV квартал 2017 року було подано лише 255 щоквартальних фінансових звітів, що на 21 таких звітів менше, ніж було у ІІ кварталі 2017 року, що у відсотковому вираженні складає менше 72% від загальної кількості партій, зареєстрованих в Україні станом на 31 грудня 2017 року. В абсолютному вираженні нижчими показники були лише у перших трьох кварталах 2016 року, коли далеко не всі зміни до законодавства набрали чинності, коли ще не було форми для подання відповідних звітів, а значна частина партій просто не була проінформована про новели у цій сфері правового регулювання.

Період звітування

Реально-мінімальна кількість партій на момент звітування

(кільк. партій згідно даних Мінюсту + кільк. партій, яких немає за даними Мінюсту, але вони подали звіт до НАЗК)

Відсоток партій, що подали щоквартальний фінансовий звіт

І квартал 2016 року

348

55%

ІІ квартал 2016 року

349

57%

ІІ квартал 2016 року

351

71%

ІV квартал 2016 року

352

74%

І квартал 2017 року

355

77%

ІІ квартал 2017 року

355

78%

ІІІ квартал 2017 року

355

76%

ІV квартал 2017 року

355

72%

Зміна стійкої позитивної динаміка у поданні щоквартальних фінансових звітів до суттєвого зниження відповідних показників говорить про те, що державний контроль з боку НАЗК (в тому числі реагування на факти неподання партіями щоквартальних фінансових звітів шляхом ініціації процедури притягнення винних до адміністративної відповідальності за ст. 212-21 КпАП України) поступово стає все менш ефективним.

З нашої точки зору, зміна позитивної динаміки на негативну обумовлена двома основними причинами:

1. Партії, що не подають щоквартальних фінансових звітів, знаходяться у більш виграшній ситуації ніж ті партії, що таку звітність подають. Партії, які подають щоквартальні фінансові звіти, стають об’єктом державного контролю, НАЗК нерідко має до них ті чи інші претензії, а їхні майно, доходи та витрати стають публічно відкритими. За таких умов виникає загроза того, що ті чи інші внески на коритись партії будуть конфісковані, а особи, що їх здійснили, – притягнутими до відповідальності. За порушення тих чи інших правил подання щоквартальних фінансових звітів (наприклад, за те, що керівник забув підписати такий звіт) керівники партій нерідко притягаються до адміністративної відповідальності за ст. 212-21 КпАП України.

У цей же час партії, які не подають щоквартальних фінансових звітів, не зазнають будь-яких обмежень чи незручностей: їхні доходи та витрати залишаються «в тіні»; всі внески та особи, що їх здійснюють, залишаються «у безпеці» (поза реальними контрольними можливостями НАЗК); НАЗК не може висунути до такої партії жодних претензій щодо порушення правил фінансування партії чи подання фінансової звітності. Навіть, за достовірний факт неподання такого звіту притягти до відповідальності керівника такої партії практично неможливо, оскільки протокол про адміністративне правопорушення має бути або підписаний цим керівником, або має міститися застереження про те, що він відмовився від його підпису. На практиці ці особи просто ігнорують звернення НАЗК чим унеможливлюють застосування до них жодних заходів реагування.

2. Навіть, якщо НАЗК і вдається скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-21 КпАП України (за неподання такого звіту), то таких керівників партій це не сильно «лякає», адже суди визнають винними таких осіб лише у кожній третій такій справі (34%). До того ж застосовувані судами стягнення є настільки незначними (суди ніколи не призначають винним штраф понад 5 100 гривень), що таким особам набагато простіше (в тому числі й дешевше) сплатити такий штраф, ніж забезпечувати щоквартальне фінансове звітування партії, ставлячи під загрозу фінансове та організаційне «благополуччя» партії.

В абсолютному вираженні ці процеси зберігають приблизно ту ж саму динаміку. Зокрема кількість партій, які ухиляються від подання щоквартальних фінансових звітів, спочатку постійно зменшувалася, а тапер – постійно збільшується.

Якщо від фінансового звітування за І-ІІ квартали 2016 року ухилялося 166 партій, що на той момент складало не менше 46% від усіх зареєстрованих в Україні партій, то у ІІ кварталі 2017 року не подали звіти всього 91 партій, що складало 26,6% від усіх відомих НАЗК партій.

Станом на 31 грудня 2017 року від фінансового звітування ухиляється вже понад 28% зареєстрованих в Україні партій.

