exit
search
20 лютого 2018

З підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Україна засвідчила своє прагнення до підвищення стандартів життя українців. Серед них – принципово нова якість публічного сервісу та належний рівень культури спілкування адміністрації з громадянами і бізнесом.

Протягом перших років після здобуття Україною незалежності, українці жили в умовах, коли держава не дбала про них. Нескінченна бюрократія, довжелезні черги, прийом у неестетичних та непристосованих приміщеннях, хамство чиновників та обмежені години прийому – це все, з чим зіштовхувалися громадяни, коли їм доводилось контактувати з державою.

Однак протягом останніх десяти років, культура комунікації громадян з чиновниками в Україні почала інтенсивно розвиватися і поступово виходити на новий рівень якості. Зокрема, це стосується сфери надання адміністративних послуг (реєстрація бізнесу, нерухомості, місця проживання, видача паспортів тощо).

Лише 10 років тому у м. Вінниці було відкрито перший в країні інтегрований офіс («one-stop-shop») для усіх категорій споживачів послуг. Це аналог німецьких «burgerburo» та голландських «publieksservice». Широкі прийомні години, умови для осіб з інвалідністю, електронна черга, інформаційні термінали, комфортна зона для очікування, некабінетна зона обслуговування (відкритий простір) з доброзичливим персоналом – все це стало реальністю для мешканців міста. Далі подібні ініціативи муніципалітетів дали такі ж гарні результати в інших містах України, зокрема, в Івано-Франківську, Луцьку, Луганську та інших. А вже у 2013 році, після прийняття Закону «Про адміністративні послуги», створення таких інтегрованих офісів -  центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) - стало обов’язковим для великих міст та районів. Наразі таких офісів вже понад 700. За законом, ЦНАП працюють не менше семи годин на день, п’яти днів на тиждень та без обідньої перерви. Працювати більше Закон дозволяє, тож багато ЦНАП у великих містах мають біля 55 годин обслуговування на тиждень.

Багато ЦНАП вирішили не зупинятися на мінімальних вимогах і впроваджують нові зручності, які давно є звичними для країн ЄС. Вони встановлюють POS-термінали, що дозволяє клієнтам розплачуватися одразу ж на місці замовлення послуги, облаштували місця самообслуговування для відвідувачів, де кожен клієнт отримує доступ до комп’ютеру з Інтернетом та може роздрукувати потрібну інформацію чи формуляр заяви, або ж подати замовлення. Окремі центри створили мобільні додатки для замовлення послуг он-лайн безпосередньо зі смартфону. Безкоштовний Wi-Fi є майже в кожному ЦНАП.

В режимі он-лайн наразі починає надаватися все більше послуг. Так, за допомогою Інтернету можна зареєструвати народження дитини, оформити житлову субсидію, отримати витяг з Реєстру юридичних осіб та підприємців тощо.

За допомогою програми ЄС, в Україні запущено і перший «ЦНАП на колесах». Він являє собою спеціальне  авто, що повністю облаштоване місцями для адміністраторів та відвідувачів. Такий ЦНАП надаватиме послуги безпосередньо у віддалених селах на основі міжмуніципального співробітництва. Більше 70 ЦНАП вже відрито у об’єднаних територіальних громадах.

Важливо наголосити, що ЦНАП зручний для громадян не стільки добрим облаштуванням, а насамперед тим, що у ньому надаються всі найпопулярніші серед громадян послуги. Тому багато ЦНАП взяли курс на залучення максимальної кількості та надання послуг у комплексі при настанні життєво важливої події (народження дитини, переїзд, одруження тощо). Наприклад, у багатьох ЦНАП особа може зареєструвати народження дитини, її місце проживання, і одразу ж замовити соціальну допомогу при її народженні, замовити закордонний паспорт для дитини тощо.

Однак, попри суттєві досягнення, боротьба з бюрократією у сфері надання адміністративних послуг досі триває. На жаль, ще далеко не всі з утворених ЦНАП повністю відповідають європейським стандартам. Крім того, далеко не всі адміністративні послуги надаються через такі «прозорі офіси». Зокрема, Міністерство внутрішніх справ України і Державна міграційна служба (ДМС) надають перевагу окремому наданню своїх послуг у власних офісах (реєстрація автомобілів, видача посвідчень водія та паспортів). Міністерство юстиції досі не передало послуги з реєстрації актів цивільного стану (реєстрація народження, шлюбу, смерті) органам влади місцевого самоврядування у містах. У громадськості складається враження, що вищезазначені міністерства та відомства побачили у цьому власну вигоду. Адже вони створили та сприяли легалізації своїх підприємств, де послуги Мін’юсту та ДМС надаються швидко й комфортно, але за додаткову плату, - яка, до того ж, є незаконною. ЦНАП зіштовхуються з труднощами в інтеграції цих послуг. Хоча уряд загалом декларує потребу інтеграції у ЦНАП і цих послуг.

Інша проблема в цій сфері - відсутність в Україні закону про адміністративний збір - призводить до того, що розміри платежів за адміністративні послуги встановлюються численними актами і часто замість одного платежу складають декілька різних і водночас непрозорих. Плата за одні послуги надто висока, а за інші – необґрунтовано низька чи взагалі відсутня.

Попри великий прогрес в інфраструктурному забезпеченні надання адмінпослуг, влада України не звертає достатню увагу на правове регулювання процедурно-правових аспектів взаємодії адміністрації з приватними особами. Так, в Україні відсутній закон про загальну адміністративну процедуру, через що адміністративні акти приймаються без участі заінтересованих осіб. Це нерідко змушує громадян вдаватися до радикальних дій (протестні акції проти забудов тощо). Адміністративні органи не заслуховують громадян перед тим, як прийняти негативний акт, що зачіпає їх права та законні інтереси.

Отже, ключовими завданнями державної політики в Україні на найближчі роки у сфері публічної адміністрації мають стати: передання базових адміністративних послуг від центральних органів влади до громад, щоб наблизити ці послуги територіально та надавати через інтегровані офіси; прийняття закону про адміністративний збір; прийняття закону про загальну адміністративну процедуру.

Таким чином, після впровадження цих реформ Україна стане по-справжньому сервісною державою. 

Євген Школьний, 

експерт Центру політико-правових реформ, 

спеціально для BlogActiv.eu