exit
search
1 грудня 2017

Твереза оцінка результатів антикорупційної реформи

 

Тези виступу директора з наукового розвитку ЦППР Миколи Хавронюка на Форумі РПР «Громадська асамблея SMART-реформи» 1 грудня 2017 року 

Реформи в Україні зовсім не нагадують мені кавалерійську атаку добре озброєного, організованого і скоординованого загону. Скоріше – це забіг коней на іподромі: хтось попереду, хтось далеко позаду, хтось впав і доганяє свою кобилу, хтось пересів на поні, щоб потішити глядачів... І кожен – сам за себе.

Загальне враження стосовно всіх реформ – вони просунулись там:
де громадськість була дуже активною: наприклад, децентралізація, прокуратура, патрульна поліція та/або де є доброчесні і професійні представники у владі, що співпрацюють з громадськістю – публічні закупівлі, національна пам’ять та/або був потужний тиск ззовні: НАБУ, е-декларування, пенсійна, банківська реформи або вплинула російська агресія: реформа Збройних Сил і частково реформа в нафто-газовому секторі.

Реформи не просунулись там, де вони вимагають від представників старої-нової влади надзвичайних поступок, загрожують їм реальними втратами. Це, зокрема: конституційна реформа, виборча реформа, медіа реформа, податкова/митна реформа та ін. Влада добре навчилась наслідувати досвід всіх своїх попередників, аж від більшовиків, вона не є гнучкою і водночас намагається бути міцною – тож її не зламати через коліно.

Щодо антикорупційної реформи:

1) Зроблено дещо: е-декларування і багато-багато різних антикорупційних органів.
Але давайте дивитися конкретні цифри. Державною програмою з виконання Антикорупційної стратегії було передбачено до кінця 2017 року здійснити близько 200 заходів. Ще не виконано – 33%, виконано невчасно – 40%, в процесі виконання – 5%. Отже, виконано вчасно – лише близько 20%. А подальшої Антикорупційної стратегії взагалі НЕМАЄ.

2) Саме із невиконаних заходів багато надзвичайно важливих, без яких нам буде дуже складно. Так:
- немає нового закону про вибори за відкритими списками
- немає закону про лобіювання
- немає закону про перевірки на доброчесність
- немає закону про адмінпроцедури
- немає закону про прозорість представницьких органів 
- не забезпечено прозорість в сфері використання природних ресурсів – власності Українського народу 
- навіть не розпочало свою діяльність Нацагентство з виявлення, розшуку і управління активами
- не запроваджено широку і професійну антикорупційну експертизу проектів НПА
- численні норми КК і КПК залишаються годівницею посадовців системи кримінальної юстиції
- втрачено партнерство влади і громадськості, викривачі не захищені

3) Корупція – залишається на тому ж рівні. Її – в цілому по країні – помітно не здатні знизити ні активність НАБУ, ні антикорупційні суди, ні переформатування НАЗК... Вибачимо нашому Генеральному прокуророві за його слова, ніби за півтора роки його керівництва прокуратурою «різко активізувалась боротьба з корупцією», а саме «затримано 9100 корупціонерів: 2800 – в судах, 815 – отримали вирок». По-перше, лише 9% із числа затриманих отримали вирок – це явно не перемога. По-друге, у переважній більшості випадків цей вирок – штраф або інше покарання, поєднане зі звільненням від нього. По-третє. Якщо навіть кожен з хабарників отримав по 100 тис. грн. – це лише 1 млрд. грн. У той же час розкрадання бюджетних коштів, природних ресурсів, державного майна – це сотні мільярдів гривень щороку. 

Тому пріоритетними мають бути превентивні заходи. Це:

- виборча реформа – просуне в парламент людей з державницьким мисленням і усуне олігархів
- бюджетна реформа – знищить можливість розподілу видатків бюджету за домовленостями у вузькому колі
- податкова і митна реформа – знищить пільги для декого і систему їх розподілу
- широка приватизація, продовження реформи публічних закупівель, реформа державних фондів і природних ресурсів – знищить можливості їх розкрадання
- різке зменшення дискреції суддів, прокурорів тощо та підвищення їх самостійності, підконтрольності, професійності і відповідальності
- створення нормального соціального пакету для всіх уповноважених на виконання функцій держави і місцевого самоврядування. Вони повинні пишатися тим, що служать суспільству, і високо піднімати авторитет своєї посади, а не принизливо шукати можливостей підзаробити. Саме через одночасне вжиття цих заходів рівень корупції за 3-5 років можна знизити удвічі.

Що робити нам, реформаторам? 

 


Робити свою роботу. Робити роботу влади. Тиснути на неї і вичавлювати з неї бруд. 
Йти в народ. Йти у владу.
В історичному масштабі ми зараз ще на самому початку. Наче закопали виноградну лозу. Можливо, через кілька років вже можна буде скуштувати більш-менш смачний виноград. Але винороби знають: для того, щоб виростити виноградник задля отримання чистого, доброго українського вина доведеться потрудитися років 30–50.