exit
search
21 лютого 2018

Скасування охорони судів: чи доречна ініціатива Авакова та в чому основна проблема?

В Україні охорона судів покладена на поліцію, крім ВС, оскільки там є Державна охорона. Міністр узагалі не має робити таких заяв. Потрібно розуміти, що особа, яка визначає політику в певній сфері, не є особою, яка визначає й керує одноособово поліцією чи іншими правоохоронними органами.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, оцінюючи заяву міністра внутрішніх справ щодо зняття охорони судів силами Нацгвардії та Нацполіції.

«Це наслідок у тому числі низького рівня правової культури, зокрема в правоохоронній сфері, хоча це стосується й прокуратури. Коли певним діячам починає здаватися, що їм підконтрольні певні органи, вони дозволяють собі перевищувати повноваження й робити такі гучні заяви», – констатувала Кириченко.

Вона звернула увагу, що на Заході по-різному вирішують цю проблему, немає єдиного механізму, адже багато чинників впливають на ситуацію.

За її словами, в країнах, де є військові дії, навіть армія охороняє суди. В ситуації з Україною передусім варто говорити про довіру, зазначила фахівець.

«Якщо в нас один із найнижчих показників довіри суспільства до суддів, то перше питання полягає в тому, що реформа, яка почалася, ще не дала результатів. По-друге, держава зобов'язана забезпечити суддям особисту безпеку, інакше суддя просто не може виносити справедливий вирок, якщо припускає, що може бути скоєне насильство щодо нього. В нашій площині корінь проблеми у довірі», – пояснила Кириченко.

Тому варто не знімати, а навпаки, посилювати охорону судів, тим більше, якщо є підстави до насильницьких дій, додала вона.

«Судді дуже різні, різні провадження. Є ті, що стосуються вбивств, організованої злочинності, й говорити про скасування охорони недоречно. З іншого боку, судді своїми діями також мають працювати на відновлення довіри», – підкреслила фахівець.

«У кожному разі, інциденти, коли до зали суду приносять вибухові пристрої чи зброю, говорять про те, що охорону варто посилювати, а не скасовувати чи перекладати повноваження. Тим більше військовий конфлікт не вирішується швидко, а відповідно, є питання потоку зброї, тому в таких умовах потрібен зважений комплексний підхід», – резюмувала Юлія Кириченко.