exit
search
26 липня 2017

Мінрегіонбуд має найвищий рівень спроможності до діалогу з громадськістю

25 липня 2017 року відбулася презентація аналітичного дослідження здатності центральних органів виконавчої влади до публічного діалогу, на основі якого сформовано рейтинг міністерств і відомств “Спроможності до діалогу”.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України є абсолютним лідером за результатами рейтингу спроможності центральних органів виконавчої влади до діалогу. Далі у рейтингу розмістились Державна аудиторська служба України, Державна авіаційна служба України, Міністерство культури України та Міністерство аграрної політики та продовольства України. Серед аутсайдерів опинились Міністерство оборони України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство юстиції України, Міністерство молоді і спорту України, та Державне космічне агентство України. Про це розповів Ігор Лавриненко, провідний аналітик Офісу ефективного регулювання (BRDO), презентуючи результати рейтингу в Українському кризовому медіа-центрі.

Пан Лавриненко зазначив, що значна частина центральних органів виконавчої влади є прогнозованими. «Вони спроможні планувати підготовку проектів регуляторних актів та інформувати про це громадян. […] Проте деякі органи про це забувають, або не вважають за потрібне інформувати суспільство про свої плани. Один з таких органів це Антимонопольний комітет», – підкреслив аналітик. У частині прогнозованості Антимонопольний комітет отримав нуль балів. Ігор Лавриненко зазначив, що частина міністерств виявила небажання або неспроможність публікувати аналітичну інформацію стосовно проектів регуляторних актів. «Один з таких прикладів – це Міністерство спорту. […] Вони не вважають свої акти регуляторними», – зазначив пан Лавриненко. Він додав, що суттєвою також є різниця у якості інформування громадян та представників бізнесу щодо регуляторної діяльності. Багато відомств публікують дані лише раз на рік, у незручних для подальшої роботи форматах, або ж не інформують про внесення змін до актів. Аналіз ефективності регуляторних актів у більшості є лише формальним. «Ми вважаємо, що органи державної влади спроможні проводити реальний аналіз ефективності і результативності не тільки проектів регуляторних актів, як вони роблять це зараз, а і вже чинних регуляторних актів», – пояснив Ігор Лавриненко.

«Держава декларує готовність до діалогу, […] а насправді ми отримуємо уже готовий проект, який бізнес просять прокоментувати», – зазначила Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки Українських Підприємців. Наталя Окша, заступник директора Департаменту інформації та комунікації з громадськістю, завідуюча відділом Секретаріату Кабінету Міністрів України, підкреслила, що бізнес та громадськість необхідно залучати до діалогу та консультацій ще на етапі виявлення конкретних проблем, а не лише тоді, коли проект уже готовий. «Ми маємо перейти на такий підхід, коли шляхом консультацій спочатку з’ясовується проблема, вона викристалізовується, а потім обговорюється вирішення проблеми. А сам акт по суті не мав би обговорюватись», – зазначив Максим Малашкін, держсекретар Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Євген Школьний, експерт Центру політико-правових реформ, підкреслив, що для того, щоб посилити захист громадян та представників бізнесу при прийнятті регуляторних актів, важливо прийняти Законопроект про публічні консультації та Законопроект про адміністративну процедуру.

Для повного ознайомлення з презентацією дивіться трансляцію заходу. 

Наступна новина 15 квітня 2016