exit
search
26 березня 2017

2.2.2. Конфлікт інтересів, етичні стандарти, декларування доходів та видатків публічних службовців

2.2.2. Конфлікт інтересів, етичні стандарти, декларування доходів та видатків публічних службовців, зокрема:

- наявність та ефективність положень щодо конфлікту інтересів, правил щодо несумісності посади з іншою діяльністю, кодексів поведінки публічних службовців, правил щодо отримання подарунків, обмежень щодо працевлаштування після завершення служби;

- тренінги з питань кодексів поведінки, цільова аудиторія, тематика, кількість службовців, які взяли участь в тренінгах;

- наявність та ефективність діяльності органу, відповідального за дотримання законодавства щодо конфлікту інтересів та кодексів поведінки.

Як вже відзначалось у попередньому Альтернативному звіті, сучасні правила запобігання та врегулювання конфлікту інтересів на основі міжнародних стандартів стали частиною нового Закону «Про запобігання корупції». Протягом 2016 р. Закон не зазнавав змін. Тому лише нагадаємо про основні новели, які були ним запроваджені:

- більш чітке визначення конфлікту інтересів з виокремленням потенційного та реального конфлікту інтересів;

- чітке встановлення правил про те, хто, як, коли і кого повинен інформувати про конфлікт інтересів;

- заборона вчиняти дії чи приймати рішення в умовах конфлікту інтересів;

- визначення механізмів самостійного чи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів;

- визначення особливостей врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема тих, які здійснюють відповідні повноваження у складі колегіальних органів, народних депутатів України та депутатів місцевих рад тощо;

- визначення способів передачі в управління корпоративних прав[1].

Виходячи із повноважень НАЗК, закріплених в Законі, одним із важливих напрямків його роботи у 2016 р. мало стати забезпечення методичної роботи щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. В цьому сенсі слід позитивно відзначити динаміку та інтенсивність роботи НАЗК, яке ще до початку офіційного старту діяльності за підтримки експертів ПРООН розробило та затвердило Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб[2].

Ці Рекомендації стали фактично першим окремим документом методичного характеру з питань конфлікту інтересів. Структурно він побудований за аналогією із Законом, тобто у тій же послідовності розкриває зміст дефініцій, переходячи до алгоритмів дій керівника та працівника у випадках виявлення ознак потенційного чи реального конфліктів інтересів. Рекомендації також містять окремі розділи практичного характеру:

-       самотести для ідентифікації наявності (відсутності) конфлікту інтересів;

-       типові приклади ситуацій конфлікту інтересів;

-       судову практику останніх років по цій категорії справ.

Крім того, в перші ж місяці після початку офіційної роботи НАЗК ухвалив Методичні рекомендації щодо передачі в управління підприємств та/або корпоративних прав з метою запобігання конфлікту інтересів, які містять рекомендовану форму відповідного повідомлення[3].

Логічним продовженням діяльності у цьому напрямку стала широка інформаційно-просвітницька кампанія «Конфлікт інтересів: треба знати», яка була розгорнута як серія лекцій-тренінгів, орієнтованих на підвищення рівня знань державних службовців територіальних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Цей спільний з ПРООН проект тривав з 15 листопада по 23 грудня 2016 р. і пройшов у 13 містах України, охопивши всі області та залучивши до участі в ньому 1 613 осіб.

Важливою особливістю цієї кампанії стало проведення окремих сесій для громадських активістів, яких вчили виявляти конфлікт інтересів у діяльності службовців.

Відзначаючи беззаперечні успіхи у напрямку методичної та роз’яснювальної роботи, проведеної НАЗК за півроку своєї діяльності, слід приділити увагу висвітленню практичного аспекту роботи агентства, яке у серпні 2016 р. розпочало здійснювати контрольні заходи за напрямком запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Правовими основами для такої діяльності на сьогодні є насамперед положення статей 12, 13, 28, 65 Закону, статей 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядок оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції[4].

