exit
search
8 липня 2016

Як провести державне свято без шароварщини: досвід ЦППР і РПР

День Конституції, День Незалежності, День Українського Прапора – ці та інші державні свята завжди відзначаються за дуже схожими сценаріями і однаковим художнім рішенням: дуже урочисто, дуже пафосно, дуже офіційно. Кожен глядач такого дійства може наперед сказати, хто зараз вийде на сцену, що скаже, що заспіває. Цього року громадські активісти для урочистого відзначення Дня Конституції запропонували щось геть нове: концерт класичної музики із пісочним шоу на тему історії Конституції України.
Реанімаційний пакет реформ та Центр політико-правових реформ 28 червня в Національній Філармонії України організували концерт-перформанс «Хроніки Конституції». Струнний оркестр виконав «Мелодію» Мирослава Скорика, Квартет №8 Дмитра Шостаковича і «Молитву за Україну» Миколи Лисенка, а художниця Тетяна Галіцина в цей же час на сцені зробила пісочне шоу про основні етапи історії української Конституції. На екрані оживали, змінювали одна одну картини проголошення Незалежності України, укладання Конституційного договору 1995 року, ухвалення Конституції України 1996 року, зміна Конституції України 2004 року, неконституційні зміни Конституції України через Конституційний Суд  2010 року, Революції Гідності та повернення до Конституції у редакції  2004 року.

 

МИ ВАМ ПОКАЖЕМО КОНСТИТУЦІЮ!


Запропонувала такий хід Юлія Кириченко - активістка Реанімаційного пакету реформ, керівниця напряму конституційного права Центру політико-правових реформ і організаторка цього святкового проекту.
«Музичні шедеври – вічні, пісочний малюнок – вкрай тимчасовий. Шлях Конституції України останні роки схожий на пісочні нариси. Але ми віримо, що Український народ напише музичний шедевр, тому я запропонувала митцям поєднати концерт класичної музики і пісочне шоу», - розповідає Юлія Кириченко.
Диригентка Тетяна Сенько зібрала колектив музикантів і запропонувала громадським активістам музичну програму. Тим часом художниця Тетяна Галіцина працювала над візуалізацією історії Конституції. Окрім виконання своєї частини роботи, завдання було ще й синхронізувати музичний ритм зі зміною картин з піску. До концерту митці провели лише дві спільні репетиції. Третя їхня зустріч відбулася 28 червня у вщент заповненій глядачами залі Національної Філармонії. Після концерту глядачі ще довго не хотіли розходитися, обговорюючи незвичайне шоу. А як оцінили ідею і реалізацію митці?


ЦЕ БУЛО ТОНКО, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО, АЛЕ НЕ ЕЛІТАРНО


Реалізувала ідею режисерка–постановниця Національної Філармонії, доцент Національної музичної академії імені Чайковського Ірина Нестеренко: «Розумієте, ми звикли до того, що коли якась політична або патріотична тематика, то це щось таке масштабне, щось таке «Ура!», трошки шароварне. А тут все це відбулося, на мою думку, тонко, інтелектуально  і дуже цікаво для широкого загалу, це не було елітарно, дуже демократично.
Мій задум був таким, щоб дійство було відвертим і щирим. Щоб не було якихось дутих емоцій, щоб це було від серця. І всі так прониклися цією настановою, навіть оркестранти! А музиканти – складні люди, зазвичай вони не люблять ділити сцену з кимось, мовляв, «ой, ні, ми граємо, а при тому ще хтось щось робить, це відволікає від нашої гри…». Але цього разу нічого такого не було. Вони художницю Тетяну Галіцину сприйняли із натхненням, бо вона сама талановита і відверта дівчина і це одразу поєднало їх. Оркестранти підходили після концерту і дякували.
Я бачила, як емоційно сприйняли наш концерт глядачі. Знаєте, народ не дуже легко сприймає музику Дмитра Шостаковича. А тут отримали задоволення і говорили: «Боже, це така музика!» Саме пісочне шоу так наблизило музику Шостаковича до глядачів. Художні образи, що виникали на екрані, підсилювали сприйняття музики, а музика надихала глибоко переживати зображення, які творила з піску художниця. Таке взаємопроникнення – це прекрасно. Я б іще хотіла такі проекти зробити».

