exit
search
11 жовтня 2017

Доля особливого статусу самоврядування для окупованого Донбасу

В ефірі телеканалу Еспресо Георгій Тука - заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб та Ігор Коліушко - голова правління Центру політико-правових реформ.

Ігор Коліушко про своє ставлення до ситуації, що склалася навколо закону про реінтеграцію:

«Щоб окреслити мою оцінку закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської області, я мушу пояснити чотири пункти:

1. Треба розуміти, що цей закон став результатом Іловайської трагедії і перших мінських перемовин. Я прекрасно розумію, яка була тоді складна ситуація після Іловайська, на початку вересня 2014 року, але як юрист я можу сказати, що цей закон, ухвалений 16 вересня 2014 року, за багатьма положеннями не відповідає Конституції, він не був ухвалений в передбаченому регламентом порядку: він взагалі був проголосований при виключеному табло, голосування було таємним. Нормальна ситуація, коли відбувається обговорення в закритому режимі в Верховній Раді,  але щоб за закони голосувалося таємно  - такого я ніде в світі, в жодному парламенті не чув. Тому до цього закону є багато претензій, в той же час він народився в конкретній історичній ситуації, і тут може бути цілий ряд пом’якшуючих обставин.

2. Цей закон набув чинності, але не діє. Тобто, його дія пов’язана з проведенням виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей, поки ці вибори не відбулися – цей закон не діє. Сьогодні його термін закінчився – три роки пройшло, і я розумію, в логіці мінського процесу, чому всі його учасники поставили питанням, що його треба продовжити.

3. Це все було б логічно, тільки всі вони ігнорують, що цей закон ніяким чином не випливає ні з Конституції України, ні з правової системи України, і він був прийнятий в дивний, м’яко кажучи, спосіб. Тому мені здавалося, що депутати, аналізуючи цю ситуацію, і, приймаючи рішення, продовжити чи не продовжити його, мали би це так само проаналізувати, і виходити з таких правових тупиків – в принципі, це завдання парламенту.

4.  Якщо цей закон і далі, впродовж цього року, не буде діяти, що і є найбільш імовірною ситуацією, в принципі, ніякої великої трагедії не відбудеться, і ми можемо говорити лише про те, що от, на жаль, наша влада в черговий раз надає перевагу якимось домовленостям над Конституцією України, над законами України, що, в принципі, є погано. Але якщо цей закон почне діяти, от тоді Україна зустрінеться з величезними проблемами. Цими проблемами будуть: всі регіони поставлять питання, чому такі преференції тим, хто підняв бунт, хто зрадив країну, чия поведінка призвела до десятка тисяч жертв людських, і так далі. Тепер вони отримують преференції порівняно з іншими регіонами України. І я не знаю, як зможе спокійно країна розвиватися, не давши відповіді на це запитання.

Яка допомога дійсно потрібна регіонам Донецька та Луганська? На довший період у них не мало б діяти, в повному обсязі, місцеве самоврядування, привести цілий ряд спеціалістів, які б там дали можливість побудувати там новий лад, відносини, уклад життя, нові стандарти функціонування тієї ж державної адміністрації. Але ж в законі написано протилежне: навіть тих, кого там призначати, узгоджувати з тими, хто там бути вибраний. Там порушується мовний режим: записані всупереч Конституції і закону норми про мову. Там встановлюється обов’язок фінансувати те, що вони придумають, але немає права контролювати. Їм надається право вести якусь свою специфічну зовнішньоекономічну діяльність з іншими країнами, яка може бути не узгоджена з українським законодавством». 

Детальніше дивіться в ефірі Еспресо