exit
search
17 липня 2017

Новий Закон про Конституційній Суд України: недоліки та здобутки

З метою реалізації конституційних змін щодо правосуддя від 2 червня 2016 року Парламент лише 13 липня 2017 року ухвалив нову редакцію Закону "Про Конституційний Суд України". Для повноцінної діяльності Конституційного Суду відповідно до положень Конституції цей закон був необхідним ще з 30 вересня 2016 року. Проте він не реалізував в повній мірі реформаторські новели Конституції та очевидно в доступного для огляду майбутньому не породить формування нової якості Конституційного Суду, який буде здатен захисти Конституцію.

Пару слів щодо реформування Конституційного суду в історичному аспекті. Модель Конституційного Суду України була закладена ще в початковій редакції Основного Закону 1996 року та не змінювана впродовж двадцяти років. Ця модель в українських реаліях продемонструвала неспроможність забезпечити незалежність КСУ, вберегти його від прислужування тимчасовим політичним інтересам. Найяскравіше ця проявилося проявився за режиму Януковича, якому незабаром після здобуття влади у 2010 році вдалося використати Суд для істотного розширення президентських повноважень через повернення до первісної редакції Конституції, що діяла до реформи 2004 року. Для впливу на Суд насамперед вдавалися до двох інструментів: немотивованих звільнень з підстави порушення присяги і призначень політично лояльних суддів. У зв’язку зі втечею Януковича внаслідок масових протестів громадян України (Революції Гідності) на початку 2014 року нагально постала потреба відновити конституційну легітимність і провести конституційну реформу. Доля Конституційного Суду була частиною цього виклику. При поверненні до редакції Основного Закону від 8 грудня 2004 року, Парламент також звільнив суддів КСУ за своєю квотою, які 2010 року голосували за зміну Конституції. Водночас судді, призначені Президентом і з’їздом суддів, залишилися на своїх посадах. 2 червня 2016 року вдалося внести зміни до Конституції щодо забезпечення незалежності судової гілки влади та реформування конституційного судочинства.

Нарешті 13 липня 2018 року ми отримали імплементацію конституційних новел щодо Конституційного Суду. Проте законодавець пішов шляхом мінімізації шансів посилення конституційного судочинства в наслідок конституційних змін. При цьому судді КСУ за квотами Президента та з’їзду суддів, які 2010 року голосували за зміну Конституції, не були звільненні за порушення присяги.

Деякі основні недоліки нової редакції Закону:

1. Закон не встановлює порядок проведення відбору кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах як того вимагає нова ч.3 ст.148 Конституції. Фактично прописаний у Законі порядок відбору кандидатів кожним суб’єктом призначення на посаду суддів КСУ (Парламентом, Президентом, з’їздом суддів) не буде суттєво відрізнятися від існуючого. Так, за новим Законом відбір кандидатів здійснюється кожним суб’єктом самостійно через свої конкурсні комісії (у Парламенті через профільний комітет) та полягає у прийнятті заяв від кандидатів, оприлюдненні їх автобіографій і мотиваційних листів, вивченні документів та відомостей, наданих кандидатами, співбесіди з кандидатами, а також складання списку кандидатів, рекомендованих на посаду судді КСУ. Описана процедура відбору не містить конкурсних засад, вона не дає змогу виявити найгідніших. Нагадаємо значення терміну "конкурс" - змагання, яке дає змогу виявити найгідніших із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд. Отже, практика призначення політично лояльних суддів КСУ навряд зміниться.

2. Закон не містить роз’яснення такої нової для звільнення суддів КСУ підстави як вчинення ними істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді КСУ або виявило його невідповідність займаній посаді. Закони не містять визначення зазначених понять або критеріїв їх застосування. Отже ми можемо отримати продовження практики немотивованих звільнень суддів за цією підставою як було попередньо зі звільненням суддів КСУ за порушення присяги. Єдине сьогодні це буде робитися через Конституційний Суд України, оскільки повноваження щодо звільнення суддів перешли до самого КСУ. Отже і другий важіль впливу на неугодних суддів КСУ залишається.

Цього досить, щоб зберегти сьогоднішній стан конституційного судочинства.

Але мушу в чергове зазначити ще про один недолік Закону, оскільки він несе загрозу для реформи державної служби в цілому.

3. Закон виводить частину працівників Секретаріату Конституційного Суду з-під дії нового Закону "Про державні службу" і об’єктивних причин на це нема. Тобто ми бачимо вже наступ на реформу державної служби. Так,  керівник Секретаріату КСУ, його заступники - це посади державної служби категорії "А". Відповідно до ключових складових реформи державної служби в Україні особи призначаються на ці посади за конкурсом. Проте згідно з ст.44 Закону керівника Секретаріату призначає на посаду та звільняє з посади Суд за поданням Голови Суду, а заступників керівника Секретаріату призначає на посаду та звільняє з посади Суд за поданням Голови Суду. Знов конкурсу нема. В майбутньому за аналогією можна іншими спеціальними законами вводити "особливості" для державних службовців різних держ. органів.

Перевагами ухвалення цього Закону є власне його існування, що вирішує насамперед проблеми щодо:

1) П’яти вакантних посад в КСУ. Закон дає можливість призначити нових суддів КСУ, проте як зазначалося раніше не зменшує політичний чинник.

2) Розблоковує діяльність КСУ щодо виконання своїх нових повноважень (розгляду конституційних скарг та перевірки конституційності питань, що виносяться на всеукраїнський референдум за народною ініціативою). Проте інститут конституційної скарги, на наш погляд, обмежується в частині юридичних осіб публічного права. Також встановлення лише 3 місяців (після винесення остаточного судового рішення) на подання конституційної скарги є замалим. До речі можна передбачити, що переважна більшість конституційних скарг, що вже подана до КСУ, не буде розглядатися в силу недотримання 3-місячного терміну.

 

Юлія Кириченко, 

експерт Центру політико-правових реформ

спеціально для ЛІГА.net

Попередня новина 24 липня 2017