exit
search
5 грудня 2017

Міністру внутрішніх справ. Особисто

Нещодавно випала можливість поставити в телеефірі кілька запитань Міністру внутрішніх справ Арсену Авакову. Формат передачі не дав можливості сказати все, що хотілося. Тож вирішив продовжити спробу спілкування з Міністром заочно. Можливо, радники щось та перекажуть.

Сьогодні очевидно, що Арсен Аваков - одна з ключових фігур сучасної української політики. Він - один з небагатьох людей у владі, що може бути певною противагою повної монополізації влади Президентом. Через це А.Аваков залишається безальтернативним Міністром внутрішніх справ протягом останніх років. Але чи є Арсен Аваков ефективним міністром?

На мій погляд, ні. І до цього висновку можна легко прийти, проаналізувавши досягнення МВС за останні 3,5 роки. Очевидно, що є мегазаслуга Арсена Борисовича у створенні добробатів на початку агресії РФ. Проте, якщо оцінювати власне реформи у сфері внутрішніх справ, то результати за минулі роки поки невтішні.

Реформа поліції розпочата. Але про її позитивну результативність, незворотність і т.д. ще рано говорити. Так, є довіра суспільства до поліції. Проте поліція створена не для того, щоб її любили. Мета реформи буде досягнена тоді, коли на вулицях пануватимуть порядок і безпека, - а не навпаки. Натомість нарікання на недостатню підготовку та професійність поліцейських є переважаючою оцінкою у громадян. Хочеться сподіватися, що у поліцейських ще буде шанс навчитися.

На українських дорогах сьогодні пекло. Два роки жодного контролю за швидкістю руху. І це - пряма політична відповідальність Міністра за зростання кількості вбитих і покалічених. Коли буде створено систему відеоспостереження? Це питання й досі відкрите, попри чергові обіцянки вирішити проблему у першому півріччі наступного року. Тобто, у цій частині, результати Міністра і його команди є очевидним провалом.

Також певним маркером цієї реформи є грубе нехтування водіями правил паркування у центрі Києва. Тепер авто залишають на вулиці Михайлівській та навіть Майдані Незалежності. Чому патрульні поліцейські не працюють там, не штрафують, не евакуюють неправильно припарковані авто?  В такий спосіб можна швидко до бюджету повернути і свою зарплату, і на систему відеоспостереження заробити. Якщо знову бракує законів (хоча фахівці кажуть, що достатньо), то це - провина Міністра. 3,5 роки, нагадую. Якщо бракує чогось іншого, то хто має організувати процес і за нього відповідати?

Якщо Міністр буде «переводити стрілки» на Нацполіцію чи ще когось, - це буде нечесно. Пам’ятаймо: Нацполіція – один з небагатьох центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), керівника якого підбирав Міністр внутрішніх справ, по-суті, в ручному режимі. Тобто, це був особистий вибір Міністра. На відміну від інших керівників ЦОВВ, що обираються на прозорому конкурсі Комісією з питань вищого корпусу державної служби.

І, зрештою, сьогодні можна повторити банальщину: МВС, яке було «міністерством міліції» тепер стало просто «міністерством поліції». Але про якусь системну політику у сфері внутрішніх справ годі говорити. Переважно законопроекти від МВС з’являються після  надзвичайних подій. І без обговорення з громадськістю та заінтересованими особами швидко стають законами. Але позитивних результатів це всеодно не дає. Швидше суцільні експерименти.

Тобто, системною проблемою МВС є те, що це міністерство так і не почало працювати у форматі «аналізу політики». 2,5 тисячі службовців центрального апарату зайняті невідомими справами. Проривних реформ не було. Ухвалені стратегії лишаються на папері. І найгірше, що це міністерство залишається одним з найзакритіших. Там з громадськістю майже не працюють, хіба що зі «зручною» (якщо не критикує).

В силу експертних інтересів, предметно цікавлюся однією зі сфер відповідальності МВС – це паспортні послуги. Політику тут також формує (має формувати) саме МВС, а реалізує її Державна міграційна служба (ДМС). По факту очевидно, що і формує цю політику ДМС. Що є погано, адже тоді домінує відомчий інтерес. Проте зрозуміло, що тут Міністром було допущено вже чимало помилок. Є і грубі порушення закону, як-от незаконні платежі в ДП «Документ» / «Паспортний сервіс» (про це було вже багато разів написано, а для бажаючих - достатньо просто подивитися абзац другий частини 3 статті 20 Закону «Про ЄДДР»). До осені минулого року діяльність цього ДП з паспортними послугами взагалі була протизаконною. Тож природне питання: чому Міністр не помічав і не помічає досі таких очевидних порушень закону, і навіть навпаки – захищає та рекламує це ДП? Може, через те, що чималі кошти від його роботи йдуть не до державного бюджету, а витрачаються досить довільно наглядачами за цим ДП?

І взагалі, до паспортної сфери загалом та «паспортної реформи» зокрема є багато інших застережень. І саме Міністр Арсен Аваков несе політичну відповідальність за: великі черги за паспортами у підрозділах ДМС (бо їх можна було легко спрогнозувати і завчасно запобігти / мінімізувати);  сумнівний новий цифровий внутрішній паспорт у комплекті з паперовою довідкою про місце проживання (про його «зручності» можуть розповісти власники);  відсутність паспортних послуг у більшості центрів надання адміністративних послуг  і т.д.

Так само специфічною є позиція МВС і щодо кардинальних змін у сфері реєстрації транспортних засобів та видачі посвідчень водія. Замість того, щоб рухатися цивілізованим шляхом (як-от Польща, ФРН, Канада тощо), де ці адміністративні послуги надаються муніципалітетами в інтегрованих офісах, МВС і тут розвиває свої «відомчі» офіси – сервісні центри. Замість кардинального перегляду і спрощення процедур надання цих адміністративних послуг, пропонуються окремі фрагментарні рішення, які зберігають відомчу монополію МВС на ці послуги. Тож складається враження, що це міністерство не сприймає ні політики децентралізації, ні політики інтеграції адміністративних послуг.

До речі, ще один показовий факт. Замість того, щоб скасувати довідку про несудимість «як клас», МВС «удосконалило» процедуру її видачі і вважає це великим досягненням.

Тож, залишаючись міністерством з найбільшою системою, штатом, бюджетом, територіальними органами (останнє взагалі є нонсенсом для органу, що має концентруватися, насамперед, на формуванні політики), МВС потребує ключового – перебудови своєї структури і правил організації діяльності, відповідно до правильної місії та завдань. 

При цьому закритість у прийнятті рішень, популізм, домінування відомчих інтересів – явно перешкоджають перетворенню МВС в ефективне цивільне демократичне міністерство. Хоча шанси завжди залишаються…

 

Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