exit
search
21 листопада 2017

Що сталося з міліціонерами, які не пройшли атестацію

Понад дві тисячі міліціонерів, які після атестації були звільнені з органів внутрішніх справ, відновились на службі за рішенням судів. Якщо точніше, таких сьогодні - 2105 осіб.

Як повідомили в Нацполіції, загалом атестацію пройшли 86 219 поліцейських. За її результатами, через службову невідповідність 5068 були понижені в посаді, а 5436 - звільнені. Про що ж свідчить така статистика?

- Щойно відбулась переатестація у поліції, колишні міліціонери завалили суди позовами про поновлення на посаді. Відразу зауважу: у більшості випадків позивачі змогли виграти справу не тому, що через суд довели свою професійну придатність до служби, а тому, що було порушено процедуру звільнення їх із посад.

Для прикладу, однією з підстав, яку суди визнавали незаконною для звільнення, стало те, що переатестацію провели не у терміни, визначені законодавством. У законі про Нацполіцію було чітко прописано, що атестація усіх міліціонерів має відбутися до 7 листопада 2015 року. Та насправді її розпочали лише в грудні того року!

Чи були претензії до роботи атестаційних комісій? Так. Бо сама інструкція, за якою проводили переатестацію, недосконала. Скажімо, у ній не було чітко визначено право комісій самостійно ухвалювати рішення про службову невідповідність кандидатів, незалежно від документів у їхніх особових справах. Цим судді й керувалися: “Якщо у людини немає стягнень, її добре характеризують на роботі і вона непогано склала тести, то як комісія за 15 хвилин співбесіди змогла визначити, що особа не відповідає посаді?”

Нагадаю, під час переатестації працівники колишньої міліції мали пройти декілька етапів перевірки, зокрема, тест на загальну ерудицію та знання законодавства, психологічний тест, співбесіду. До уваги брали й послужний лист особи, характеристику з останнього місця служби, скарги на особу (якщо такі були) громадян у спеціально створеній базі в інтернеті.

Хай там як, але загалом до переатестації чимало питань. Що маю на увазі? Спершу участь громадськості у цьому процесі була доволі активною. Однак, коли з'явилися перші результати (після атестації в Києві та області, Хмельницькому, Рівному, Луцьку, Миколаєві та Одесі), які засвідчували, що в кожному регіоні від 9 до 14% колишніх міліціонерів не пройшли перевірку, механізм атестації зазнав істотних змін. Якщо в цих містах процес організовувала незалежна рекрутингова агенція, то надалі їздити областями й відбирати громадські організації стали радники міністра внутрішніх справ та його кадровий департамент. Інакше кажучи, представники МВС самі обирали громадськість, яка мала б їх атестувати.

Унаслідок такого відбору місця незалежних громадських організацій посіли “кишенькові” активісти. Понад те, радників міністра обов'язково призначали головами комісій. Кількісна більшість членів комісій була також на боці старої системи. Тобто під час засідання представники МВС мали вирішальний голос. Це сприяло розбалансуванню комісій на їхню користь, а не на користь громадськості. Як наслідок, кількість відсіяних осіб з органів внутрішніх справ становила вже 3 - 4%.

Керівництво МВС використало активність громадськості в роботі атестаційних комісій, але результат вийшов дуже поганий. Фактично переатестація провалилася. У МВС здебільшого залишились колишні міліціонери.

Хочу зауважити, що держава, за рішенням суду, повинна тепер не лише повернути звільнених на посади, а й виплатити їм втрачену зарплату, якщо вони вимагали цього в адміністративному позові. Очевидно, що екс-міліціонери знають закон, і більшість матиме право на таку компенсацію.

Олександр Банчук, член правління ЦППР, інтерв'ю надане спеціально для Експрес