Практичним результатом застосування вказаних норм законодавства, протягом 2016 р. стали такі показники роботи НАЗК[5]:

- отримано 456 повідомлень про правопорушення, пов’язані з корупцією;

- розпочато 234 перевірки;

- завершено 55 перевірок у зв’язку з самостійним врегулюванням конфлікту інтересів або відсутністю складу адміністративного правопорушення;

- направлено 23 вимоги про усунення порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, 12 з яких врегульовано;

- складено 2 приписи про порушення вимог законодавства, які вже виконані;

- направлено 5 протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. За результатами розгляду 2 протоколів судом прийнято рішення про притягнення однієї особи до відповідальності.

Аналізуючи ці більш ніж скромні досягнення НАЗК, важливо відмітити таке:

1) Закон не передбачає такого виду акту реагування НАЗК у випадку виявлення ознак порушення, як вимога про усунення порушення законодавства;

2) за відсутності чітко регламентованих строків проведення перевірки, спостерігається тенденція до неконтрольованого приросту кількості розпочатих перевірок (в середньому 30 щомісяця), що може призвести до порушення прав і законних інтересів громадян.

Очевидно, що кожна з цих проблем має свої причини, які в рамках оцінки лише статистичних показників встановити неможливо, проте це чіткий сигнал для керівництва НАЗК про необхідність їх вивчення та вжиття відповідних заходів.

Окрему стурбованість викликають випадки звинувачень посадових осіб НАЗК в упередженості та переслідуваннях за політичними ознаками при проведенні перевірок, які неодноразово лунали, зокрема, від народного депутата України С. Лещенко[6] та представниці громадської організації «Центр протидії корупції» Д. Каленюк[7].

Ефективність системи декларування майна, доходів, витрат та зобов’язань фінансового характеру публічних службовців

(які категорії подають декларації; в яких випадках; обов’язок щодо оприлюднення декларацій, ефективний механізм перевірки декларацій)

З прийняттям Закону законодавцем запропоновано принципово оновити низку «антикорупційних інститутів», у т.ч. інститут фінансового контролю за доходами та видатками.

В результаті цього рішення до кола суб’єктів включено практично всіх осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (п. 1, пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону). В рамках цього списку виділено категорії осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище (примітка до ст. 50 Закону) та надано повноваження НАЗК затверджувати перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків[8].

Паралельно Законом розширено обсяг активів, які підлягають декларуванню:

-       рухоме (цінні речі) та нерухоме майно;

-       об’єкти незавершеного будівництва;

-       бенефіціарна власність;

-       усі види доходів та подарунки;

-       цінні папери та інші корпоративні права;

-       активи нематеріального характеру;

-       власність на усі види транспортних засобів;

-       видатки та правочини;

-       готівкові кошти та гроші і цінності, розміщені у фінансових установах;

-       суміщення та робота за сумісництвом;

-       участь у громадських організаціях та їх керівних органах.

Встановлено також обов’язок подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані протягом 10 днів, якщо декларант отримав дохід або придбав майно на суму більше 50 прожиткових мінімумів, які встановлені на 1 січня відповідного року (ч. 2 ст. 52 Закону).

Протягом першої половини 2016 р. до ст. 46 Закону внесено низку змін,[9] насамперед в частині порогів декларування. Таким чином було дещо обмежено обсяги розкриття інформації щодо цінних рухомих речей (100 прожиткових мінімумів), подарунків (5 прожиткових мінімумів), грошових активів та видатків (50 прожиткових мінімумів).

Проте, це не змінило основних вимог Закону:

- обов’язку подання декларації до НАЗК;

- оприлюднення декларацій у відкритому реєстрі, який вестиме НАЗК;

- багаторівневу перевірку, яка включає контроль своєчасності подання декларації, логічний та арифметичний контроль та повну перевірку у встановлених Законом випадках.

Загалом же запуск нової системи декларування був передбачений як один з ключових елементів в рамках Антикорупційної стратегії на 2014–2017 роки[10] та відповідної Державної програми[11]. При цьому необхідність розробки саме електронної системи неодноразово презентувалася як зобов’язання України перед низкою міжнародних партнерів та розглядалася як наріжний камінь процесу антикорупційної реформи.

У вересні 2015 р. на запит Уряду в особі МЮ до розробки програмного забезпечення для Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (на основі Технічного завдання, підготовленого експертами Світового банку), долучилася Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН).

