exit
search
8 вересня 2016

Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо державних нагород)» від 29 січня 2016 року № 3847

Зауваження та пропозиції

Центру політико-правових реформ

щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо державних нагород)»

від 29 січня 2016 року № 3847 

 

І. Зауваження щодо концепції законопроекту.

Загалом, ідея надання можливості особам, нагородженим державними нагородами України, відчужувати нагородні атрибути (ордени, медалі, нагрудні знаки, їх мініатюри, грамоти, посвідчення тощо), а іншим (зокрема колекціонерам-фалеристам, вченим тощо) – їх придбавати та зберігати, за належної аргументації могла б мати певну перспективу.

Проте, аналізований законопроект досягти задекларованих цілей не здатен, адже порядок зберігання державних нагород і поводження з ними встановлюється не КпАП України, а статтями 14–19 ЗУ «Про державні нагороди». Зі змісту останніх випливає, що нагороджений зобов’язаний дбайливо зберігати свою нагороду у себе, а в разі смерті за наявності спадкоємців, нагорода залишається у сім'ї померлого[1]. Зазначене дозволяє стверджувати, що чинне регулятивне законодавство в цій сфері встановлює нерозривний зв’язок між відповідним юридичним фактом (фактом нагороди певної особи за видатні заслуги перед Україною) та тими нагородними атрибутами (зокрема, орденами, медалями, нагрудними знаками), які використовуються для візуалізації цього факту. Вони співвідносяться між собою як категорично нерозривні «форма» та «зміст» єдиного юридичного факту. Більше того, в ЗУ «Про державні нагороди» термін «державна нагорода України» застосовується як щодо юридичного факту присвоєння державної нагороди України, так і щодо тих нагородних атрибутів, які використовуються для візуалізації цього факту (наприклад, ст. 12-1 ЗУ «Про державні нагороди», яка називається «Виготовлення державних нагород та документів, що посвідчують нагородження ними», починається словами «Виготовлення орденів, медалей, нагрудних знаків до почесних звань України, нагрудних знаків лауреатів державних премій України і президентських відзнак, а також документів, …». Аналогічні положення закріплено й у кількох десятках підзаконних НПА, які визначають порядок та умови нагородження конкретними держаними нагородами.

Із викладеного випливає, що зміна редакції ст. 186-1 КпАП України по суті нічого не змінить (крім того, що певних осіб не можна буде притягти до мізерного штрафу), адже й після цього особи, які придбаватимуть чи здійснюватимуть оплатне відчуження ордену, медалі, нагрудного знаку тощо, вважатимуться правопорушниками. Особа ж, яка придбає орден, медаль, нагрудний знак тощо, вважатиметься такою, що набула його незаконно. Відтак, до неї у будь-який момент може бути пред’явлений віндикаційний позов (про витребування майна із чужого незаконного володіння), ці речі можуть бути конфісковані у межах кримінального чи адміністративного провадження тощо.

[1] За згодою спадкоємців державні нагороди можуть бути передані на тимчасове або постійне зберігання музеям.

ІІ. Зауваження щодо пропонованої редакції ст. 186-1 КпАП України:

1. Предметом діянь, описаних у запропонованій диспозиції цієї статті, визнаються не лише державні нагороди, а й інші атрибути державних нагород (планки, стрічки тощо), а також «знаки нагород, подібних до знаків державних нагород України, відзнак президента України в такій мірі, що їх можна сплутати» (тобто, речі, які не є нагородами). За таких обставин пропонована назва цієї статті «Незаконні дії щодо державних нагород» не відображатиме її змісту.

2. ЗУ «Про державні нагороди» взагалі не оперує таким поняттям як «знаки державних нагород України». Зі змісту законопроекту можна припустити, що під цими «знаками» автори законопроекту мають на увазі відповідні ордени, медалі та нагрудні знаки. Проте, такий підхід грубо суперечить змісту статей 12-1, 14–19 ЗУ «Про державні нагороди» зі змісту яких випливає, що саме ордени, медалі та нагрудні знаки є державними нагородами України, а відповідні документи лише «посвідчують нагородження ними» (див. ст. 12-1 ЗУ «Про державні нагороди»). У будь-якому разі цей термін є розпливчатим (наприклад, важко зрозуміти чи належить до цієї категорії мініатюри тих чи інших нагород).

3. Виділяти окремо такий предмет складу правопорушення як «відзнаки президента України» неправильно, адже «президентські відзнаки» також є державними нагородами України. Поряд із цим, важко зрозуміти, чому глава нашої держави всюди пишеться з маленької літери.

4. Розширення предмету складу цього правопорушення за рахунок «державних нагород іноземних держав» потребує додаткової аргументації, адже за таких обставин виходить, що всі адміністративні комісії (орган адміністративної юрисдикції у цих справах – ст. 218 КпАП України) зобов’язані мати ґрунтовні знання в контексті зовнішнього вигляду всіх державних нагород всіх іноземних держав (таким чином ідеться про десятки тисяч державних нагород по всьому світу) та досконально знати законодавство всіх країн світу в контексті правил поводження з такими нагородами. Це пояснюється тим, що у ст. 186-1 КпАП України йдеться виключно про «незаконне» носіння нагород чи їх атрибутів (цілком очевидно, що в таких випадках ця «незаконність» має випливати зі змісту законодавства конкретної держави).

5. Категорично неприпустимо доповнювати ст. 186-1 КпАП України таким діянням як «виготовлення та носіння знаків нагород, подібних до знаків державних нагород України, відзнак президента України в такій мірі, що їх можна сплутати». Що означає «подібних»? Про кого йдеться, коли говориться про можливість «плутанини»? Хто має оцінювати рівень цієї подібності та потенційну можливість такої «плутанини»? Зокрема, як показує життєвий досвід, пересічний громадянин України уявлення не має як виглядає той чи інший орден, медаль чи нагрудний знак (треба розуміти, що наразі в Україні існує, щонайменше, 11 видів орденів, 4 види медалей, 41 вид почесних звань, величезна кількість президентських відзнак та інших державних нагород). Більшість людей не можуть відрізнити медаль від нагрудного знаку не те щоб сплутати якийсь знак із якоюсь конкретною державною нагородою. Відтак, пропонований підхід може стати причиною необґрунтованого притягнення осіб до адміністративної відповідальності та обумовити корупцію у цій сфері.

6. Додаткової аргументації потребує пропозиція щодо понад 100 кратного збільшення розміру штрафу за це правопорушення.

Пропозиція Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – запропонувати Парламенту відхилити проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо державних нагород)» від 29 січня 2016 року № 3847.

Пропозиція авторам та ініціаторам законопроекту – реалізувати ідею надання можливості особам, нагородженим державними нагородами України, відчужувати нагородні атрибути (ордени, медалі, нагрудні знаки, їх мініатюри, грамоти, освідчення тощо), а іншим (зокрема колекціонерам-фалеристам, вченим тощо) – їх придбавати та зберігати, через системні, детально продумані зміни до ЗУ «Про державні нагороди» (з наданням в перехідних положеннях достатнього часу Президенту, Уряду та Парламенту для приведення у відповідність до нього десятків підзаконних актів, що стосуються конкретних державних нагород).