 

ЦЕ БУВ ОДИН ІЗ НАЙКРАЩИХ КОНЦЕРТІВ ЦЬОГО СЕЗОНУ


Володимир Лукашев, художній керівник Національної Філармонії, побував на «Хроніках Конституції» і назвав концерт-перформанс одним із найкращих у цьому сезоні Філармонії.
«Філармонія завжди бере участь у відзначенні державних свят, політичних подій, концерти приблизно такого плану відбувалися, але це вперше, коли концерт побудовано на з’єднанні двох головних засобів виразності: це пісочне шоу і участь оркестру. До того ж зі складною класичною музикою – Квартетом №8 Дмитра Шостаковича, який  тематично лягає на етапи становлення нашої Конституції.
При формуванні творчого задуму цього заходу можна було піти, і багато режисерів так чинять, лінією ілюстрації змісту Конституції та етапів її змін і залучати відеоряд, архівні історичні фото, фольклорні колективи тощо. Я вважаю одним із досягнень і завоювань цієї постановки, що шароварщини у цьому заході не було. Захід був побудований на високому інтелектуальному рівні, не було ура-патріотизму, до якого ми здебільшого доторкаємося, коли такі заходи проводимо.
Дуже вдало, я б сказав, талановито, віднайшла організаторка  цього проекту Юлія Кириченко ідею, а далі точно і влучно попрацювала режисерка Ірина Нестеренко. Їм вдалося домогтися, що суто політична тема, яка не дуже притаманна жанру філармонійної діяльності, знайшла таке чудове образно-художнє сценічне вираження, що цей концерт  глядачі сприймали безпосередньо і емоційно.
Хочу також відзначити роботу диригента Тані Сенько. У нас же різні оркестри, різні диригенти. Скажімо, та ж «Мелодія» Мирослава Скорика звучить десятки разів у різному виконанні, але те, як це виконала Таня Сенько, та ще й у складі струнного оркестру (неповного симфонічного оркестру), це просто заворожувало і примушувало завмерти і слухати. Так само вона виконала і складний твір Дмитра Шостаковича.
Я назвав би це мистецькою акцією, бо це не просто концерт. Зібрався чудовий склад основних творців заходу – і диригент, і художниця шоу, Тетяна Галіцина, до речі, прекрасна! Її завдання - щоб було виразно і привабливо те, що з’являється на екрані, і треба було, щоб це співпадало з музикою, з її частинами, з її акцентами, і вона абсолютно точно побудувала оцю свою композицію, тримаючи увагу і емоційність глядачів від початку і до кінця. Я вважаю, що це був один із кращих концертів цього сезону.

P.S. Коли наступного дня організатори шукали відгуки на свій перформанс у медіа, завантажуючи у пошуку «концерт до Дня Конституції», з подивуванням помітили, що того дня – на 20 років Конституції України – центральні органи влади, зокрема Адміністрація Президента, не проводили нічого подібного ані в Національній опері, ані в Палаці мистецтв «Україна» чи в заповіднику Софії Київській чи Мистецькому Арсеналі, де зазвичай проводять урочистості з нагоди визначних дат історії нашої держави. Як з’ясувалося,  невеличкий концерт був у внутрішньому дворику Верховної Ради після спеціального засідання парламенту  з нагоди двадцятиріччя ухвалення Конституції України. Це, напевно, теж є символічною ілюстрацією того, як ставиться теперішня владна команда до Основного Закону, окрім фактів прямої неповаги до нього, як то затягування з оновленням складу Центральної виборчої комісії всупереч прямій вимозі Конституції.

Джерело: День
Диригентка Таня Сенько і картина з пісочного шоу Тетяни Галіциної

 

 

 

 

 

 

На сцені ведуча Марічка Падалка, авторка ідеї концерту Юлія Кириченко і голова Секретаріату Реанімаційного пакету реформ Артем Миргородський