Вказана робота проводилася паралельно із процесом підготовки до запуску НАЗК. Відтак, строки старту системи узгоджувалися із агентством, фахівцями якого за підтримки експертів ПРООН було підготовлено весь пакет проектів документів, що стосувалися забезпечення початку роботи системи електронного декларування та виконання НАЗК роз’яснювальної функції в цій сфері. Йдеться про наступні рішення:

1) Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 10 червня 2016 р. №2, зареєстровано в МЮ 15 липня 2016 р. за №958/29088;

2) Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 10 червня 2016 р. №3, зареєстровано в МЮ 15 липня 2016 р. за №959/29089;

3) Прядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 10 червня 2016 р. №3, 10.06.2016 р. №3, зареєстровано в МЮ 15 липня 2016 р. за №959/29089;

4) Про затвердження форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 р. №3, зареєстровано в МЮ 15 липня 2016 р. за №960/29090;

5) Про затвердження форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування від 10 червня 2016 р. №3, зареєстровано в МЮ 15 липня 2016 р. за №961/29091;

6) Про надання роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю від 11 серпня 2016 р. №3;

7) Щодо порядку інформування НАЗК про відкриття декларантом або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента від 6 вересня 2016 р. №20, зареєстровано в МЮ 18 жовтня 2016 р. за №1366/29496;

8) Щодо порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій від 6 вересня 2016 р. №19, зареєстровано в МЮ 15 листопада 2016 р. за №1479/29609.

Крім того, протягом серпня спільно із НАЗК ПРООН було організовано та проведено представлення проекту електронної системи декларування в рамках широкої інформаційно-просвітницької кампанії під назвою «Онлайн проти корупції», яка охопила більше 10 обласних центрів України.

У світлі цієї співпраці ПРООН забезпечило фінансову підтримку розробки програмного забезпечення для подання електронних декларацій, їх зберігання для подальшого аналізу працівниками НАЗК, а також їх пошуку та перегляду на відповідному публічному веб-порталі. Функціональність цього програмного забезпечення була підтверджена низкою тестів та випробувань, у т.ч. за участі посадових осіб НАЗК та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку).

На підставі позитивних результатів випробувань і після завершення необхідних юридичних кроків, 27 липня 2016 р. програмне забезпечення було передане у власність НАЗК. ПРООН також провела презентацію системи для Прем’єр-міністра та членів КМ[12], а НАЗК підтвердила готовність запустити систему в експлуатацію 15 серпня 2016 р. Останнім процедурним питанням для запуску системи у промислову експлуатацію залишалося отримання сертифікату комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) від Держспецзв’язку.

5 липня 2016 р. НАЗК та Держспецзв’язком був узгоджений графік побудови КСЗІ, який дозволяв завершити всі роботи з сертифікації до 15 серпня 2016 р., тобто дати початку роботи системи декларування згідно з відповідним рішення НАЗК.

Однак, цей графік не було дотримано[13] і електронна система декларацій не отримала сертифікату Держспецзв’язку та не була введена в правове поле, працюючи з 15 серпня в режимі дослідної експлуатації. В подальшому, 23 серпня 2016 р., НАЗК взагалі закрило доступ до системи.

Результати аналізу матеріалів того періоду[14] дають підстави сумніватися в обґрунтованості позиції посадових осіб Держспецзв’язку, які, надавши висновок із зауваженнями до роботи системи, одночасно обмежили доступ до нього не лише громадськості, а й розробникам програмного забезпечення та посадовим особам НАЗК[15].

Така ситуація викликала жорстку реакцію з боку громадськості[16] та представництва ЄС і посольств країн-членів ЄС у Києві, які закликали Уряд до активних дій щодо розв’язання питання запуску системи декларування[17].

Лише 31 серпня 2016 р. НАЗК отримало сертифікат і, внісши зміни до власного Рішення про дату запуску системи, змогла почати збір декларацій з 1 вересня 2016 р.

Надавши сертифікат, Держспецзв’язку продовжило доопрацювання системи, а фактично втручання в її роботу, чим були викликані масові збої у роботі системи, некоректне відображення даних тощо, які фіксувались насамперед самими декларантами. Така ситуація тривала протягом усього строку першої хвилі подачі декларацій.

Тим не менше, перший етап декларування, який тривав 60 календарних днів, відбувся, а загальна кількість декларантів становила 105 833 осіб[18].

