exit
search
23 січня 2018

Не передбачені законом платежі: Мін’юст заплутався?

Одним із лідерів процесу децентралізації надання адміністративних послуг, тобто їх передачі від органів державної влади до місцевого самоврядування (ОМС), було Міністерство юстиції.

Так, з 30 квітня 2017 року до ОМС від Мін’юсту перейшли повноваження з державної реєстрації у сфері бізнесу та нерухомості.

Це дозволило максимально наблизити ці послуги до громадян, зняти ажіотаж та черги, дало змогу забезпечувати ці послуги через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Проте останнім часом з’явилися тривожні сигнали в діяльності Мін’юсту з цього питання.

Так, на восьмому поверсі київського торговельного центру "Гулівер" Міністерство юстиції нещодавно відкрило так званий "Будинок юстиції", технічне обслуговування якого здійснює компанія VFS.GLOBAL.

За надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації бізнесу, нерухомого майна, проставлення апостилю та реєстрації шлюбу в цьому "Будинку юстиції" з громадян стягують не передбачені законодавством платежі.

Наприклад, за реєстрацію особи підприємцем (ФОП) з неї стягують додатково 250 гривень, за реєстрацію юридичної особи – 600 гривень, за реєстрацію або зміну відомостей речового права – 450 гривень.

Стягнення вищезазначених платежів є грубим порушенням вимог закону "Про адміністративні послуги".

Відповідно до частини 6 статті 11 цього закону"стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється".

Крім того, згідно з частиною 1 статті 14 цього закону"забороняється відносити до супутніх послуг надання консультацій та інформації, пов’язаних з наданням адміністративних послуг, продаж бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративних послуг, а також надання допомоги в їх заповненні, формуванні пакета документів".

Це означає, що вимагати додаткову оплату за ці адміністративні послуги недопустимо.

Окремим питанням є законність обслуговування "Будинку юстиції" компанією VFS.GLOBAL.

У цьому випадку державні реєстратори мають перебувати в трудових відносинах виключно з "акредитованими суб’єктами" (окрім ОМС та райдержадміністрацій, їм теж надано повноваження з державної реєстрації нерухомості та бізнесу). Останні, у свою чергу, мають самостійно організовувати свою діяльність.

Цікавою обставиною є також те, що в Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації невдовзі після запуску роботи "Будинку юстиції" 18 жовтня 2017 року почалися проблеми з доступом його державних реєстраторів до роботи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, уже з 24 жовтня 2017 року з 19 осіб згаданого Департаменту КМДА, що мали доступ до цього реєстру, десятьом особам тимчасово заблоковано доступ до нього та одній особі заблоковано доступ на невизначений термін.

Збіг обставин? Чи створення додаткового попиту на послуги нового "Будинку юстиції"?

У цьому випадку має місце інституційний конфлікт інтересів, адже Мін’юст може як надавати, так і блокувати доступ державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та місцевих держадміністрацій до реєстрів, необхідних для реєстрації бізнесу та нерухомості.

У той же час, Мін’юст стає зацікавленим у розбудові своїх "Будинків юстиції", з роботи яких це міністерство отримує для себе вигоду (враховуючи стягнення вищевказаних додаткових платежів).

Така ситуація є неприйнятною. На жаль, можна констатувати, що останнім часом Міністерство юстиції явно втратило реформаторський запал.

Замість правдивих реформ – як-от забезпечення ухвалення закону про децентралізацію повноважень у сфері РАЦС, законопроект про що вже рік "висить" без руху, у міністерстві домінують PR-експерименти – як-от з "будинками юстиції" та реєстрацією новонароджених у пологових будниках, "шлюбах за добу" з незаконною платою від 1000 до 12000 гривень тощо.

Деякі з цих експериментів вже давно вийшли за межі закону. І відкриття цих "будинків юстиції" з додатковими платежами за реєстраційні послуги – один з нових таких прикладів.

Дуже хочеться сподіватися, що Міністерство юстиції, яке мало б стояти на сторожі законності, припинить такі практики і повернеться до послідовного впровадження політики децентралізації та прозорої і законної оплати адміністративних послуг.

 

Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, спеціально для УП