exit
search
15 вересня 2016

Які сюрпризи чекають громадян у законопроекті «Про Конституційний Суд»?

12 вересня у Києві відбувся «круглий стіл» на тему «Конституційний Суд України: імплементація конституційних змін», організований Центром політико-правових реформ(ЦППР), Реанімаційним пакетом реформ (РПР) за підтримки спільного проекту Європейського  Союзу та Ради Європи «Консолідація розробки реформи у сфері юстиції в Україні».

Публічне обговорення законопроекту про "Конституційний Суд України" знову без офіційного тексту

У обговоренні взяли участь члени робочої групи із напрацювання тексту законопроекту «Про Конституційний Суд» Ради з судової реформи, представники Адміністрації Президента, інших державних органів, незалежні експерти та науковці. Було запрошено також і суддів Конституційного Суду. Дата і час проведення були узгоджені із керівництвом КСУ майже за два місяці. Однак жоден суддя КСУ не прийшов на публічне обговорення законопроекту, що визначатиме подальші функії, гарантії незалежності та умови роботи КСУ. Водночас на «круглий стіл» приїхали із доповідями про європейські сучасні тенденції у конституційному судочинстві  заступник Голови Конституційного Суду Грузії , колишній член Венеційської комісії  РЄ Константін Варджелашвілі, суддя Конституційного Суду Угорщини, член Венеційської комісії РЄ Андрас Варга. Захід також проігнорували і народні депутати України, окрім Вікторії Пташник, хоча до 30 вересня парламентарям треба ухвалити нову редакцію Закону «Про Конституційний Суд», оскільки набувають чинності зміни до Конституції в частині правосуддя.
Публічне обговорення законопроекту «Про Конституційний Суд України»  відбулося вдруге і, як і першого разу 8 вересня у Національному університеті «Києво-Могилянська академія»,  робоча група із напрацювання законопроекту не надала тексту поточного варіанту. Тому організатори роздали учасникам «круглого столу» законопроект станом на 5 вересня.
У цьому варіанті міститься чимало положень, які викликали критику і навіть обурення в учасників обговорення.  Микола Хавроюнюк, експерт ЦППР сказав, що єдиний поки що доступний громадськості текст законопроекту «Про Конституційний Суд» передбачає ручний розподіл справ поміж суддями, надмірну залежність суддів від голови КСУ, занадто високу зарплату і фактично унеможливлює прозорий конкурс на посади судді КСУ: «Повноваження голови КСУ виписані таким чином, що це командир батальйону, якому судді мають коритися. Чи такий суд потрібен? Чи про такий суд люди мріяли на Майдані? Чи, може, Майдан хотів призначити суддям зарплату у 300 тисяч гривень на місяць? Я думаю, що це була остання вимога Майдану».

Володимир Шаповал, РПР та Микола Хавронюк ЦППР розкритикували напряцювання робочої групи із написання законопроекту про КСУ

Член робочої групи з напрацювання законопроекту «Про Конституційний Суд», екс-міністр юстиції Сергій Головатий сказав, що більшість із розкритикованих Миколою Хавронюком  положень вже вилучено із законопроекту, однак остаточний варіант тексту громадськості не пред’явив. Водночас Сергій Головатий поклав відповідальність за зволікання із роботою над законопроектом на Міністерство юстиції: «Згідно закону, саме міністерство юстиції мало напрацювати текст законопроекту і надати його для обговорення. Натомість над текстом працюють експерти і науковці, які не несуть відповідальності за готовність законопроекту».
Також Сергій Головатий пояснив,  який варіант конкурсного відбору на суддів КСУ зараз розглядає робоча група: «Мають бути створено три конкурсні комісії кожним суб’єктом призначення суддів: це Президент, Верховна Рада і З’їзд суддів. Неможливо створити одну конкурсну комісію, бо Президент і Верховна Рада – це політичні структури, а З’їзд суддів – аполітична. У них різні системи узгодження інтересів, відтак кожна гілка має визначатися із кандидатами окремо».
Із такою позицією незгодні представники громадськості, зокрема, Микола Хавронюк, який вважає, що конкурсна комісія має відібрати гідних кандидатів із високими моральними якостями і високою професійною компетенцією, а далі гілки влади могли би обирати з них представників для заповнення своїх квот. Конкурсна комісія має працювати не на суб’єкта призначення, а на українське суспільство – визначати гідні кандидатури на посаду судді КСУ.

Екс-міністр юстиції, член робочої групи із напрацювання тексту законопроекту про КСУ на словах переповів зміни, внесені у текст законопроекту про КСУ

Член робочої групи із напрацювання тексту законопроекту «Про Конституційний Суд», екс-міністр юстиції Микола Оніщук розповів про нову структуру КСУ. Зокрема, що у КСУ буде Велика палала суддів, два Сенати і шість колегій. Саме колегії у складі трьох суддів ухвалюватимуть рішення, чи відкривати провадження за конституційною скаргою громадянина. (Конституційна скарга - це новий інструмент, передбачений змінами до Конституції від 2 червня 2016 року. Подавати конституційну скаргу до КСУ зможуть громадяни, коли вважатимуть, що проти них застосовують закон, який не відповідає Конституції.).

Екс-міністр юстиції, член робочої групи із напрацювання тексту законопроекту Микола Оніщук розповів про КСУ розповів про майбутню стрктуру КСУ

Суддя КСУ у відставці, головний експерт групи конституційної реформи РПР Володимир Шаповал розкритикував запропоновану процедуру розгляду конституційної скарги. Володимир Шаповал вважає «трійку» зайвою ланкою: «Нехай питання початку провадження конституційної скарги розглядає Палата суддів (або Сенат, як у проекті), трійка ускладнює доступ громадян до правосуддя».
Також Володимир Шаповал сказав, що процесу роботи над законопроектом «Про Конституційний Суд» бракує гласності і замученості громадянського суспільства: «Щоби була суспільна довіра до цього закону, треба, щоб його висував інститут, що користується суспільною довірою, тому такі проекти треба пускати у громадянське суспільство. Наразі незалежні експерти або зовсім відсторонені від процесу, або зауваження членів робочої групи від незалежних експертних центрів  не враховуються у роботі над текстом», - сказав Володимир Шаповал.

Ведуча «круглого столу», керівниця напрямку конституційного права ЦППР Юлія Кириченко нагадала, що закон про Конституційний Суд має бути проголосовано у Парламенті до 30 вересня, коли набувають чинності зміни до Конституції України від 2 червня 2016 р. Але досі громадськості офіційно не надано жодного тексту законопроекту: «У нас виникає підозра, що ухвалення закону про Конституційний Суд можуть спробувати провести без суспільного обговорення та за скороченою парламентською процедурою», - сказала Юлія Кириченко і закликала членів робочої групи оприлюднити найновіший текст законопроекту для громадськості і разом працювати для того, щоби отримати Конституційний Суд нової якості.

Юлія Кириченко, ЦППР та Мортон Енберг, Рада Європи