Головним же негативним наслідком втручання посадових осіб Держспецзв’язку стало те, що фактична форма електронної декларації перестала формально відповідати законодавчо визначеній формі та тим технічним вимогам до неї, які були затверджені вищезгаданими Рішеннями НАЗК.

Представництво ЄС[19] закликало до усунення цих недоліків. Але ані НАЗК, ані Держспецзв’язку протягом 2016 року не вжило заходів щодо вирішення проблеми.

Паралельно із цим окремі народні депутати України почали вносити на розгляд ВР законопроекти, які могли суттєво змінити обсяг та форму електронної декларації[20]. Очевидно, що такі дії поставили б під сумнів перспективу їх перевірки. Втім, розгляд цих проектів вдалося зупинити зусиллями парламентського Комітету з запобігання і протидії корупції тиску громадськості та заявам Представництва ЄС і послів країн «Великої сімки»[21].

Сама ж перевірка залежала від прийняття відповідних рішень НАЗК. Йдеться про Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Саме цей нормативно-правовий акт повинен був визначити єдині підходи уповноважених осіб НАЗК до проведення трьох видів контролю декларацій, як це передбачено ч. 1 ст. 48 Закону: щодо своєчасності подання; щодо правильності та повноти заповнення; логічний та арифметичний контроль.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 51 Закону мав бути ухвалений Порядок здійснення моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Завдяки активній позиції громадськості та допомозі експертного середовища при підготовці проектів відповідних актів, НАЗК вже 11 листопада 2016 р. зміг ухвалити відповідні рішення та направити їх до МЮ для реєстрації. Після цього розпочалось протистояння між НАЗК та МЮ: останній двічі відмовляв в їх реєстрації. Сам же процес узгодження позицій супроводжувався обопільними публічними звинуваченнями у некомпетентності та так і не завершився аж до кінця першої хвилі подання декларацій.[22]

Станом на час написання Звіту відповідний порядок перевірки все ж таки був зареєстрований у МЮ[23], а саме агентство ухвалило рішення про початок перевірки декларацій поданих протягом першої хвилі декларування. Проте, існують серйозні побоювання щодо ефективності та часу проведення такої перевірки, адже:

-       за офіційною заявою НАЗК[24], на сьогодні воно має доступ лише до 9 з 22 реєстрів, які необхідні для перевірки інформації, що міститься у декларації;

-       після відмови НАЗК від прийняття двох модулів програмного забезпечення (які ПРООН було готове передати агентству ще восени 2016 р.), необхідних для проведення автоматичного контролю, їх розробка власними силами та ресурсами НАЗК не здійснена.

Крім того, залишається одразу два серйозних ризики щодо функціонування реєстру:

- недофінансування оренди серверів, необхідних для забезпечення роботи системи декларування, яка протягом другої половини 2016 р. здійснювалась за рахунок коштів міжнародної донорської допомоги;

- відмови від адміністрування реєстру з боку державного підприємства ДП «УСС», яке на сьогодні відповідальне за цей процес[25].

Законодавство щодо захисту осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення, ефективність його застосування, статистичні дані щодо повідомлень, вжитих заходів

Встановлення законодавчих гарантій захисту осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення у тому вигляді, як це на сьогодні передбачено Законом, стало результатом тривалого процесу удосконалення законодавства в рамках виконання рекомендацій GRECO та Європейської комісії у зв’язку із процесом реалізації Плану лібералізації візового режиму між Україною та Європейським союзом.

Внаслідок спільної роботи фахівців Мін’юсту та експертів від громадського сектору, у 2014 році сформульовано основні правові норми цього антикорупційного інституту. Таким чином закріплено ключові гарантії для осіб, які є важливою складовою системи запобігання та боротьби із корупцією.

Як відзначалось у попередньому Альтернативному звіті[26], у законодавстві з’явився термін «викривач корупції», тобто особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону іншою особою.

При цьому викривачам корупції держава гарантувала захист, який полягає у:

- можливості застосування правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших спрямованих на захист від протиправних посягань заходів, передбачених Закону «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»[27] – у разі наявності загрози життю, здоров’ю, житлу та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог антикорупційного закону;

- забороні звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) особи, яка повідомила про корупційну поведінку чи її близької особи у зв’язку із здійсненим повідомленням;

- можливості розголошення інформації про викривача лише у встановлених законом випадках або за його згодою.

