exit
search
22 грудня 2017

Будівельні скандали і як їх уникнути

Черговий будівельний скандал вкотре спалахнув у Києві. Об’єктом критики стало будівництво ЖК на місці колишнього Сінного ринку

Жителям будинків у центрі столиці не до новорічних свят – з їхніх вікон з нещодавно відкривається «мальовничий» пейзаж: бетономішалки, цегляні блоки, будівельні крани. Втім влада байдужа до чергового конфлікту забудовника і місцевої громади. Активісти, обурившись відсутністю належної документації, погрозами та навіть тітушками, вже навіть зносили будівельний майданчик.

За вирішення цієї проблеми особисто взявся мер Києва Віталій Кличко. Він заявив про підписання меморандуму із замовником будівництва, що передбачає пониження висотності найвищих будівель комплексу, який зводиться. В одному будинку – на 3 поверхи, і ще в двох будинках на 1 поверх від запроектованого.

Отже, влада міста так-сяк вирішила цю проблему у «ручному режимі», чи принаймні заявляє про це. Але земельну ділянку під забудову до того спокійно виділили. І вже тільки після бурхливої реакції киян та активістів міська влада почала ворушитися. Страждають кияни, проблему отримала міська влада і забудовник. Конфлікт схоже триває і досі.

Виникає запитання: як довго це буде продовжуватися? Скільки ще будуть спалахувати будівельні скандали, що спричиняють бійки, конфлікти, а потім і кволу та запізнілу реакцію влади?

Відповідь: допоки не буде прийнято закон про адміністративну процедуру.

Що дає цей закон?

Він має на меті захист громадян від свавілля чиновників. Щоб вони не приймали без відома і без участі громадян несприятливі рішення, що зачіпають їхні права та законні інтереси.

Такий закон стосується як розгляду заяв та надання адміністративних послуг (видача документів, дозволів, реєстраційні дії тощо), так і діяльності за ініціативою владного органу (наприклад, при проведенні інспекцій), або ж розгляду скарг в досудовому порядку.

Якщо буде прийнято закон про адміністративну процедуру, громадяни і бізнес отримають ряд прав.

По-перше, право бути вислуханими, якщо адміністративний орган планує прийняти несприятливий щодо громадян акт. Закон передбачає категорію «заінтересовані особи», а отже, без відома і без залучення таких осіб акт не може бути прийнятим.

По-друге, право на доступ до матеріалів справи (всіх документів, що можуть вплинути на прийняття органом рішення).

По-третє, право на отримання мотивованого рішення адміністративного органу, адже на орган покладається обов’язок мотивувати свої рішення (роз’яснювати, чому саме воно прийняте) та зазначати порядок їх оскарження, якщо це рішення негативне (позбавлення певних прав тощо).

По-четверте, право на доведення рішення до відома особи, адже без цього адміністративний акт не зможе набрати чинності і для громадянина продовжуються строки на оскарження такого акта.

По-п’яте, право на ефективний досудовий порядок оскарження адміністративного рішення до утвореної адмінорганом комісії (якщо її не утворено, то до органу, що є вищестоящим відносно того, що прийняв рішення). Право на звернення до суду, при цьому, залишається.

На жаль, законопроект вже майже три роки «завис» у Мін’юсті. Він отримав позитивний висновок авторитетної міжнародної Програми SIGMA – без жодних зауважень. Чи не пора вже прискоритися?

 

Євген Школьний, експерт Центру політико-правових реформ,

спеціально для Новое Время