Кількість партій, які ухиляються від подання щоквартальних фінансових звітів

З інформації, наведеної у графіку, випливає, що заходи вживані НАЗК до партій-порушників є малоефективними чи взагалі неефективними, а позитивна динаміка в цій сфері говорить про те, що вже зараз слід вживати дієвих заходів для забезпечення високого рівня звітної дисципліни партій.

З нашої точки зору, вже найближчій часом конче необхідно:

1) віднести факт систематичного (наприклад, тричі поспіль) неподання щоквартальних звітів до числа підстав анулювання судом реєстрації партії (правом клопотання щодо здійснення такого анулювання має бути наділене НАЗК) (зміни до ст. 24 Закону «Про політичні партії в Україні»);

2) суттєво підвищити розміри штрафів (які можуть бути застосовані до керівництва партії) за порушення порядку подання (зокрема, неподання) до НАЗК фінансової звітності партії (зміни до ч. 1 ст. 212-21 КпАП України);

3) запровадити диференціацію адміністративної відповідальності в цій сфері, передбачивши у ч. 2 ст. 212-21 КпАП України значно суворішу відповідальність за повторне порушення порядку подання фінансової звітності.

Якщо говорити про партії, які подають щоквартальні фінансові звіти (як правило, це одні й ті самі партії), то варто відзначити, що в середньому при поданні понад третини таких звітів партії допускають порушення тих чи інших вимог чинного законодавства.

Загальна ситуація з якістю щоквартальних фінансових звітів[2]

Утім, така «невтішна» загальна картина якості партійного звітування обумовлена, передусім ситуацією зі звітами за перші два квартали 2016 року до якого, як виявилося, партії ще не були готові.

Це було обумовлено зокрема тим, що:

1) керівництво більшості партій, що подали звіти, не мало повної та достовірної інформації про своє майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру (особливо це стосується тих партій, які мали багато структурних утворень – отримати та узагальнити інформацію по всіх цих утвореннях у відведений час було практично неможливо)

2) партії не мали необхідного людського потенціалу за для складання принципово нової звітності – багато партій просто не мали відповідного персоналу (зокрема, бухгалтерів); діючі ж бухгалтери партій не мали досвіду складання таких принципово нових форм звітності;

3) було занадто мало часу для підготовки якісних щоквартальних фінансових звітів за перші два квартали 2016 року (це було обумовлено тим, що форма подання відповідного звіту була розроблена лише влітку 2016 року).

Починаю чи ж з ІІІ кварталу 2016 року і оперативність, і якість щоквартального фінансового звітування почала стрімко зростати. Партії поступово зібрали та узагальнили статистичну та фінансову інформацію по всіх своїх структурних утвореннях; багато партій запровадили систему внутрішнього аналізу, збору та систематизації такої інформації в середині партії; багато партій долучили до цієї роботи бухгалтерів на умовах аутсорсингу, а постійні бухгалтери отримали необхідний досвід і час; кожна партія почала планувати свою діяльність з урахуванням нових вимог до звітування тощо.

Динаміка зменшення кількості щоквартальних фінансових звітів, поданих з тим чи іншим порушенням вимог законодавства (у % до загальної кількості поданих звітів)

Отже, наразі можна з упевненістю стверджувати, що якість та оперативність фінансового звітування партій постійно покращується. Так, якщо із 192 щоквартальних фінансових звітів за І квартал 2016 року НАЗК виявило порушення у 187 (98%), то із 276 щоквартальних фінансових звітів за ІІ квартал 2017 року – лише у 47 (17%).

Так, в межах перших шести етапів звітування НАЗК перевірило 1446 щоквартальних фінансових звітів, у 659 з них воно виявило 1007 різних видів порушень[3].

Співвідношення різних видів порушень, допущених партіями у 2016-2017 роках[4]

У цілому структура (розподіл по видам) порушень законодавства про партії під час щоквартального фінансового звітування на різних етапах звітування є приблизно однаковою.

Разом із тим, аналіз змін структури цих порушень на різних етапах звітування дозволяє стверджувати про наявність певних тенденцій у цій сфері.

Зокрема, найбільш поширеним видом порушення є та залишається встановлення неповноти інформації, поданої партією у щоквартальному фінансовому звіті (понад половину всіх порушень).

Динаміка виявлення НАЗК неповноти інформації, поданої партією у щоквартальному фінансовому звіті​[5]

Із наведеної вище інформації випливає, що покращення загальної ситуації зі звітуванням партій (станом на кінець 2017 року) пов’язане, передусім, із тим, що протягом 2016 року партії поступово зібрали та узагальнили статистичну та фінансову інформацію по всіх своїх структурних утвореннях та пристосувалися до вимог щодо обсягу, форми та змісту надання інформації в межах щоквартального фінансового звіту.