Законом також передбачено обов’язок органів влади забезпечити умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог антикорупційного закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку. Також надається можливість поінформувати про відповідне порушення анонімно – у цьому випадку має бути надана інформація в такому обсязі, аби її можливо було перевірити.

У разі розгляду в суді спору про порушення трудових прав працівника у зв’язку із здійсненим ним повідомленням про корупційну поведінку іншої особи, саме роботодавець або керівник зобов’язаний довести правомірність застосованих до інформатора заходів. При цьому НАЗК може залучатися до розгляду зазначеної категорії справ як третя особа.

Взагалі ж НАЗК був наділений повноваженнями здійснення співпраці з викривачами, вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їхніх прав, у зв’язку з таким інформуванням.

Враховуючи саме таку особливу роль НАЗК у системі захисту викривачів, Державною програмою щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2014–2017 роки визначено після його створення низку завдань, які підлягали виконанню у перший рік роботи НАЗК та не рідше ніж один раз на рік.

Йдеться про:

- створення на офіційному веб-сайті агентства розділу для повідомлень про корупцію з інформацією щодо гарантій державного захисту викривачів;

- підготовку методичних рекомендацій щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами.

Крім того, не рідше одного разу на рік необхідно:

- організовувати проведення тренінгів для уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції щодо організації роботи з повідомленнями викривачів про корупцію;

- проводити інформаційні кампанії з метою розширення практики внесення викривачами повідомлень про корупцію.

Проте, у 2016 році НАЗК фактично не здійснив суттєвих кроків щодо реалізації наведених завдань, обмежившись фактично виконанням пасивних функцій із надання загальних роз’яснень, встановленням спеціальної телефонної лінії та визначенням електронної форми повідомлення про корупційні правопорушення, яка була підготовлена в рамках виконання робіт із запуску офіційного веб-сайту НАЗК.

У щорічному Звіті НАЗК[28] зазначається, що протягом 2016 року ним отримано та опрацьовано 398 повідомлень про корупцію, з яких 184 повідомлення були анонімними. При цьому у Звіті наведено інформацію про проведення НАЗК лише 5 перевірок. Крім того, немає даних щодо участі представників НАЗК у судових засіданнях у зв’язку із позовами осіб, які були звільнені внаслідок їх дій в якості викривачів.

Окремо у Звіті НАЗК згадується про проект Методичних рекомендацій щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, проте жодних серйозних обговорень цього документу НАЗК протягом року не організовував і про результати його опрацювання, а тим більше прийняття, не повідомляв.

Висновки і рекомендації.

1. Вищеописана історія діяльності (бездіяльності) конкурсної комісії з обрання членів НАЗК протягом 2015–2017 років дає підстави стверджувати, що основні проблеми її роботи знаходяться не у законодавчій площині, а в неспроможності професійного та об’єктивного прийняття рішень її членами і відсутності політичної волі всіх суб’єктів, відповідальних за формування складу комісії та результати її діяльності.

У свою чергу маніпуляції, допущені з боку голови та окремих членів комісії, при відсутності принципової позиції інших, підірвали довіру не лише до ухвалених комісією рішень, а й до конкурсної процедури як інструменту об’єктивного відбору членів НАЗК.

Першочерговим завданням для Уряду залишається завершення формування складу членів НАЗК. При цьому, враховуючи, що заміна складу комісії навряд чи призведе до серйозних змін у підходах до роботи самої комісії, основним інструментом забезпечення прозорості її діяльності залишається контроль з боку представників громадських та міжнародних організацій і країн-донорів.

2. Незважаючи на низку описаних вище негативних аспектів, в цілому Уряду та керівництву НАЗК вдалося протягом 2016 р. забезпечити наповнення апарату агентства. Головними ж позитивними результатами слід визнати:

- виділення приміщення;

- повноцінне нормативно-правове забезпечення діяльності апарату НАЗК;

- затвердження структури апарату НАЗК на основі функцій та повноважень органу, визначених законами;

- наповнення більш ніж наполовину штату працівників НАЗК;

- запуск процесу створення мережі територіальних органів.

