exit
search
18 квітня 2018

У Львові відбувся тренінг з інтеграції базових адмінпослуг до ЦНАП

11-12 квітня у м. Львові відбувся дводенний тренінг «Інтеграція нових послуг до центрів надання адміністративних послуг: виклики та шляхи подолання». Метою тренінгу було обговорення законодавчих та практичних проблем інтеграції усіх найпопулярніших серед громадян адміністративних послуг до центрів надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), а також шляхів забезпечення їх максимальної якості для громадян за нового рівня інтегрованості. До участі у тренінгу були запрошені керівники окремих міських, селищних ЦНАП та ЦНАП РДА з Львівської, Волинської, Рівненської, Чернівецької та Хмельницької областей, представники управлінь соціального захисту населення при районних державних адміністраціях (РДА) та виконкомах міських рад (далі – УСЗН), а також представники відділів реєстрації актів цивільного стану (далі – РАЦС). Перший день тренінгу був присвячений переважно обговоренню ключових питань інтеграції соціальних послуг до ЦНАП,  а також послуг з реєстрації транспортних засобів. Протягом другого дня заходу учасники концентрувались на обговоренні проблем інтеграції до ЦНАП послуг РАЦС та паспортних послуг.

Відкрив тренінг заступник голови правління ЦППР Віктор Тимощук, запропонувавши учасникам висловити свої думки щодо інтеграції базових послуг до ЦНАП.

Надалі слово взяв начальник відділу розвитку системи надання адміністративних послуг Мінекономрозвитку Олександр Каменчук, який запевнив учасників заходу у підтримці Урядом процесів децентралізації та інтеграції публічних послуг до ЦНАП.

«Якою є політика держави щодо тих питань, які ми зібралися сьогодні обговорити? Хочу Вас запевнити – і Прем’єр-міністр, і Верховна Рада, і Президент України вважають, що децентралізація адміністративних послуг не має зупинятися. Розвиток ЦНАП, і взагалі реформа системи надання адмінпослуг, є одним з головних пріоритетів у політиці Уряду. Не слід думати, що ми вже зупинилися на прийнятті Розпорядження Уряду № 523. Ні, це не так. У планах Кабміну є ще великий обсяг повноважень для передачі на місця. Є позиція Міністра Кабінету Міністрів, що міністерства взагалі мають припинити надання адміністративних послуг, а натомість мають виключно формувати політику. Є і позиція наших європейських партнерів, які виступають проти паралельного надання послуг та за їх передачу на місцевий рівень. В той же час, є і багато проблемних питань щодо організації надання адмінпослуг у ЦНАП, є неузгодженості не на центральному, а саме на місцевому рівні. А тому їх варто вирішувати» - зазначив Каменчук.

Для того, щоб краще зрозуміти, якими ж є основні перешкоди на шляху інтеграції соціальних послуг до ЦНАП, як їх можна подолати та яким чином ці послуги краще інтегрувати до таких «прозорих офісів», учасникам тренінгу було запропоновано розділитися на три групи та провести «мозковий штурм» у своїх міні-командах.  За результатами цих обговорень були виявлені такі найпоширеніші острахи та контраргументи представників УСЗН:

- адміністратори ЦНАП недостатньо компетентні, щоб приймати документи на соціальні послуги. Для цього треба знати дуже багато нюансів  та особливостей. До того ж відвідувачі часто прагнуть отримати фахові консультації перед отриманням послуги;

- у багатьох містечках УСЗН знаходяться поряд із ЦНАП, а тому у особи не забирає багато часу переміщення з одного місця в інше;

- процедури щодо надання соціальних послуг (особливо щодо призначення субсидій) занадто складні і адміністратори з ними не впораються. Лише після змін до законодавства щодо їх спрощення можливо говорити про інтеграцію соціальних послуг до ЦНАП;

- у великих містах призначається велика кількість різноманітних субсидій, а тому є багато «ручної» роботи, щоб розбиратися з ними. Правила щодо надання субсидій часто змінюються. У адміністраторів ЦНАП немає кваліфікації і досвіду, щоб впоратись з наданням цих послуг;

- для надання соціальних послуг наявне спеціальне програмне забезпечення і є різні програми з якими треба вміти працювати. Це вміють лише працівники УСЗН. Просто віддати доступ до програм – не вирішення питання;

- в УСЗН не вистачає персоналу, щоб передати його частину до ЦНАП;

- спочатку необхідно забезпечити єдину законодавчу базу для соціальних послуг та єдиний доступ до баз даних, а вже потім інтегрувати соціальні послуги до ЦНАП.

Щоб розвіяти страхи представників УСЗН та поділитися успішним досвідом ЦНАП м. Луцька з інтеграції до нього соціальних послуг, з презентацією виступила керівниця цього ЦНАП Лариса Карп’як. Досвід Луцького ЦНАП засвідчує – адміністратори центру цілком здатні впоратись із прийомом документів для надання соціальних послуг, а введення цих послуг у ЦНАП лише полегшує роботу УСЗН та дозволяє громадянам отримувати широкий пакет адмінпослуг за один візит. Жодного «колапсу» внаслідок такого процесу передачі послуг у Луцьку не відбулось.

