exit
search
24 жовтня 2017

Конкурс до Конституційного Суду: що Ви чули про нього?

Минулого тижня Верховна Рада України направила два законопроекти про скасування депутатської недоторканності до Конституційного Суду.

І це є відносно хорошою новиною. Не через можливість скасувати депутатську недоторканність, це як раз дуже погано. Недоторканність парламентарів необхідно обмежувати, але аж ніяк не скасовувати, про що не один раз наголошували експерти Центру політико-правових реформ. Це шанс для Конституційного Суду прийняти хоча б одне рішення, оскільки за 2017 рік Конституційний Суд не спромігся ухвалити жодного рішення.

На жаль Конституційному Суду не приділяється належна увага суспільства, хоча, звісно, мала б, з огляду на те, яку важливу роль має відігравати цей орган в системі Української держави. Конституційний Суд є єдиним органом, який може вирішити питання про відповідність Конституції України законів України та інших актів, здійснити офіційне тлумачення Конституції України та визнати неконституційними питання, які винесені на всеукраїнський референдум тощо. Нагадаємо, що сьогодні на порядку денному Конституційного Суду є питання неконституційності маніпулятивного Закону України «Про всеукраїнський референдум». В той самий час Конституційний Суд може визнати неконституційними закони України «Про очищення влади», «Про засади мовної політики», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нациського) тоталітарних режимів україни та заборону пропаганди їхньої символіки». Саме з цих причин він заслуговує на серйозну увагу з боку суспільства.

Сьогодні в Конституційному Суді починають відбуватися цікаві процеси. Наприклад, 16 жовтня, на 21-у річницю Конституційного Суду України, Юрій Баулін та Сергій Вдовіченко отримали «Відзнаку Конституційного Суду України» за вагомий внесок у встановлення конституційного судочинства в Україні. Це саме ті судді, які прийняли незаконне рішення про зміну Конституції у 2010 році, що мало наслідком збільшення влади Януковича.

Ще, до відома, зараз в Раді суддів проходить підготовка до «конкурсу» на заміщення однієї вакантної посади судді Конституційного Суду. Наразі цей «конкурс» вже майже закінчився, 12 листопада будуть презентовані його результати, а 13 листопада відбудеться голосування, але це не отримало жодної уваги суспільства.

Але чому ми беремо конкурс в лапки? Справа в тому, що встановлені в ст. 148 Конституції України конкурсні засади відбору суддів Конституційного Суду, в редакції Закону України «Про Конституційний Суд України» були знівельовані. Згідно ст. 12 Закону, Президент, З’їзд суддів призначають суддів Конституційного Суду за результатами конкурсного відбору, Верховна Рада призначає в порядку, встановленому ст. 2084 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Відповідно до цих положень:

·         За квотою Верховної Ради: підготовку до проведення відбору на конкурсних засадах здійснює Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя (перевіряє відповідність документів, поданих кандидатурами, вимогам Закону), Верховна Рада за рейтинговим голосуванням визначає кандидатів, рішення про призначення яких (ті, що зайняли вищі місця в рейтинговому голосуванні) оформлює постановою.

·         За квотою Президента: Президент формує власну конкурсну комісію (до якої може включати будь-кого, кого вважає за потрібне), яка без жодних законодавчих вимог формує список кандидатур, з яких Президент в подальшому обирає та призначає суддів Конституційного Суду.

·         За квотою З’їзду суддів: підготовку до проведення відбору на конкурсних засадах здійснює Рада суддів (перевіряє відповідність документів, поданих кандидатурами, вимогам Закону), З’їзд суддів на закритому голосуванні призначає суддів Конституційного Суду.

Ось, власне, і є процедура так званого «конкурсного відбору». Чи відповідає ця процедура конкурсним засадам? Чи дозволяє вона забезпечити змагальність, безсторонність, можливість визначити кращу кандидатуру? Чи дає вона можливість оцінити майбутніх суддів Конституційного Суду на відповідність їх новим конституційним критеріям – високим моральним якостям та визнаному рівню компетентності як правника? Безумовно, що ні.

В умовах офіційного псевдоконкурсу на посаду судді Конституційного Суду , суспільство отримало перевагу завчасно знати прізвища кандидатур нових суддів Конституційного Суду. Це, по-суті, є єдиною перевагою нової процедури так званого «конкурсу», оскільки суб’єкти призначення (Верховна Рада, Президент, З’їзд суддів) і надалі мають беззаперечну можливість призначати політично-залежних кандидатів, замість незалежних професіоналів.

Ще не пройшли відбори суддів Конституційного Суду за квотою Верховної Ради та Президента. Тому закликаємо суспільство звернути увагу на ці, без сумніву доленосні відбори, які вплинуть на життя держави, щонайменше на 9 років, та не допустити до Конституційного Суду осіб, які можуть осоромити честь мантії.

 

Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ 

Богдан Бондаренко, експерт Центру політико-правовиз реформ

Спеціально для ЛІГА.net