3. Для удосконалення діяльності НАЗК найближчим часом необхідно:

- забезпечити розміщення на офіційному веб-сайті НАЗК усіх документів та інформації, які стосуються конкурсу на посади в апараті НАЗК, проведеного у 2016 р. та в подальшому організовувати відкритий доступ до відповідної інформації;

- провести аналіз причин, які зумовили неефективність тестування при проведенні конкурсних процедур на вакантні посади до апарату НАЗК у 2016 р.;

- розробити середньострокову стратегію кадрової політики на основі результатів діяльності апарату НАЗК, включивши до її складу питання: критеріїв (умов) для ухвалення керівництвом НАЗК рішень щодо оголошення конкурсів на вакантні посади; критеріїв відбору конкурсантів, насамперед на основі оцінки попереднього досвіду в антикорупційній сфері;

- продовжити політику збереження кадрового потенціалу НАЗК, підвищуючи фаховий рівень спеціалістів та їх практичні навички;

- інтенсифікувати процес створення територіальних підрозділів НАЗК, забезпечивши в подальшому їх кадрове, методичне та матеріально-технічне забезпечення.

4. Протягом 2016 р. керівництво НАЗК в цілому забезпечило повноцінне і на належному рівні виконання вимог Закону щодо забезпечення регулярного навчання та підвищення кваліфікації працівників апарату Агентства та вжило заходів до продовження цієї роботи у найближчій перспективі.

В подальшому необхідно:

- забезпечити виконання Плану-графіку проведення тренінгів для працівників апарату агентства на І півріччя 2017 р. та реалізації Концепції організації і проведення НАЗК антикорупційних навчань (тренінгів) для уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;

- запровадити детальний облік працівників, які відвідали тренінги та щорічні персональні графіки їх участі у відповідних заходах;

- забезпечити вчасне та повне інформування про навчальні заходи та розміщення навчальних, методичних та інших допоміжних матеріалів у відповідній рубриці на офіційному веб-сайті НАЗК.

5. Уряд загалом виконав положення Державного бюджету на 2016 рік, профінансувавши діяльність НАЗК за основними напрямками його роботи. Крім того, хоча і з деяким запізненням, вирішені проблеми перерозподілу видатків на розвиток НАЗК. Слід також відмітити високий рівень матеріального забезпечення працівників апарату, що в цілому сприяло реалізації гарантії фінансової незалежності НАЗК, закріплених у Законі «Про запобігання корупції».

В подальшому Уряду, а також Парламенту необхідно:

- забезпечувати повне та вчасне фінансування діяльності НАЗК;

- сприяти розвитку територіальних органів НАЗК, надавши відповідне фінансове та матеріально-технічне забезпечення;

- оперативно реагувати в разі необхідності на пропозиції НАЗК щодо перерозподілу фінансових ресурсів за різними напрямками видатків;

- забезпечити всебічний та повний розгляд пропозицій НАЗК при підготовці проекту Державного бюджету на 2018 рік.

6. Доводиться констатувати в цілому незадовільну роботу НАЗК у 2016 році в частині формування Громадської ради, яка є основним інструментом контролю за діяльністю агентства з боку громадськості. Стосовно ж питання забезпечення прозорості через інформування громадськості, то ця робота хоча і ведеться, проте, за відсутності чіткої інформаційної стратегії (політики), не носить системного характеру.

В подальшому необхідно:

- прийняти комунікаційну стратегію НАЗК;

- сформулювати принципи і єдині правила розміщення інформації на ресурсах НАЗК;

- актуалізувати розміщену інформацію, заповнивши існуючі прогалини у відповідних рубриках сайту НАЗК;

- забезпечувати постійний контроль наповненості сайту НАЗК, а також змісту та актуальності розміщуваної на ньому інформації;

- усунути технічні недоліки у роботі сайту НАЗК та удосконалити пошукові можливості при роботі з розміщеною на ньому інформацією;

- забезпечити безумовне дотримання працівниками НАЗК вимог Закону «Про доступ до публічної інформації».

7. Забезпечивши у 2014 році повноцінне нормативне регулювання інституту запобігання та протидії конфлікту інтересів, Україна не лише забезпечила сталість законодавства, але й просунулась у питанні практичного застосування цих стандартів. Затвердження відповідних Методичних рекомендацій стало важливим кроком на шляху формування чіткої правової позиції та відповідної практики застосування закону службовцями, правоохоронними органами та судами.