Варто відзначити, що кількість таких правопорушень постійно зменшується як у абсолютному, так і відносному вираженнях. Так, якщо за результатами аналізу щоквартальних фінансових звітів за І квартал 2016 року НАЗК таке правопорушення було виявлено у 98% всіх звітів, поданих порушеннями, то за результатами аналізу щоквартальних фінансових звітів за ІІ квартал 2017 року таке правопорушення було виявлено у 68% всіх звітів, поданих порушеннями.

Динаміка виявлення НАЗК інших порушень, допущених партіями під час щоквартального звітування

Традиційно приблизно чверть усіх порушень складає невідповідність оформлення щоквартального фінансового звіту вимогам законодавства або актів НАЗК. При цьому досить дивним є той факт, що пік цих порушень припадає не на перші два квартали звітування, а на третій – ІІІ квартал 2016 року. Складається враження ніби партії спочатку оформлювали звіти правильно, а потім через якісь обставини перестали це робити. Насправді ж у перші два квартали було не менше таких випадків, просто НАЗК, враховуючи надзвичайно обмежений час у партій для підготовки повноцінних щоквартальних фінансових звітів за І та ІІ квартали 2016 року вирішило не документувати відповідні факти.

На перших етапах звітування (особливо за І та ІІ квартали 2016 року) близько чверті щоквартальних фінансових звітів подавалися партіями невчасно. Утім, партії досить швидко пристосувалися до нових вимог законодавства в цій сфері – у 2017 році понад 97% щоквартальних фінансових звітів подаються вчасно.

Попри позитивні тенденції щодо переважно формальних аспектів подання партіями фінансової звітності (вчасність, повнота, правильність оформлення), варто відзначити, що кількість виявлених НАЗК порушень законодавства щодо фінансування партій постійно збільшується (!). Якщо у І–ІІ кварталах 2016 року НАЗК не встановило жодного такого факту, то за результатами звітування у І–ІІ кварталах 2017 року НАЗК виявило 19 випадків порушення законодавства щодо фінансування партій.

З нашої точки зору, це говорить не стільки про фактичне збільшення проявів такої протиправної поведінки представників партій чи їх спонсорів, скільки про те, що НАЗК з кожним наступним етапом звітування стає все більш компетентним органом, який демонструє спроможність виявлення більш складних форм порушення порядку фінансового звітування партій.

Разом із тим, численні дослідження, що проводяться громадськими активістами та журналістами-розслідувачами, говорять про те, що реальна картина в ці сфері є набагато гіршою – в Україні дуже поширені найрізноманітніші форми порушення законодавства про фінансування партій (від отримання внесків готівкою, фіктивних підприємств та громадських організацій до здійснення внесків з використанням чужих персональних даних, здійснення політичної реклами під виглядом статутної діяльності громадських організацій тощо)[6].

Ситуація з виявленням НАЗК недостовірної інформації у щоквартальних фінансових звітах не має якоїсь специфіки. У різні періоди звітування НАЗК виявляло від 1 до 16 звітів, до яких було внесено недостовірну інформацію. Перевірка останніх етапів звітування (ІV квартал 2016 року, І–ІІ квартали 2017 року) показала, що цей показник стабілізувався – це правопорушення виявляється у 5–6 щоквартальних фінансових звітах, що складає близько 2% від загальної кількості поданих до НАЗК звітів.

Знову ж таки за твердженнями громадськості випадків відображення недостовірної інформації у фінансових звітах партій набагато більше. Про всі ці випадки громадськість інформує НАЗК, а останнє намагається оцінити відповідну інформацію, зібрати достовірні дані та надати їм відповідну правову оцінку та оформлення.

Моніторинг діяльності НАЗК показав, що для суттєвого покращення ситуації з виявленням порушень законодавства щодо фінансування партій, а також надання недостовірної інформації у щоквартальних фінансових звітах необхідно було б:

1) заборонити здійснювати внески на користь партій громадським, благодійним та іншим неприбутковим організаціям;

2) встановити більш чіткі критерії визначення факту спонсорства та визначення розмірів внесків на користь партії у формі товарів, робіт або послуг;

3) запровадити обов’язок звітування перед НАЗК «третіх осіб», тобто осіб, які надають партіям товари, роботи або послуги[7];

4) розбудувати територіальні структурні підрозділи НАЗК;

5) налагодити співпрацю з громадськими активістами та журналістами-розслідувачами;

6) запровадити з боку громадськості постійний моніторинг та висвітлення у ЗМІ діяльності судів у контексті розгляду відповідної категорії справ;

7) передати право здійснення досудового розслідування у провадженнях, відкритих за ст. 159-1 КК України, від НП до НАБУ, а їхнього розгляду – до Вищого антикорупційного суду.

