exit
search
17 квітня 2018

Конституційна скарга захистить людину від свавілля законів, - Голова КСУ Станіслав Шевчук

16 квітня 2018 р. Центр політико-правових реформ провів круглий стіл «Конституційна скарга: перші кроки», під час якого презентував аналіз впровадження інституту конституційної скарги в Україні. Звіт  дає оцінку спроможності Конституційного Суду розглядати конституційні скарги громадян та надає висновки щодо того, як українці можуть захистити свої права шляхом звернення до Конституційного суду. Звіт підготовлено експертами Центру політико-правових реформ в рамках грантового проекту «Конституційна скарга: новий інститут захисту прав громадян в Україні», який здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Експерти проаналізували типові помилки громадян при складанні скарг та визначили, що 77% скарг визнано такими, що не відповідають вимогам.

Юлія Кириченко, керівник проектів ЦППР з питань конституційного права, наголосила на основних помилках скарг: підписані не особисто, подані не державною мовою, відсутнє обґрунтування оспорюваних положень тощо. Експерт відзначила: хоча старт розгляду конституційних скарг і запізнився, але у квітні 2018 р. таки розпочався. Тепер громадськість очікує на перші рішення КСУ щодо скарг. 

Станіслав Шевчук, Голова Конституційного Суду, підкреслив: «Конституційна скарга змінить обличчя української правової системи, вона захистить людину. На жаль, закони теж можуть бути свавільними, отже скарга – це той інструмент, який громадянин може використати для свого правового захисту». Зараз перед Конституційним Судом стоїть завдання уникнути свавілля законів за допомогою конституційної скарги, для цього треба пояснити громадянам, як правильно такі скарги складати і подавати. Незабаром будуть перші ухвали Конституційного Суду щодо скарг, і суспільство побачить обґрунтування і типові помилки на прикладах. Шевчук пояснив, що для повного запровадження конституційної скарги в Україні Суд має зважати і на норми міжнародного права, і на рішення ЄСПЛ. «КСУ – це лише авторитет рішень. У нас немає великого гаманця чи шаблі, авторитет – це все, що ми маємо. Конституційному Суду необхідно відновлювати довіру громадян до себе, до свого авторитету», - резюмував Станіслав Шевчук.

Голова політичної секції Місії ЄС в Україні Фабіо Делла-Паца звернув увагу, що ефективна реалізація подання і розгляду конституційної скарги, а потім і втілення результатів, залежить від багатьох акторів: суддівського корпусу, адвокатів, юристів, і просто громадян. Всі мають вчити і розуміти, що таке скарга, як її правильно скласти і подати, чого треба досягти з її допомогою. Тобто, як комплексно використовувати цей інститут. Фабіо Делла-Паца запевнив: «Європейський Союз готовий підтримати Україну у запровадженні конституційної скарги, поділитися досвідом і допомогти зрозуміти, як судова система, адвокатура, і т.д. можуть підтримати Конституційний Суд у цьому питанні».

«Ми будемо відзначати і позитивні аспекти діяльності КСУ, і негативні. Також повсякчас сприяти і експертно допомагати у роботі», - сказав голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, - «Коли громадяни почнуть відкрито звертатися до КСУ на кшталт «я зрозумів це рішення, а це – ні, і чому так сталося», а Суд буде відповідати суспільству на такі запитання – тоді ми будемо розуміти один одного і ефективно співпрацювати».

Суддя Конституційного Суду Василь Лемак сказав, що наразі рано говорити, як піде розгляд конституційних скарг, бо поки вони розглядаються тільки в колегіях. Зрозуміти, як діяти у випадку відмов можна буде тоді, коли будуть перші рішення, а відмови – обґрунтовані. «Конституційна скарга - це інструмент захисту прав людини. Іншого інструменту, яким людина може себе захистити від закону як публічно-правового рішення держави, у неї просто немає. Права людини не вичерпуються тими, які сформульовані в Конституції чи законах», - підкреслив суддя. «Як на мене, тут немає нездоланних протиріч стосовно того, що ви не можете чітко обґрунтувати, яке саме конституційне право було порушено, - у процесі напрацювання практики ми вирішимо такі проблеми».

 

Леонід Ємець, депутат Верховної Ради та співавтор закону, де передбачений інструмент конституційної скарги, зауважив, що у Парламенті була серйозна політична складова, що заважала у процесі голосування за цей закон. Багато народних депутатів розуміли, що конституційна скарга – це дуже сильний інструмент, який дозволить людині захищати свої права. Багато правок від народних депутатів стосувалися того, аби залишити норму про конституційну скаргу красиво прописаною, але такою, що не працює. «Ми не погоджувалися на ухвалення закону, де буде відсутня норма про захист прав людини за допомогою конституційної скарги. Все вдалося, і я радий, що ця норма не залишилася мертвонародженою. Ми готові співпрацювати з Конституційним Судом та науковцями для вдосконалення законодавства з цієї теми, і з суспільством – для його просвіти в цьому питанні».

Народний депутат Вікторія Пташник застерегла від можливо хибного уявлення з боку Конституційного Суду та експертів, що громадяни чи навіть народні депутати розуміють, що таке конституційна скарга. Можливо, знають теоретично, але практично – ні. Тому важливо вести систематичну роботу з роз’яснення. «І одного роз’яснення недостатньо: треба проводити інформаційні кампанії, запускати промо-ролики, соціальну рекламу, залучати профільних журналістів, аби вони правильно комунікували цю тему». 

Завантажити презентацію Юлії Кириченко для круглого столу «Конституційна скарга: перші кроки»

Завантажити аналітичний звіт щодо запровадження інституту конституційної скарги