exit
search
13 квітня 2017

Заочне засудження: Порошенко продовжує наступ на права українців

11 квітня Петро Порошенко підписав зміни до закону про заочне засудження, які стосуються всіх українців і обмежують права людини

Два тижні тому Петро Порошенко, прикриваючись необхідністю захисту прав українських воїнів, підписав закон про електронне декларування доходів для активістів-антикорупціонерів, яким брутально порушені гарантовані Конституцією свобода об’єднань, принцип рівності, заборона обмежень за ознакою виду діяльності та невтручання в особисте життя.

А вчора, під прикриттям необхідності засудження Януковича і Ко, президент підписав закон про удосконалення процедури заочного засудження. Однак цей закон стосуватиметься не тільки екс-президента-втікача, але й кожного із нас. Порошенко знову не дослухався вимог громадськості про необхідність ветування цього закону.    

Закон обмежує конституційні права громадян, суперечить стандартам, закріпленим у Європейській конвенції з прав людини, і засадам провадження, гарантованим Кримінальним процесуальним кодексом.

По-перше, виключено час на ознайомлення з матеріалами провадження із загального строку досудового розслідування (стаття 219 КПК). Це порушує право на захист і розумні строки провадження. Згідно з ухваленими змінами, органи розслідування не обмежуються в строках і порядку надання захисту матеріалів провадження, що створює для них можливості для суттєвих зловживань – штучного розтягування часу для надання зазначених матеріалів на місяці чи роки. Увесь цей невизначений час особа перебуватиме в статусі підозрюваного, до неї можуть застосовуватися заходи забезпечення провадження (арешт майна, відсторонення від посади, обмеження спеціального права), а також запобіжні заходи, не пов’язані з триманням під вартою (домашній арешт, носіння електронного браслету, заборона виїзду за межі місця проживання, вилучення закордонного паспорту тощо).

Таким чином, ознайомлення з матеріалами стає фактично окремим етапом провадження – між досудовим і судовим провадженнями, під час якого не визначена фактична можливість здійснення стороною обвинувачення будь-яких процесуальних дій, що обмежують права людини.

По-друге, нові правила обрахунку строків розслідування при об’єднанні і виділенні проваджень (стаття 219 КПК) порушують принцип розумних строків кримінального провадження. Ці правила дозволяють прокурору безліч разів об’єднувати чи роз’єднувати провадження лише з однієї метою – тримати особу у статусі підозрюваного протягом місяців чи років, а також застосовувати до такої особи зазначені вище заходи забезпечення провадження і запобіжні заходи.

По-третє, укладення угод про визнання винуватості в усіх категоріях справ про особливо тяжкі злочини, у тому числі у тих, де є потерпілі (стаття 469 КПК) порушує право на захист і права потерпілих. Подібна практика відсутня в країнах Європи. Органи розслідування отримають можливість з метою підвищення показників розкриття злочинів вимагати у підозрюваних зізнання, залякуючи у випадку відмови пожиттєвим ув’язненням. Для швидшого скерування провадження з угодою до суду є великий ризик тиску на потерпілих, щоб отримати від них дозвіл на укладання угоди та нехтуванням їхніми правами на відшкодування збитків. А можливість укладення угод у всіх без винятку провадженнях про особливо тяжкі злочини дозволить підозрюваним у вчиненні терористичних актів отримати можливість для пом‘якшення своєї відповідальності.

По-четверте, відсутність в перехідних положеннях закону правил застосування його новел до триваючих наразі кримінальних проваджень порушує принцип юридичної визначеності як складової верховенства права. У випадку набрання чинності нових зимін залишиться невирішеним питання про можливість застосування правил про ознайомлення з матеріалами провадження, розрахунку строку розслідування і укладення угод про визнання винуватості до кримінальних проваджень, які розпочалися до ухвалення закону і триватимуть після набрання ним чинності. У стані подібної юридичної невизначеності перебуватимуть сотні тисяч підозрюваних, обвинувачених і потерпілих.

Окремо скажу, що зазначені положення жодним чином не стосуються заочного кримінального провадження, удосконалення якого було завданням цього закону.

 

Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, спеціально для Новое время