exit
search
22 січня 2018

Спалах кору: ВООЗ закриє кордон України в разі епідемії

Министерство здравоохранения выступает за введение ответственности за отказ от вакцинации. По словам исполняющей обязанности министра здравоохранения Ульяны Супрун, вспышка кори произошла потому, что в последние годы уровень вакцинации против кори составлял менее 50%.

В Украине действует закон о защите населения от инфекционных болезней. Согласно ему, лица, которые отказываются или уклоняются от прохождения обязательных профилактических медицинских осмотров, отстраняются от работы, а несовершеннолетние, учащиеся и студенты — от посещения соответствующих заведений.

Подробнее об инициативе Минздрава и что грозит Украине в случае эпидемии, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказала юрист, эксперт Центра политико-правовых реформ Зоряна Черненко.

Про яку відповідальність за відмову від вакцинації може йти мова?

— Дуже смішно, що наше профільне міністерство до кінця не орієнтується у законодавстві і в реальних його питаннях чи проблемах. Хочу пояснити одне. Перше, що створило таку ситуацію, яку насправді в.о. міністра побачила лише через півтора роки, будучи на посаді, а не з першого дня. У нас є колізія у законодавстві, яка насправді встановлює не обов'язкове вакцинування, а право на вакцинування, оскільки кожна особа має дати згоду для своєї дитини чи для себе самого. Це означає, що в Україні немає обов'язкової вакцинації, а є добровільна. Держава повинна просто визначитись, оскільки законодавство містить і новели про якусь обов'язковість, але вимагає згоди. Тобто, є колізія, нечітке законодавство. Допоки ми її не усунемо, скільки б ми не лякали когось, завжди буде судовий спосіб захистити свої права і не нести жодної відповідальності. Держава, уряд, міністерство мають визначитись, все-таки у нас право чи обов'язок вакцинування.

Сьогодні в межах чинного законодавства щодо дітей, які не вакцинуються з тих чи інших причин за рішенням батьків, у критичних ситуаціях насправді можна скористатись чинними нормами, власне, відповідальністю батьків за життя і здоров'я своїх дітей. Якщо в найкращих інтересах є вакцинувати дитину, то органи опіки і піклування можуть відкрити справу про позбавлення батьківських прав. Тобто, насправді відповідальність чинного законодавства передбачена щодо дітей.

А щодо дорослих?

— Щодо дорослих і недопуску до роботи — це стосувалось, у першу чергу, бюджетних закладів радянського періоду, бюджетних установ на сьогодні, де є можливість регулювати допуск до професії по вертикалі тих чи інших міністерств. Коли йдеться про приватний заклад, і ми говоримо про ринкові відносини та доцільність існування того чи іншого працівника на робочому місці, яка полягає у прибутку того чи іншого підприємства, цей закон не впливає. Про освітні заклади на сьогодні, знову ж таки, є кілька рішень, що невакцинована особа може отримувати освіту за іншою формою, наприклад, мати індивідуальну програму, а не ходити в школу, але право на освіту вона має.

Як ми можемо це контролювати? Уникнути відповідальності можливостей безліч.

— Насправді поки у нас не буде чіткості в законодавстві — це право чи обов'язок, у нас взагалі не може бути і мови про відповідальність. Якщо у нас буде епідемія у країні, нам кордон закриє Всесвітня організація охорони здоров'я, і ми не зможемо їздити навіть з біометричними паспортами, маючи безвіз.

Але ж треба довести це.

— Якщо ми зробимо обов'язковою вакцинацію, тоді порушення чинного законодавства стане загрозою тих чи інших осіб, тоді можна знайти чинні норми в Адміністративному кодексі і, навіть, можливо, в Кримінальному кодексі. Але на сьогодні, поки ми не маємо чіткого зобов'язання всім вакцинуватись, говорити про відповідальність ми не можемо, особливо для дорослого населення. Ні про фінансову, ні про адміністративну чи будь-яку іншу.

У країнах Європи діють штрафи. Можливо, в такому напрямку діяти?

— Можна, але після того, як ми зробимо це чітко зрозумілим, що це є обов'язок громадянина. Якщо у нас є обов'язок громадянина платити податки, то зрозуміло, що за несплату — штраф. Обов'язок громадянина нести військовий обов'язок, і є за ухилення відповідальність. У нас немає чіткого в законодавстві єдиного зрозумілого регулювання, що вакцинація — це обов'язок громадянина. На сьогодні це є право. А за право карати когось, що я користуюсь своїм правом чи не користуюсь, неможливо.

Якщо введемо штраф, то можна його сплатити і не вакцинуватись?

— Так. І тому штраф не є тим інструментом, який наразі вирішить проблему, яка є в країні. Питання біобезпеки і достатнього рівня вакцинованого населення в Україні має бути зрозумілою проблемою для всіх міністерств. Сьогодні допускається існування значної кількості відмов в лікарнях. Це, знову ж таки, пов'язано не з тим, що у нас були якісь скандали, чи громадські організації кричали, що це шкідливо, а тому що в законі дали таку можливість, нічого більше. Передбачивши лише обов'язкову вакцинацію, ми можемо за кілька років вирішити питання, підняти рівень вакцинованості населення.

Вчора пані Супрун сказала про ще одну смерть. Хіба це не переконливий факт того, що це потрібно робити?

— Звичайно, переконливий. Я вам скажу навіть більше: рівень захворюваності на той самий кір восени, у вересні, жовтні був навіть вищий, ніж зараз. Тільки чомусь про це ніхто не говорив.

Щоб запланувати такі заходи, треба якась відповідальність і для лікарів, що видають фіктивні документи?

— Я дуже вдячна Вам за це запитання, оскільки однозначно переконана: ми не можемо поставити біля кожного лікаря прокурора чи когось, хто буде контролювати видачу справедливих чи несправедливих довідок. Ми повинні ввести лікарське самоврядування: тоді, коли лікар буде знати, що за видачу неправомірної довідки він втратить право практикувати на все своє життя. І на сьогодні ці законопроекти давно вже проговорюються у парламенті, але, на жаль, немає достатньої підтримки. Ми не можемо, ввівши лише штрафи для лікаря, змусити його бути більш добросовісним. У всьому світі, у всіх розвинутих країнах це регулюється етичним кодексом і медично-етичною спільнотою.

Зараз яка відповідальність за підробку лікарями довідок?

— Максимум — це кримінальна відповідальність за видачу підробних документів. Але це питання виникає максимум щодо лікарняних листків: там, де питання виникає грошей, десь хтось може заводити кримінальну справу. Переважно, це не є цікавим порушенням для правоохоронних органів.

Тобто, можна провести вакцинацію тільки по документах? Хто має за цим слідкувати? Яка відповідальність за це?

— Звичайно. Скажімо так, на сьогодні в Україні немає державної політики в сфері громадського здоров'я. Ми чотири останніх роки витратили на створення якогось центру громадського здоров'я, який не зробив жодних кроків у цьому плані. Держава не має визначення політики, як вона на це витрачає гроші, і наскільки доцільно та ефективно це робити. Звичайно, що для уряду відповідальним за проблеми стану здоров'я є профільне міністерство. Однак ми підписали угоду про асоціацію, де сказано, що здоров'я має бути пріоритетом у роботі всіх міністерств. Допоки всі будуть думати, що це проблема лише МОЗ, у нас так само не буде зрушень з епідемічним станом.