exit
search
30 листопада 2017

Хто може стати суддями Конституційного Суду за квотою Верховної Ради?

У студії Громадського радіо Юлія Кириченко - керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ.

Наталя Соколенко: Конституційний Суд України — це єдиний орган, який має повноваження тримати всіх інших суб’єктів влади (президента, ВРУ, Кабмін та інших) у межах Конституції. Однак, це не тільки моя думка, а й багатьох експертів (зокрема і Юлії Кириченко), що КСУ наразі не виконує цю функцію і не тримає представників влади у рамках, визначених Конституцією. І зараз є сподівання, що нові члени КСУ включаться в роботу по-справжньому і не будуть зважати на політичні впливи, а керуватимуться лише Конституцією України. Зараз ВРУ має висунути і затвердити по своїй квоті двох нових суддів КСУ. Як би мав відбуватися процес із добору нових суддів за квотою ВРУ?

Юлія Кириченко: Ця тема важлива з огляду на дві революції в нашій країні, в Революції Гідності КСУ зіграв дуже важливу роль: саме через нього президент України зміг до кінця узурпувати владу шляхом неконституційної зміни Конституції. Ми говоримо про Віктора Януковича.

Чому на сьогодні є нова процедура відбору суддів Конституційного Суду на конкурсних засадах? Саме через ці події. Була констатація, що нам необхідний незалежний Конституційний Суд. Для цього нам треба суб’єктів, які призначають суддів — це президент (шість осіб), парламент (шість осіб), З’їзд суддів (шість осіб) — обмежити певними рамками, щоб вони керувалися моральністю, професійністю кандидатів при призначенні на посаду, а не політичним або своїм інтересом.

Для цього в 2016 році в Конституції України з’явилася нова процедура, яка передбачає конкурс і ставить для суддів Конституційного Суду на рівні Конституції дві вимоги: високі моральні якості та визнаний рівень професійності правника.

Зараз в парламент на дві вакантні посади подалося сім кандидатів, які, ми проаналізували в Центрі політико-правових реформ, відповідають вимогам, які встановлені в Конституції і в законі. Але Комітет із питань правової політики та правосуддя, який очолює Руслан Князевич, на жаль, не допускає до відбору незалежних кандидатів. Їх троє, один подався пізніше термінів — тут є певні об’єктивні підстави. А незалежні, тому що вони самостійно виявили бажання взяти участь у конкурсі і перемогти або не перемогти.

Наталя Соколенко: А Комітет відмовився взяти документи для розгляду?

Юлія Кириченко: Вслухайтесь: конкурс для того, щоб зробити незалежний Конституційний Суд. Комітет мав право лише оцінити, чи відповідають кандидати вимогам, встановленим в Конституції чи в законі. Ні — Комітет говорить, що всі, хто подали самостійно, не можуть взяти участь у цьому відборі, тому що в регламенті з’явилося положення, що кандидатів мають подавати лише парламентські фракції або парламентські групи.

Наталя Соколенко: Ця норма регламенту суперечить Конституції?

Юлія Кириченко: Це прямо суперечить Конституції і закону про Конституційний суд України, оскільки там написано, що особи, які виявили бажання, можуть взяти участь у конкурсі. Відповідно — якщо вони відповідають конституційним вимогам, вони беруть участь в конкурсі, не відповідають — не беруть.

Наталя Соколенко: А голосувати ВРУ має повним складом?

Юлія Кириченко: Так. На жаль, конкурсу там нема, конкурс полягає в рейтинговому голосуванні всім парламентом на пленарному засіданні. Але тут вже на етапі допуску до цього відбору конкурс в принципі вбивається.

На мій погляд, це змова двох найбільших парламентських фракцій, оскільки допущені всього чотири кандидати: від БПП, від Народного фронту і один від Батьківщини. Якщо на цьому етапі ми бачимо політичну процедуру, ніяк не незалежну і не відбір на конкурсних засадах, очевидно, мені здається, це будуть кандидати, висунені двома найбільшими парламентськими фракціями.