Наразі активна просвітницька діяльність НАЗК сприяє зміні поведінки державних службовців, які починають все більше уваги приділяти оцінці своїх приватних інтересів через призму конфлікту із службовими обов’язками.

Водночас спостерігаються серйозні проблеми у правозастосовній діяльності НАЗК, які повинні бути негайно вирішені.

В подальшому необхідно:

- проаналізувати причини незадовільної роботи та ступінь впливу кожної із них на ефективність виконання НАЗК функції контролю за напрямком запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

- розробити та затвердити порядок проведення перевірок із чітким визначенням прав і обов’язків посадових осіб НАЗК при проведенні перевірки, граничних строків її проведення, підстав та міри відповідальності в разі неналежного виконання обов’язків тощо;

- за допомогою Громадської ради розглянути питання результатів роботи НАЗК за 2016 рік за напрямком «Конфлікт інтересів, етичні стандарти, декларування доходів та видатків публічних службовців»;

- визначити корупційні ризики, які можуть зумовлювати низьку ефективність діяльності НАЗК за вказаним напрямком, та включити їх, а також заходи з їх усунення до антикорупційної програми НАЗК;

- продовжити внутрішню та зовнішню навчально-методичну роботу;

- забезпечити розробку галузевих кодексів етичної поведінки.

8. Попри низку невирішених проблем та очевидний опір певних суб’єктів, НАЗК та громадянському суспільству за підтримки міжнародних організацій вдалося відстояти запуск системи електронного декларування.

Введення цієї системи не лише змусило службовців найвищого рангу продемонструвати перед суспільством свої статки, а і розпочати в довгостроковій перспективі процеси виведення корупційних капіталів із «тіні». Оприлюднена інформація поставила багато запитань для правоохоронних органів щодо законності походження рухомого і нерухомого майна багатьох високопосадовців, що вимагатиме проведення відповідних розслідувань.

У свою чергу, для міжнародних організацій запуск нової системи фінансового декларування став важливим індикатором реальності антикорупційної реформи та чітким сигналом до необхідності продовження політичної і фінансової підтримки України.

В подальшому необхідно:

- невідкладно усунути технічні невідповідності між фактичною електронною формою декларації та нормативно-правовими й іншими актами НАЗК, якими затверджено форму та технічні вимоги до неї;

- вжити заходів щодо надання доступу НАЗК до всіх реєстрів, необхідних для здійснення ефективної перевірки електронних декларацій;

- забезпечити безперебійну роботу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та належне фінансування оренди необхідного для цього обладнання;

- здійснити ефективну перевірку насамперед щорічних декларацій, поданих у 2016 р., та тих, які будуть подані у 2017 р.;

- продовжити надання суб’єктам декларування методичних роз’яснень та допомоги з технічних питань роботи Реєстру;

- забезпечити адміністрування реєстру та фінансування розробки модулів, необхідних для забезпечення здійснення автоматичної перевірки декларацій.

9. За наявності прогресивного законодавства у сфері захисту осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення, НАЗК не вдалося протягом 2016 року продемонструвати будь-які досягнення. НАЗК не розпочало формувати практику застосування заходів захисту викривачів та не затвердило методичні рекомендації щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами корупції.

Тож необхідно:

- затвердити методичні рекомендації щодо організації роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами корупції;

- організувати проведення тренінгів для уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції щодо організації роботи з повідомленнями викривачів;

- вивчити міжнародний досвід щодо системи заохочень викривачів корупції та внести пропозиції на основі отриманих результатів.


