exit
search
15 вересня 2017

Законопроект щодо судової реформи звужує принцип відкритості судових засідань

Верховна Рада розпочала розгляд в другому читанні законопроекту №6232, який було внесено президентом щодо реформи судового процесу.

Попри значну кількість прогресивних положень, він звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю.  Про це розповів експерт Центру політико-правових реформ  Роман Куйбіда під час прес-конференції в прес-центрі "Главкому"

Я розкажу історію щодо можливості спостереження на судових засіданнях. У 2005 році з’явилося право проводити аудіозаписи без дозволу суду. Щодо відеозапису, то потрібен був ще дозвіл. У більшості випадків суди не давали дозвіл на проведення відеозйомки. А якщо і давали, то дуже неохоче. У 2015 році президент вніс гучний за назвою закон "Про забезпечення права на справедливий суд".

Одне з досягнень, яке демонстрували, було, що відтепер дозволено проводити відеозапис без дозволу суду. Журналісти та громадськість почали користуватися цим правом.

Навіть було створено ресурс під назвою «Відкритий суд», де зібрано величезну кількість відео з різних судових засідань», - розповідає експерт.

Він висловлює занепокоєння, що сьогодні те, що показувалося як досягнення у частині судової реформи, тепер хочуть обмежити. «Цим законопроектом 6232 передбачається, що суд може заборонити відеозапис, що це перешкоджає судовому засіданню.

А що саме перешкоджає в наявності відеокамер, кожен суддя буде по-своєму тлумачити», - продовжує Куйбіда. Ще одна зміна, що суд може не впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає так званих вільних місць.

На думку експерта, це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку «зала судових засідань», та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю. Нагадаємо, що багато громадських організацій, медіа та активістів вже долучилися до Заяви щодо недопустимості обмеження гласності судочинства.