Наталя Соколенко: З тих чотирьох кандидатів є «нашкварені» кандидати, які, на ваш погляд, вже на стадії попереднього відбору не мали би навіть претендувати на посаду судді КСУ?

Юлія Кириченко: Я би не хотіла тут вживати слово «нашкварені», оскільки маю надію, що КСУ зможе вибратися з тієї конституційної кризи і відновити свій авторитет, позаяк без цього ми не зможемо тримати владу в межах Конституції.

Щодо кандидатів, нагадаю, що вимоги — високі моральні якості і визнаний рівень правника. І з’являється  ще одна, принцип діяльності КСУ, — незалежність на рівні Конституції, в законі бачимо — політична нейтральність.

Тоді в нас, в Центру політико-правових реформ, РПР, виникає питання: якщо одна кандидатка лише пару днів назад склала мандат і була очільницею фракції БПП в певній області, чи є вона політично нейтральна? Якщо ми відкриваємо Фейсбук (ви можете на сайті Центру політико-правових реформ повитися інформацію про всіх кандидатів), написано: Я — мати двох дітей, чернівчанка і при цьому —визнаний юрист Петра Порошенка. В мене виникає питання: чи є тут політична нейтральність? Можливо, людина зміниться після того, як її оберуть на посаду, але, на наш погляд, ми маємо на це вказати — перш за все, народним депутатам України.

До речі, з тих трьох, які недопущені, ми не побачили ні в кого жодного зв’язка з будь-якою політичною силою. 

Наталія Соколенко: Як працює КСУ в тому неповному складі, який є? Як зможуть вплинути на процес роботи новоприбулі судді

Юлія Кириченко: Саме ці нові судді можуть вивести Конституційний Суд із кризи, зробити його незалежним, або навпаки. В цьому році ми можемо привітати КСУ лише з одним рішенням, яке вони прийняли в четвер.

У Конституційному Суді працюють 18 суддів, для прийняття рішення необхідно десять голосів. Саме ці нові судді мають утворити або незалежну більшість, або певну політично залежну більшість.

Наталя Соколенко: Якщо члени Комітету і його голова вирішили відсікти на старті трьох кандидатів, то не всі народні депутати з цим погодились. Наприклад, група міжфракційне об’єднання «Єврооптимісти» не погоджуються з таким рішенням Комітету і говорять наступне: Ми вимагаємо від цього Комітету розгляду документів усіх кандидатів, які подали заяви, і проведення прозорого і політично незалежного відбору кандидатів на посади суддів КСУ. Ще можна сподіватися на те, що рішення буде змінено і парламент зможе розглянути кандидатури всіх сімох охочих? Чи питання вирішено і ніяк вплинути на Комітет неможливо?

Юлія Кириченко: Звісно можливо. Комітет є однією структурою парламенту. Я вдячна «Єврооптимістам», що вони звертають на це увагу. І саме один Комітет обмежує їхнє право відбору суддів КСУ. Я маю надію, що і спікер відреагує на це звернення «Єврооптимістів» і коли буде розглядатися питання в пленарному засіданні, то рішення буде повернуте Комітету на доопрацювання і прийняття відповідного перегляду цього рішення.

Наталя Соколенко: Коли має відбутися головування в парламенті і чи є прогнози, як розподіляться голоси? Як, наприклад, збираються голосувати політичні сили, які називають себе опозицією до діючої влади, до президента, до правлячої коаліції, наприклад, Батьківщина, Самопоміч?

Юлія Кириченко: Вони не заявляли про те, як голосуватимуть. Нагадаю, що є один кандидат, висунений від Батьківщини. Інші фракції не висунули жодного кандидата. За моїми спостереженнями, це відбуваються в зв’язку з тим, що вони розуміють, що є політична домовленість між двома фракціями і в них є більшість для призначення кандидатів, запропонованими цими фракціями.