exit
search
27 квітня 2018

Проблеми, які заважають українським міністерствам реформуватися

Кабінет Міністрів України підготував проміжний звіт про виконання у 2016-2017 роках Стратегії реформування державного управління на 2016-2020 роки. Стратегія схвалена розпорядженням Уряду на вимогу українських та європейських експертів, коли стало очевидно: спроби швидких економічних та соціальних реформ після Революції Гідності у 2014-2015 роках виявилися провальними через неспроможність більшості міністрів ефективно формувати політику та впроваджувати реформи.

Відповідно до рекомендацій європейських експертів Стратегія передбачила запровадження в діяльність Уряду та міністерств аналізу політики, стратегічного планування, реформування апаратів міністерств, наповнення організаційних структур новими реформаторськими кадрами. Було заплановано внесення змін до Регламенту Уряду.

У звіті Уряду зазначено, що, порівняно з 2016 роком, у 2017 році відзначається суттєве прискорення реалізації Стратегії за рівнем виконання заходів та індикаторів виконання. Згідно з результатами моніторингу, під кінець 2017 року 10 завдань реформи (37%) виконані або виконуються відповідно до плану, 16 завдань мають незначне відставання, одне завдання (4%) не виконано.

Експерти Центру політико-правових реформ та Реанімаційного пакету реформ також проаналізували стан виконання Стратегії за 2016-2017 роки. Порівняно з оцінкою Уряду, їх оцінка є більш критичною, як і оцінка Програмою SIGMA дотримання принципів державного управління в Україні, викладена у проекті звіту станом на березень-квітень 2018 р.

Найважливішим на нинішньому етапі реформи є реформування апаратів 10 пілотних міністерств. За результатами обговорення стану реформування міністерств на засіданні Координаційної ради з питань реформування державного управління 6 з 10 міністерств (Міненерговугілля, Мінкультури, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров`я, Мінсоцполітики, Мінрегіон) визнані достатньо успішними. До 4-ох міністерств (Мінагрополітики, Мін`юст, Мінінфраструктури, Мінфін) висловлені конкретні зауваження та пропозиції.

Основними проблемами в ході реформування міністерств є наступні.

По-перше, нерозуміння політичним керівництвом міністерства поняття та обсягу формування державної політики, за яку вони відповідають. Часто діяльність міністерств зводиться до поточного адміністрування та виконання доручень. А проблема відсутності аналізу політики не усвідомлюється працівниками міністерств.

По-друге, міністерства намагаються надмірно подрібнити сфери державної політики, за які вони відповідають. При цьому створити велику кількість директоратів, перейменувавши старі структурні підрозділи в директорати і майже не змінивши їх завдання та функції. Оскільки в новостворених директоратах передбачена значно вища заробітна плата, в тому числі за рахунок допомоги ЄС, такий підхід забезпечує підвищення заробітної плати в апараті міністерства.

По-третє, в багатьох міністерствах применшується роль державного секретаря. Міністр та його заступники не дають йому можливості здійснювати управління всім апаратом міністерства та керувати реформою. Результативному впровадженню реформи міністерств перешкоджає велика кількість заступників міністра, які були призначені в 2016 році у зв’язку із слабкістю апаратів міністерств та відсутністю структурних підрозділів, які б займалися формуванням політики.

Міністерство охорони здоров`я, Мінінфраструктури та Мінфін відстають від строків відбору та призначення фахівців з питань реформ. Це створює перешкоди для належного функціонування їх директоратів.

Серед причин того, що частина заходів з реалізації Стратегії не виконані чи виконані з порушенням строків або неповною мірою є недостатньо активне керівництво реформою з боку Прем`єр-міністра України. Повноваження в цій частині делеговані Міністру Кабінету Міністрів України. Однак його авторитету та впливовості не вистачає, щоб кардинально змінити ситуацію: багато міністрів суб’єктивно ставляться до реформи і вважають її непотрібною. Її активізації сприяло б посилення впливу Прем`єр-міністра на відповідних міністрів у цьому питанні. Це руйнувало б укорінені стереотипи політиків і чиновників, що треба зберігати традиційні пострадянські методи роботи міністерств.

З квітня в Україні розпочалася реалізація проекту ЄС EU4PAR. Проект спрямований на підтримку виконання Стратегії реформи державного управління.

Ігор Коліушко, Вікторія Дерець, експерти Центру політико-правових реформ

Оригінал статті: BlogActive