exit
search
14 листопада 2017

Відкриті списки – прозорі вибори?

Верховна Рада України прийняла за основу проект Виборчого кодексу України №3112-1. Документом передбачається створення єдиної уніфікованої правової основи для підготовки і проведення виборів в Україні відповідно до Конституції України та рекомендацій міжнародних організацій.

Богдан Бондаренко, експерт Центру політико-правових реформ

07.11.2017 р. Верховна Рада України проголосувала за прийняття за основу проекту Виборчого кодексу України (№3112-1). Такий розвиток подій у парламенті став несподіванкою для багатьох, оскільки 19.10.2017 р. Верховна Рада відхилила проект Закону про вибори народних депутатів України (№1068-2), який встановлював таку саму виборчу систему, що і проект Виборчого кодексу України (№3112-1).

Прийняття Верховною Радою нового виборчого законодавства, що встановлює пропорційну виборчу систему з відкритими списками, є зобов’язанням, яке парламент узяв на себе в межах коаліційної угоди та закріпив у Плані законодавчого забезпечення реформ в Україні.

Проект №3112-1 запроваджує пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Така система дозволяє виборцю голосувати як за список партії в окремому виборчому регіоні, так і за кандидата в цьому списку і таким чином встановлювати їх порядковість у списку партії. Проект запроваджує 27 виборчих регіонів. Право на висування кандидатів закріплюється виключно за політичними партіями, які формують два види списків: регіональний (для кожного з 27 виборчих регіонів, до якого входять кандидати, що беруть участь у виборах в регіоні) та загальнодержавний (до якого входять кандидати, включені до регіональних списків).

Проект встановлює складну систему розподілу мандатів. За результатами голосування встановлюються партії, які подолали 4% бар’єр у загальнодержавному виборчому окрузі та мають право на розподіл мандатів. Мандати розподіляються за такою схемою: кількість дійсних виборчих голосів ділиться на 450 (кількість мандатів) – таким чином встановлюється виборча квота; кількість голосів, які отримала кожна партія у виборчому регіоні, ділиться на виборчу квоту – так визначається кількість мандатів, які має отримати партія. Оскільки після ділення кількості голосів на виборчу квоту не буде отримане ціле число, всі голоси у 27 виборчих округах, які були округлені у процесі обчислення, додаються. Отримана сума знову ділиться на виборчу квоту. Так визначається кількість місць, які може отримати партія із загальнодержавного списку.

Проект Виборчого кодексу №3112-1 потребує доопрацювання до другого читання, але цей процес має бути системним і не повинен перетворитися у затягування прийняття Закону шляхом подання великої кількості різнопланових індивідуальних правок.

Дмитро Чабан, керуючий партнер ТОВ «Правова група «Новіков і партнери»

Основним критерієм під час проведення реформ є критерій доцільності. Для виборчого законодавства це критерій політичної доцільності. Важко оцінювати проект закону з позиції доцільності прийняття та ефективності положень, поки він не стане законом і не почне працювати.

Питання уніфікації виборчого законодавства в Україні гостро стоїть від початку існування незалежної держави. Лише зараз був зроблений значний крок до приведення загальнодержавних та місцевих виборів до єдиних стандартів.

Такий підхід у нормотворчості має позитивний вплив, з огляду на усунення правових колізій та прогалин у виборчому законодавстві, оскільки буде виключено ситуацію, коли одні й ті ж поняття, процедури, принципи виборчого права будуть по-різному визначені спеціальними законами, якими окремо врегульовано виборчі процеси Президента України, депутатів Верховної Ради України та депутатів місцевих рад.

Прийнятий у першому читанні проект Виборчого кодексу України складається з трьох книг, перша з яких («Загальна частина») визначає засади проведення виборів, ведення Державного реєстру виборців, проведення голосування тощо. При цьому індивідуальний підхід до кожного з видів виборів збережено у двох інших книгах Виборчого кодексу («Загальнонаціональні вибори» та «Місцеві вибори»).

Щодо новели проекту у вигляді відкритих списків на виборах до Парламенту, то такий інститут виборчого права є ефективним засобом боротьби з політичною корупцією та «ринком місць у прохідній частині списків», оскільки передбачає необхідність політичної боротьби не лише політичних партій, але й однопартійців (вчорашніх «мажоритарників») між собою.

Проектом не передбачено посилення політичної відповідальності депутатів у вигляді можливості відкликання свого депутата виборцями окремого округу. Також проект не вирішує питання зменшення видатків із державного бюджету на проведення виборів. За прогнозами Комітету з питань бюджету прийняття Виборчого кодексу призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на вибори. 

Публікацію до видання підготувала "Юридична газета"

Наступна новина 18 жовтня 2017