exit
search
24 березня 2017

Висновок на законопроект «Про внесення змін до законів України щодо цільового використання державного фінансування статутної діяльності політичних партій» № 6026

Висновок на законопроект

«Про внесення змін до законів України щодо цільового використання державного фінансування статутної діяльності політичних партій» № 6026 від 3 лютого 2017 року.

Пропоновані зміни:

1. У законопроекті пропонується передбачити вичерпний перелік напрямів витрат коштів, що виділяються з державного бюджету на фінансування діяльності політичних партій.

Коментарі:

Ідея «створення та діяльності при політичній партії науково-експертних, аналітичних, дослідницьких центрів, інститутів з метою розробки програмних документів партії, проектів законодавчих, підзаконних актів органів публічної влади, які пропонує партія, інших ініціатив» (п. 7 ч. 2 ст. 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні») виглядає доволі прогресивною та необхідною. Такі центри могли б забезпечити політичні партії якісним «продуктом» (методичними матеріалами, законопроектами тощо), що сприяло б інституційному зростанню національних політичних сил.

Водночас абсолютно недоцільно виділяти такий напрям витрат політичними партіями коштів державного бюджету, як «волонтерська допомога партії підрозділам ЗСУ, Національній гвардії, іншим збройним формуванням, які перебувають в зоні проведення Антитерористичної операції, сім’ям учасників бойових дій, які полягли або зазнали каліцтв під час Антитерористичної операції» (п. 10 ч. 2 ст. 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні»).

Зокрема, ч. 1 ст. 15 Закону «Про Збройні Сили України» передбачається, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які виділяються Міністерству оборони України окремим рядком на утримання Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також інших джерел, передбачених законодавством.

Частиною 2 ст. 15 цього ж Закону закріплено, що фінансування Збройних Сил України може здійснюватися додатково за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Однак такі пожертви недоцільно здійснювати політичним партіям, які отримують державне фінансування (ідея якого полягає у розвитку незалежних і незаангажованих політичних сил). Досить складно уявити, як витрати  на волонтерство цьому сприятимуть. Навпаки можливість за рахунок держави робити «добру справу» може бути використана партіями з популістичною метою і поставить в нерівні умови інші політичні сили, які не отримують з державного бюджету кошти.

Загалом не варто закріплювати вичерпний перелік витрат коштів, що виділяються з державного бюджету на фінансування діяльності політичних партій, оскільки неможливо передбачити абсолютно всі варіанти напрямів легальних витрат. Оптимальним виходом із ситуації, що склалась довкола визначення статутної діяльності політичних партій, є закріплення на законодавчому рівні переліку напрямів, на що партіям заборонено витрачати державні кошти.

2. Ключовим позитивним моментом законопроекту є заборона використання коштів з державного бюджету на політичну рекламу (абз. 2 ч. 2 ст. 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні»). У такий спосіб національні політичні сили позбавились би від тягаря «зайвих» витрат, а також це усунуло б нерівність політичних сил, коли більш забезпечені можуть дозволити собі широку агітаційну програму, при цьому не докладаючи значних зусиль на зустрічі з виборцями, роз'яснювальню роботу тощо.

Коментарі: Разом з тим, відсутність чітко визначеного та законодавчо закріпленого поняття «політична реклама» створює ризики занадто вузького/широкого тлумачення цього поняття. Це може призвести до того, що відповідальних осіб (керівника, бухгалтера) будуть притягати до відповідальності за нецільове використання державних коштів, позбавлятимуть політичну партію державного фінансування.

Сам текст законопроекту містить неточність у визначенні частин статті 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні», зокрема, пунктом 1 і пунктом 2 законопроекту Закон «Про політичні партії в Україні» доповнюється частинами другими.

3. Абстрактною видається пропозиція відсоткововго розподілу коштів (70 % та 30 %), які виділяються з державного бюджету на фінансування політичних партій. Пропонується 70% коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії, розподіляти між регіональними організаціями партії, а 30% використовувати всеукраїнським партійним органам.

Коментарі:

Запропонований розподіл коштів, виділених з державного бюджету на фінансування політичних партій, не принесе бажаного результату, а лише ускладнить життя політичним партіям, оскільки створяться додаткові адміністративні проблеми у вигляді обов'язку відкриття місцевими осередками окремих рахунків. Більш раціональним підходом є забезпечення належної взаємодії між місцевими і центральним осередком, коли кошти з центру виділятимуться на місця за «широким» переліком, що дасть можливість місцевим осередкам самостійно визначати на що їх витрачати.

4. Пропонується доповнити ст. 212-15 КУпАП словами «порушення порядку використання державного фінансування».

Коментарі: Таке формулювання виглядає некоректним і потребує уточнення, оскільки використовується не «порядок використання державного фінансування». Коректніше сформулювати так само, як і в пропонованій редакції статті  159-1 КУпАП «використанням коштів державного бюджету, виділених на фінансування статутної діяльності політичної партії», тобто, «порушення порядку використання коштів державного бюджету, виділених на фінансування статутної діяльності політичних партій».

*     *     *     *     *

Висновок підготовлено групою експертів ЦППР в межах проекту «Моніторинг діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції в частині забезпечення законності та прозорості політичних фінансів», що реалізується за фінансової підтримки Національного Демократичного Інституту.

Разом із тим, цей висновок не обов’язково відображає погляди Національного Демократичного Інституту