На останок варто відзначити, що у 2016–2017 роках НАЗК не було виявлено жодного факту порушення партіями законодавства щодо фінансування передвиборчої агітації, що обумовлено тим, що в цей період не відбувалося повноцінних загальнодержавних виборів.

Висновки. Державний контроль за своєчасністю подання, повнотою, відповідністю оформлення встановленим вимогам закону, а також достовірністю включених відомостей до щоквартальних фінансових звітів партій має циклічний та перманентний характер і складається з 6 відносно відокремлених за змістом умовних стадій.

Загальна ситуація з поданням щоквартальних фінансових звітів у 2016–2017 роках виглядає дуже невтішно. Передусім, варто відзначити, що за всі вісім етапів щоквартального фінансового звітування до НАЗК надійшло лише 1 967 щоквартальних фінансових звітів партій, хоча мало надійти як мінімум 2 820 таких звітів (70%). Утім, ще гіршою обставиною є те, що після півторарічного етапу поступового збільшення кількості подання таких звітів почався етап стрімкого зменшення рівня звітності партій перед НАЗК. Зміна стійкої позитивної динаміки у поданні щоквартальних фінансових звітів до різкого та стійкого зниження відповідних показників говорить про те, що державний контроль з боку НАЗК стає все менш ефективним. Це обумовлено передусім тим, що за існуючих нині умов партії, що не подають щоквартальних фінансових звітів, знаходяться у значно виграшній ситуації, ніж ті партії, які таку фінансову звітність подають.

Загальна ситуація з якістю щоквартальних фінансових звітів (з точки зору наявності в них тих чи інших помилок, виявлених за їх результатом порушень тощо) є не дуже гарною, адже в середньому без порушень подається лише 62% таких звітів. Щоправда, у цій сфері спостерігається стрімка позитивна динаміка, яка говорить про те, що партії все більше звикають до нових «правил гри» у цій сфері.

У щоквартальних звітах, поданих з тими чи іншими порушеннями, НАЗК найчастіше (55%) встановлювало факт неповноти наданої інформації. У 26% таких звітів НАЗК виявило факт невідповідності оформлення звіту встановленим вимогам, а в 11% – факт невчасності їх подання. Випадки порушення законодавства щодо фінансування партій НАЗК встановлюються дуже рідко, що говорить не стільки про високий рівень законності та прозорості «реального» фінансування партій, скільки про дуже обмежені можливості НАЗК в цій сфері: наразі НАЗК фактично позбавлене можливості встановлювати факти отримання партіями внесків готівкою; встановити незаконність спонсорства чи надання внесків на користь партії у вигляді товарів, робіт або послуг майже неможливо; у НАЗК практично немає можливості отримувати та аналізувати фактичну інформацію про витрати партій на регіональному та місцевому рівнях; «треті особи», які надають партіям товари, роботи або послуги, майже завжди знаходяться з представниками партій у «змові», а тому отримати від них достовірну інформацію про реальну вартість та/або обсяги цих товарів, робіт або послуг неможливо).

Підвищення ефективності цього виду державного контролю можливе лише, якщо буде вжито комплекс заходів, спрямованих на:

1) підвищення звітної дисципліни партій (віднесення факту систематичного неподання партією щоквартальних фінансових звітів до числа підстав анулювання її реєстрації; встановлення більш суворої відповідальності за порушення порядку подання такої звітності; запровадження значно суворішої відповідальність за повторне порушення порядку подання фінансової звітності; запровадження з боку громадськості постійного моніторингу та висвітлення діяльності судів у контексті розгляду відповідної категорії справ);

2) розширення реальних можливостей держави у зборі, документуванні та розгляді випадків порушення законодавства про фінансування партій (заборона здійснення внесків на користь партій громадськими, благодійними та іншими неприбутковими організаціями; встановлення чітких критеріїв визначення спонсорства та розмірів внесків у формі товарів, робіт і послуг; запровадження обов’язку звітування перед НАЗК «третіх осіб», тобто осіб, які надають партіям товари, роботи або послуги[8]; розбудова територіальних структурних підрозділів НАЗК по всій країні; налагодження співпраці з громадськими активістами та журналістами-розслідувачами; передача права здійснення досудового розслідування у провадженнях, відкритих за ст. 159-1 КК України, від НП до НАБУ, а їхнього розгляду – до Вищого антикорупційного суду).

