exit
search
30 червня 2016

Які недоліки були в Конституції України 1996 року і чи можуть вони бути виправлені в рамках реформування?

Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року, виконала свою основну задачу – утвердила незалежну Українську державу, стала фундаментом її правової системи.
Проте вона не була позбавлена недоліків. Їх можна поділити на дві групи. Перша – норми концептуально, змістовно невідповідні для розвитку України на європейських засадах. Друга – норми недосконало сформульовані з точки зору юридичної техніки, які в результаті допускали неоднозначне їх тлумачення або взагалі дозволяли спотворення ідей конституційного регулювання.
Щодо першої групи:

  1. пострадянське розуміння соціально-економічних прав людини, які декларуються без ув’язки з правом на гідність і без механізмів їх виконання чи забезпечення;
  2. прийняття усіх рішень Верховної Ради абсолютною більшістю голосів народних депутатів або ще більшою кількістю;
  3. подвійна відповідальність уряду перед парламентом і перед президентом;
  4. невизначена або неповно визначена система органів виконавчої влади, відсутність терміну «урядові органи», не передбачення незалежних регуляторів у сфері природніх монополій;
  5. пострадянська прокуратура;
  6. відсутність поняття «регіональне самоврядування», автономна область Крим була названа автономною республікою;
  7. змішання понять адміністративно-територіальна одиниця і населений пункт, надання права громаді кожного населеного пункту, навіть найменшому селу права на самоврядування;
  8. надмірні повноваження місцевих державних адміністрацій безпосередньо визначені Конституцією, передбачення делегування повноважень від органів місцевого самоврядування до місцевих державних адміністрацій;
  9. не передбачено якісних критеріїв для суддів Конституційного Суду та конкурсний механізм їх добору.

Звичайно усі ці проблеми можуть бути виправлені шляхом внесення змін до Конституції. Дві або й три із них уже виправлені змінами 2004 і 2016 років. Проте законопроекти про внесення змін у Конституцію також були далекі від досконалості, тому виправляючи одні недоліки вони породжували інші.
Щодо другої групи, звичайно, прикладів можна приводити дуже багато. Це і 22 стаття Конституції, і контрасигнація актів президента в уряді, і десятки інших менш гострих проблем. Більшість із цих недоліків могли б бути легко виправлені коректним тлумаченням норм Конституції у законах та практиці їх виконання. Але, на жаль 20 років дії нашої Конституції показали, що політики з усіх можливих тлумачень в останню чергу схильні вибирати те, яке найбільше відповідає теорії конституціоналізму, а відтак і суспільним інтересам.

Джерело: Голос України