[1] Альтернативний звіт з оцінки ефективності державної антикорупційної політики; http://reforms.in.ua/sites/default/files/upload/docs/shadow_report_anticorruption_policy_ti_ukraine.pdf

[2] Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; https://nazk.gov.ua/sites/default/files/metodychni_rekomendaciyi.pdf

 

 

[3] Методичні рекомендації щодо передачі в управління підприємств та/або корпоративних прав з метою запобігання конфлікту інтересів; https://nazk.gov.ua/sites/default/files/metodychni_rekomendaciyi_korporatyvni_prava_0.pdf

[4] Рішення НАЗК №5 від 9 червня 2016 р. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1019-16

[5] Рубрика «Звіти» веб-сайту НАЗК; https://nazk.gov.ua/zvity

[6] Печерський районний суд Києва 8 грудня 2016 р. отримав протокол, складений підлеглими О. Писаренка – керівника Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції НАЗК, про адміністративне правопорушення народного депутата України С. Лещенка за нібито отримання подарунку (ч. 1 ст. 172 КУпАП) в якості знижки при купівлі квартири в Києві. Розглянувши справу, суд виніс рішення на користь депутата і закрив справу за відсутністю складу правопорушення.

[7] «Писаренко из НАЗК: маленький “посіпака” или большой “міньон”?»; http://kompromat1.info/articles/54266-pisarenko_iz_nazk_malenjkij_posipaka_ili_boljshoj_minjon

[8] Рішення НАЗК від 17 червня 2016 р. №2 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків»; http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0987-16

[9] Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році»; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1022-19/paran19#n19

[10] Закон «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки»; http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1699-18

[11] Постанова КМ від 29 квітня 2015 р. №265; http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/265-2015-%D0%BF

[12] «Уряд запускає електронну систему декларування 15 серпня: зворотній відлік починається сьогодні»; http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/articles/2016/07/16/-15-0.html

[13] «Держспецзв’язок: Безпеки е-декларування не буде, потрібно більше часу»; http://www.pravda.com.ua/news/2016/08/13/7117646/

[14] «У висновку Держспецзв’язку немає зауважень до програмного забезпечення – розробник»; http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/08/14/7053364/;

[15] «Хто зірвав електронне декларування статків: хронологія та документи» http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/08/14/7053339/

[16] «Заява: Антикорупційна група РПР застерігає Уряд та Президента щодо невиконання зобов’язань України із запуску системи електронного декларування»; http://rpr.org.ua/news/zayava-antykoruptsijna-hrupa-rpr-zasterihaje-uryad-ta-prezydenta-schodo-nevykonannya-zobov-yazan-ukrajiny-iz-zapusku-systemy-elektronnoho-deklaruvannya/

[17] «Заява Представництва Євросоюзу та посольств країн-членів ЄС у Києві щодо запуску в Україні електронної системи декларування без сертифікації (17/08/2016)»;

http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/press_corner/all_news/news/2016/2016_08_17_uk.htm

[18] За офіційною інформацією НАЗК, найбільше – 64 826 декларацій – подали службовці категорії «А» та «Б». Слідчі подали 10 947, працівники прокуратури – 10159 та судді – 6 996 декларацій. Від представників місцевого самоврядування надійшло 893 документи, народних депутатів – 415 та Уряду – 78.

[19] «ЄС закликає Київ подолати техпроблеми з e-декларуванням»; http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/1/7119297/

[20] Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо декларації), р.н. 5079 від 06.09.2016 р.; http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59938

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо вдосконалення вимог фінансового контролю р.н. 5150 від 20.09.2016; http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=60058

Проект Закону про запобігання корупції та загальні засади йо-декларування, р.н. 5248 від 07.10.2016; http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60223

[21] «Посли G7 написали гнівного листа Порошенку»; http://www.pravda.com.ua/news/2016/10/27/7125037/

[22] «Почему не проверяются декларации чиновников? Версия НАЗК»; http://www.pravda.com.ua/rus/columns/2017/01/16/7132585/

[23]https://nazk.gov.ua/sites/default/files/poryadok_provedennya_kontrolyu_i_povnoi_perevirky_proekt_12.10.2016.pdf

[24] Заява НАЗК щодо підключення до реєстрів; https://nazk.gov.ua/news/nazk-nadano-dostup-lyshe-do-9-z-22-neobhidnyh-reyestriv

[25] «Е-декларування хочуть знищити під приводом створення нової системи». https://blogs.pravda.com.ua/authors/drik/58b94faecfa64/

[26] Альтернативний звіт з оцінки ефективності державної антикорупційної політики; http://reforms.in.ua/sites/default/files/upload/docs/shadow_report_anticorruption_policy_ti_ukraine.pdf

[27] ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/3782-12

[28] Рубрика «Звіти» вебсайту НАЗК; https://nazk.gov.ua/zvity