Рекомендації. З метою забезпечення ефективного державного контролю за своєчасністю подання, повнотою, відповідністю оформлення встановленим вимогам закону, а також достовірністю включених відомостей до щоквартальних фінансових звітів партій необхідно:

1) забезпечити максимально якісний державний контроль у цій сфері (у межах вже існуючих можливостей), шляхом:

– використання всіх законних способів перевірки інформації, що надається у фінансових звітах партій;

– розбудови та започаткування повноцінної діяльності територіальних підрозділів НАЗК;

– постійного підвищення кваліфікації працівників, які відповідають за перевірку щоквартальних фінансових звітів, а також виявлення та документування, вчинених правопорушень (в частині роботи з відкритими реєстрами, з формами та способами отримання інформації за запитами, здійснення перевірок тощо);

– визначення кола осіб (з поглибленим вивчення матеріального та процесуального права), які в межах Департаменту НАЗК з питань запобігання політичній корупції відповідатимуть за супроводження адміністративних і кримінальних матеріалів у судах і НП;

– налагодження ефективної співпраці з громадськими активістами та журналістами-розслідувачами в контексті вивчення та документування неправомірної поведінки партій, яку виявили такі особи;

2) адвокатувати внесення системних змін до законодавства України в цій сфері, якими зокрема:

– віднести факт систематичного (наприклад, тричі поспіль) неподання щоквартальних звітів до числа підстав анулювання судом реєстрації партії (правом клопотання щодо здійснення такого анулювання має бути наділене НАЗК) (зміни до ст. 24 Закону «Про політичні партії в Україні»);

– суттєво підвищити розміри штрафів (які можуть бути застосовані до керівництва партії) за порушення порядку подання (зокрема, неподання) до НАЗК фінансової звітності партії (зміни до ч. 1 ст. 212-21 КпАП України);

– запровадити диференціацію адміністративної відповідальності в цій сфері, передбачивши у ч. 2 ст. 212-21 КпАП України значно суворішу відповідальність за повторне порушення порядку подання фінансової звітності;

– заборонити здійснювати внески на користь партій громадським, благодійним та іншим неприбутковим організаціям;

– встановити більш чіткі критерії визначення факту спонсорства та визначення розмірів внесків на користь партії у формі товарів, робіт або послуг;

– запровадити обов’язок звітування перед НАЗК «третіх осіб», тобто осіб, які надають партіям товари, роботи або послуги[9];

– передати право здійснення досудового розслідування у провадженнях, відкритих за ст. 159-1 КК України, від НП до НАБУ, а їхнього розгляду – до Вищого антикорупційного суду.


[1] Тут наведена мінімальна кількість звітів, обрахована виходячи з числа відомих НАЗК партій на момент кожного етапу звітування. В реальності ж кількість таких партій дещо більша. Відтак і щоквартальних фінансових звітів мало бути ще більше.

[2] Інформація надається за результатами аналізу висновків НАЗК на щоквартальні фінансові звіти партій за І–ІV квартали 2016 року та І–ІІ квартали 2017 року.

[3] Невідповідність кількості виявлених НАЗК порушень кількості звітів пояснюється тим, що при поданні одного й того ж звіту партія може припуститися кількох правопорушень.

[4] У діаграмі міститься інформація про співвідношення різних видів порушень, встановлених НАЗК за результатами аналізу звітів за І–ІV квартали 2016 року та І–ІІ квартали 2017 року, виражена у відсотках до загальної кількості таких правопорушень.

[5] У цій діаграмі інформація надається у абсолютних показниках, тобто в ній наведено інформацію про кількість щоквартальних фінансових звітів, у яких НАЗК виявило таке правопорушення.

[6] Див, зокрема, публікації на сайті «Золото партій» (режим доступу : http://zp.chesno.org/).

[7] Питання про запровадження звітування перед НАЗК «третіх осіб» є вельми дискусійним / спірним, а тому експерти ЦППР розглядають цей захід лише як один із потенційно можливих механізмів суттєвого підвищення ефективності державного контролю в цій сфері.

[8] Питання про запровадження звітування перед НАЗК «третіх осіб» (осіб, які надають партіям товари, роботи або послуги) є вельми дискусійним, а тому ЦППР розглядає цей захід не як вкрай необхідний захід, а лише як один із потенційно можливих механізмів суттєвого підвищення ефективності державного контролю в цій сфері.

[9] Питання про запровадження звітування перед НАЗК «третіх осіб» є вельми дискусійним / спірним, а тому експерти ЦППР розглядають цей захід лише як один із потенційно можливих механізмів суттєвого підвищення ефективності державного контролю в цій сфері.