exit
search
30 січня 2018

Під час відбору кандидатів до Верховного Суду виявили більше 20 правопорушень – аналітичний звіт

Відбір кандидатів до Верховного Суду  України не відповідав усім критеріям об’єктивності та прозорості. Загалом виявили більше 20 правопорушень на етапі відбору, складання практичних завдань і тестів, проведення співбесід. Такі результати аналітичного звіту презентував Михайло Жернаков, директор Фундації DEJURE, член Громадської ради доброчесності, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Ми виявили більше 20 порушень, 12 з яких досить серйозні, стосовного того, чому цей конкурс досить складно назвати конкурсом. Спільного з об’єктивним і неупередженим конкурсним добором, цей процес мав багато за формою, але майже нічого за змістом», – підкреслив він.

На сьогоднішній день 60% новообраних суддів Верховного Суду мають або негативний висновок Громадської ради доброчесності, або певні факти, які вказують на їхню недоброчесність, які Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) навіть не перевіряла. «Основна претензія [до ВККС]  – у  рішеннях відсутня будь-яка аргументація і позиція самого органу. Там викладена лише позиція Громадської ради доброчесності і пояснення кандидата. У цих випадках виходить так, що Комісія просто виступає адвокатом кандидата, їхні пояснення вона не перевіряє жодним чином», – зазначив Борис Малишев, експерт проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади».

Ще одна причина необ’єктивності відбору – відступ ВККС від методології оцінювання. «Внаслідок певної маніпуляції з даними, три кандидати стали суддями нового Верховного Суду», – зазначив заступник голови правління Центру політико-правових реформ, член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда.

Громадська рада доброчесності виявила, що деякі практичні завдання були взяті з реальних суддівських справ, які раніше розглядали певні кандидати. «Потім самі кандидати сказали, що і деякі інші завдання також взяті з реальних справ», – розповів Роман Куйбіда.

Проблемним також було застосування певних тестів. «Один з тестів перевіряв лояльність кандидатів до керівництва і до тих стандартів чи корпоративних правил, які існують у спільноті. І тут питання – якщо у спільноті існують такі корпоративні правила, як кругова порука, «свій свого не здає», «керівник завжди правий» і так далі, то виникає питання чи не відсіювались завдяки таким  тестам ті люди, які могли реально змінювати щось у судовій системі», – підкреслив пан Куйбіда.

Михайло Жернаков зазначив, що проблеми з об’єктивністю відбору та браком прозорості пов’язані з політичною залежністю суддівських органів, відповідальних за відбір. «У реформі, головна мета якої – оновити суддівський корпус, за весь процес відповідає орган, у якому 2/3 – це старі судді, обрані старими суддями», – підкреслив він.

Анастасія Красносільська, спеціалістка з адвокації Центру протидії корупції, додала, що аналогічна процедура відбору передбачена і для виборів до Вищого Антикорупційного Суду, що також ставить під загрозу їхню об’єктивність та прозорість. «Президент України своїм законопроектом пропонує створити Антикорупційний суд по-старому, сформувати Антикорупційний суд рівно так само, як був обраний Верховний Суд України. За такого підходу перспективи мати новий незалежний Антикорупційний суд майже нульові», – наголосила вона. Для того, щоб цього не сталось, необхідно розширити права Громадської ради міжнародних експертів у процесі відбору кандидатів.