exit
search
23 квітня 2018

В Україні вперше створена система, яка дозволяє побачити перспективи розвитку держави, - Керівник політичного відділу Представництва ЄС в Україні

Зараз система влади в Україні краще збалансована, ніж до 2004 року і після 2010 - нарешті є змога побачити, де саме є прогалини і що необхідно доопрацювати. Про це заявив Керівник політичного відділу Представництва ЄС в Україні Фабіо Делла П’яцца 20 квітня під час міжнародного круглого столу «Конституційна реформа: рекомендації для України», присвяченому презентації звіту «Напівпрезиденціалізм та інклюзивне врядування в Україні: пропозиції для конституційної реформи».

   

Документ підготували Міжнародний Інститут демократії і сприяння виборам (International IDEA), Центр конституційних трансформацій та Центр політико-правових реформ. Фабіо Делла П’яцца додав: «Хоча Україна розвивається лише протягом незначного часу своєї незалежності, проте вже має досвід побудови конституційної моделі країни, і ЄС створює підґрунтя для розвитку конституційної реформи. Це – одна з умов Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом».

Директор Програми USAID РАДА та Член Конституційної Комісії Ігор Когут зауважив, що у Звіті є цінні експертні пропозиції для покращення балансу гілок влади в Україні та конституційної побудови країни. До того ж документ цінний не лише в умовах сучасного розвитку України, але матиме сенс і впродовж багатьох наступних років, адже викладений комплексний погляд міжнародних експертів на загальні проблеми в державі.

«Можливо, в умовах війни на Сході України не так доцільно обговорювати повноваження президента, але цей круглий стіл покладе гарний початок для подальших дискусій на цю тему. Звіт містить раціональні рекомендації, і робить гарний внесок для побудови ефективної системи державної влади в майбутньому», - наголосив Секретар Венеційської комісії Ради Європи Томас Маркерт.

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зазначив, що українська традиція – це звертати увагу на Конституцію лише тоді, коли змінюється влада, коли їй це вигідно. Звіт показує, як в цьому контексті можна владнати проблеми - приміром, у відносинах парламенту і президента.

     

Суджит Чоудрі, урядовий радник більше 20 країн та один з авторів Звіту, підкреслив, що мета цього документу – вивчити, як сформувати стабільну та ефективну систему врядування в Україні, порівнюючи існуючу систему  з іншими країнами. Напівпрезидентська форма правління може бути реалізована в багатьох формах, і головним завданням є віднайдення найкращої для України. «В Україні від самого початку відбувалося протистояння двох моделей: президентсько-парламентської і премєрсько-президентської. Постійно відбуваються коливання від однієї системи до іншої. Чому? Через брак порозуміння між політичними колами: як розподілити повноваження Президента і Прем’єр-міністра. Якщо їх прояснити – можна стабілізувати політичну сиcтему», - пояснив Чоудрі. Сьогодні в державі повноваження Президента менші, ніж в Прем’єр-міністра, але їх потрібно ще зменшувати – тоді це стабілізує систему. В усіх напівпрезидентських республіках в різних країнах спостерігається тенденція тяжіння президента до автократії – саме тому його повноваження треба поступово зменшувати законодавчим шляхом. При цьому Парламент має контролювати належним чином роботу як Президента, так і Прем’єр-міністра.

Томас Седеліус, професор політичних наук в університеті Даларни (Швеція) та другий автор Звіту, пояснив рекомендації, наявні у Звіті. «Модель напівпрезиденціалізму передбачає, що президент функціонально виконує щось середнє між формальною роллю в державі і тією, коли він має реальний вплив. Він повинен впливати на формування зовнішньої політики, представляти країну на міжнародних зустрічах. Паралельно треба давати більше повноважень уряду, тобто – вибудовувати справді якісну співпрацю між різними державними інституціями».

«Сьогодні існує позиція, нав’язана нам владою: конституційна реформа не на часі. Та ми недооцінюємо ризики, закладені в самому тексті Конституції України», - помітила Юлія Кириченко, третій автор Звіту та керівник проектів ЦППР з питань конституційного права. «Наприклад, політики говорили, що в 2014 році проведуть конституційну реформу і основним завданням буде розроблення якісного балансу гілок влади. Зараз 2018 рік, та ми знову про це говоримо», - зазначила вона. Кириченко окреслила деякі пропозиції, які автори чітко зазначили у Звіті: надати уряду право самостійно призначати і контролювати представників місцевої влади, не запроваджувати двопалатний парламент – він посилить ризики блокування законопроектів, і позбавити президента права ініціювати зміни до Конституції.

   

З усіма пропозиціями можна ознайомитися у звіті «Напівпрезиденціалізм та інклюзивне врядування в Україні: пропозиції для конституційної реформи».