«Навіть якщо доведеться окремим працівникам УСЗН перейти у структуру ЦНАП, то повірте, для вас нічого не зміниться, не треба боятися, що хтось у когось забере роботу. Для надання послуг соціальної сфери адміністратор приймає документи, а рішення щодо призначення або не призначення допомоги залишається за УСЗН. Яким чином у нас це відбувалось? Коли пішли нарікання на працівників департаменту соцполітики, що вони не справляються з прийняттям документів на субсидію через велику кількість відвідувачів, ми просто запропонували їм: давайте ми вам допоможемо приймати документи, допоможемо заповнювати заяви. Вони, оглянувши наш ЦНАП, погодились. І саме адміністратори почали допомагати приймати ці вхідні пакети документів і передавати в департамент соцполітики на опрацювання. До того ми запустили двох представників в наш ЦНАП, вони в нас працювали впродовж двох місяців, приймали документи на соцпослуги, а адміністратори були біля них і вчилися. Через 2 місяці у нас вивільнились вакансії і вони увійшли в штат ЦНАПу» – резюмувала Карп’як.

Після закінчення усіх обговорень учасники тренінгу вирушили до ЦНАП м. Львова для вивчення досвіду цього центру з інтеграції публічних послуг. Керівниця даного ЦНАП Валентина Бартошик провела екскурсію учасникам тренінгу у його приміщенні та поділилась практичним досвідом щодо надання більшості послуг у ньому. В центрі уваги були послуги з реєстрації транспортних засобів та видачі посвідчення водія, адже вони інтегровані до ЦНАП м. Львова. Так, сервісний центр МВС у м. Львові уклав меморандум з Львівським ЦНАП та направив до нього своїх працівників і обладнання. Спочатку це був один працівник, але згодом МВС вирішило збільшити свій штат у ЦНАП. В той же час, за словами Валентини Бартошик, основний потік споживачів цих послуг припадає на Сервісний центр МВС.

В центрі уваги другого дня тренінгу були послуги РАЦС та паспортні послуги.

Перед обговоренням шляхів інтеграції послуг РАЦС до ЦНАП, Віктор Тимощук підбив підсумки першого дня тренінгу та надав настанови на другий.

«Ми намагаємося дивитися на процес надання послуг крізь призму моделі життєвих ситуацій людини. Якщо людина приходить у зв’язку з життєвою подією до ЦНАП – вона повинна мати змогу отримати одразу цілий набір послуг. Приклад, який близький і для РАЦС і для УСЗН – це народження дитини, коли потрібно зареєструвати факт народження, зареєструвати місце проживання дитини і отримати державну допомогу. Зручно, коли в одному місці можна замовити це все. Отже, бажано, щоб усі послуги надавались в одному місці і люди знали, що в них є одна точка контакту. Крім того, одну точку контакту легше облаштувати належними умовами. Але цю інтеграцію необхідно зробити безболісною і такою, що не несе негативних наслідків» – зазначив Тимощук.

Присутні представники відділів РАЦС не мали заперечень щодо передачі цих послуг до надання через ЦНАП. Деякі з них поділилися досвідом щодо надання послуг з реєстрації народження дитини у пологових будинках та зауважили: якщо це можна робити там, то цілком реально надавати таку послугу і у ЦНАП.

Експерт проекту U-LEAD Роман Матвійчук поділився з учасниками тренінгу досвідом інтеграції паспортних послуг до ЦНАП.

«Які кроки необхідно пройти для організації надання через ЦНАП послуг з оформлення біометричних паспортів? Всі починається з аналізу потреб, оцінки економічної ефективності, оцінки соціальної складової. Тобто ви маєте розуміти наскільки це ефективно для вашого ЦНАП. У нас була одна ОТГ – Кіптівська і для цієї ОТГ робили рекомендації щодо того, чи потрібно до її ЦНАП інтегрувати паспортні послуги, оскільки громада складає 2,5 тис. мешканців. Але якщо протягом дня Ваш ЦНАП оформляє 15 закордонних паспортів – це щонайменше 55 тис. грн. щомісячного доходу у місцевий бюджет. Якщо це термінове оформлення – то ця сума ще збільшується. Але при цьому треба пам’ятати, що видача особі ID-картки у 14 років здійснюється безкоштовно» - зазначив Матвійчук. Також експерт додав, що «крім підготовки приміщення і крім організації прокладання каналу зв’язку є ще бюрократичні процедури, які треба пройти. Так, необхідно узгодити питання укладення договору доручення на часткову обробку персональних даних із тер. підрозділом ДМС, узгодити питання укладення договору із ДП «Документ». Спеціалізоване програмне забезпечення ЦНАП можуть отримувати від ДМС безкоштовно. При цьому, ЦНАП, що не мають ІТ-фахівців для технічної підтримки робочих станцій пропонується укласти договір техпідтримки з ДП «Документ»». Відносно вимог до приміщення Матвійчук зазначив наступне: «офіційних вимог ДМС до приміщення я не бачив. Вимоги ж до робочих станцій надіслані у листопаді 2017 року Мінекономрозвитку листом обласним державним адміністраціям за попередньо наданою інформацією ДМС у листопаді 2017 року, скан-копія якого додається».

Підбив підсумки тренінгу керівник Центру досліджень місцевого самоврядування Ігор Бригілевич із такими словами:

«Наше основне завдання – створення належних умов отримання послуг завдяки налагодженню роботи ЦНАП. А належного ЦНАП не буде, якщо не будуть там інтегровані ті послуги, які найбільш потрібні громадянам. На даний момент, це всі реєстраційні послуги: бізнес, нерухомість, місце проживання, акти цивільного стану. А також це соціальні послуги. У Вінниці, наприклад, вони становлять 60 % від усіх послуг за якими звертаються громадяни. Вся решта послуг – це 40 %. І якщо цих послуг не буде у ЦНАП, то належного сервісу для громадян не буде».

Захід відбувся в рамках проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», що здійснюється Центром політико-правових реформ за фінансування Європейського Союзу